< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Румунія

Румунія – держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю. На сході омивається Чорним морем. Румунія межує з Республікою Молдова (681,3 км), на півночі та сході з Україною (649,4 км), на південному сході з Чорним морем (193,5 км), на півдні з Болгарією (631,3 км), на південному заході з Сербією (546,4 км) та на заході з Угорщиною (448 км).

Вступ до ЄС – 1 січня 2007 р.

Державний Прапор – є синьо-жовто-червоним триколором: 3 вертикальних лінії рівної ширини.

Державний Герб – головний елемент герба – золотий орел, який тримає у дзьобі хрест, а в лапах – скіпетр і меч.

Основні кольори герба – червоний, жовтий і синій – представляють кольори прапора Румунії. Щит, розташований на орлі, поділений на п'ять полів, у кожному з яких символ історичної області Румунії. Золотий орел – символ Валахії. Голова зубра – Молдови. Дельфіни – Добруцжі. Чорний орел, сім замків, сонце і місяць – Трансільванії. Лев і міст- Олтенії і Банату.

Столиця – м. Бухарест (1,9 млн населення).

Великі міста: Клуж-Напока (309,1 тис. населення), Тимішоара (319,3 тис. населення), Ясси (290,4 тис. населення), Констанца (283,9 тис. населення), Крайова (269,5 тис. населення), Брашов (253,2 тис. населення).

Динаміка чисельності населення Румунії в сучасних межах:

  • – 1948 р. – 15,9 млн населення;
  • – 1966 р. – 19,1 млн населення;
  • – 2002 р – 21,7 млн населення;
  • – 2014 р. – 21,7 млн населення.

Рівень урбанізації країни становить 53%.

За переписом населення 2011 р. румуни складають 88,92%, угорці – 6,5%, цигани – 3,29%, українці – 0,27%, німці – 0,19%, турки – 0,15%, росіяни – 0,12%, татари – 0,11%. Крім того в країні проживають також серби, хорвати, словенці, болгари, євреї. Із загального числа населення 49,1 % – чоловіки і 50,9% – жінки. Питома вага міського населення – 55%, сільського – 45%.

Щільність населення – 84 особи на км2.

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя у 2012 р. становив: 74,5 року (чоловіки – 71, жінки – 78,1).

Мова

Офіційною мовою є румунська.

Релігія

Найбільш поширене релігійне вірування в Румунії – православ'я, за даними загальнонаціонального перепису 2011 р. до православ'я зарахували себе 85,9% загального населення країни. Переважна більшість православних румунів належить до Румунської православної церкви. Інші християнські конфесії мають значно меншу кількість прихильників: римсько-католицької релігії – 4,6% населення, кальвінізму – 3,2%, п'ятидесятництва – 1,9%, греко-католицької – 0,8%; є також іудеї, мусульмани.

Площа території

Загальна площа становить 238,4 тис. км2. Площа сільськогосподарських угідь – 13,7 млн га, ріллі – 8,9 млн га.

Географічне положення

Румунія розташована у південно-східній Європі. Загальна довжина зовнішнього кордону становить 3190,3 км. На південному сході країна омивається Чорним морем (берегова лінія – 193,5 км).

На півдні і сході – річкові долини, на південному заході територію Румунії займають Східні й Південні Карпати і Семигородська височина, до яких прилягають із заходу Паннонська, з півдня – Волоська низовини, зі сходу Молдавська і Добрузька височини. Румунія лежить на межі Центральної і Східної Європи та Балканського півострова і на її території тисячоліттями перехрещувалися політичні й культурні впливи цих трьох комплексів.

Рельєф

Близько 30% загальної площі – гори, 37% – пагорби і плато, 33% – рівнини. У північних і центральних районах розташовані Східні Карпати (максимальна висота – 2000 м) і Південні Карпати (найвища точка – гора Молдовяну, 2544 м), які утворюють кільцеподібну структуру. На заході – середньовисотні Західні Румунські гори (Апусені). Між ними і Карпатами розташоване Трансильванське плато. На півдні Румунії розташована Нижньодунайська рівнина, обмежена річкою Дунай, на заході – Західна рівнина, частина Середньодунайської рівнини. На схід від річки Серет – Молдавське плато, на південний-схід за Дунаєм – плато Добруджа.

Головна фізико-географічна особливість Румунії – Карпатська гірська система. Цей складний ланцюг гір проходить через усю країну – від українського кордону на півночі до кордону з Сербією на південному заході у формі підкови, що замикається на захід від гір Апусені. Єдиний район, розташований на південь від Дунаю, Добруцжа, має невисокі горби і частково заболочений. Всередині гірської дуги Карпат розташована Трансильванія (звана угорцями Ерделі) – горбиста високопродуктивна і дуже красива територія. На її західній околиці, всередині гір Апусені, розташований нерівномірно покритий лісом масив Біхор.

Клімат

Клімат помірно-континентальний. Середня температура січня близько 0°С на узбережжі, до -5°С на рівнині, до -10°С (місцями нижче) у горах. Середня температура липня на рівнині +20 – +23°С, у горах +8 – +16°С. На узбережжі Чорного моря (в районі Мамая) купальний сезон триває з кінця червня до кінця вересня. Найбільша кількість опадів (1200-1500 мм на рік) – на західних схилах найвищих гірських вершин; на рівнині та передгір'ї випадає 400-700 мм, у дельті Дунаю та на узбережжі Чорного моря – 300-400 мм на рік. Максимальна кількість опадів – у травні-липні, мінімальна – у груцні-лютому. Наприкінці літа на Нижньодунайській рівнині іноді трапляється засуха. Тривалість снігового покриву у горах звичайно 3-4 місяці, у передгір'ї 1-2 місяці. На рівнині сніговий покрив нестійкий.

Річки

Дунай є головною річкою Румунії (близько 1075 км в межах Румунії), що утворює дельту при впаданні в Чорне море. Більшість річок беруть свій початок у Карпатах та впадають у Дунай. Йдеться, зокрема, про Муреш, Тису, Прут, Жіу, Олт, Яломіцу, Бистрицю, Сірет, Крішул Репеде, Крішул Алб, Крішул Негру, Тирнавеле, Бузеу, Сомеш, Арджеш. Річки мають великі запаси гідроенергії – близько 84 тис. ГВт/рік.

Озера

У Румунії є понад 3,5 тис. озер, з яких 2 тис. природні (у тому числі майже 200 льодовикових). Найбільші озера розташовані біля узбережжя Чорного моря (Разім, Сіноє), а найглибшим є льодовикове озеро Букура. Інші озера – Текіргьол, Сютгьол, Відра, Братеш тощо. Із штучних озер найбільшими є водосховища, розташовані поблизу гідроелектростанцій Порціле де Ф'єр І та II на Дунаї, а також Ізворул Мунтелуй, Відрару та Стинка-Костешть.

Економіка

Румунія – індустріально-аграрна країна.

Валовий внутрішній продукт становить 189,6 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 9,5 тис. дол. США.

У румунській промисловості провідне місце займає машинобудування. Підприємства виробляють обладнання для нафтопромислів, електростанцій, цементних заводів, хімічної промисловості, а також морські судна, товарні вагони, автомобілі, трактори, сільськогосподарські машини, дизельні та електричні мотори, металообробні верстати та електротехнічні вироби.

Іншою важливою галуззю промисловості є хімічна галузь, яка має достатню сировинну базу у вигляді запасів нафти, природного газу, кам'яної солі, сірковмісної сировини, деревини. Провідна роль у розвитку цієї галузі належить нафтохімії, де виробництво полімерів (пластмас, синтетичного каучуку і волокон, миючих засобів та різних напівпродуктів) зосереджено на великих комбінатах. Розвинене виробництво мінеральних добрив, особливо азотних, при виготовленні яких широко використовується природний газ, і неорганічних хімікатів, хлорно-содових продуктів. Румунія вивозить в інші країни азотні добрива, синтетичний каучук, вироби з гуми, соду, лаки, фарби й інші вироби.

Деревообробна промисловість у минулому виробляла в основному пиломатеріали, тепер випускає фанеру, паркет, деревні плити, меблі, збірні будинки, спортивне прилад дя і музичні інструменти, які користуються попитом на світових ринках.

Легка промисловість дає на експорт швейні вироби, взуття, трикотаж, килими та інші товари народного споживання, харчова- консерви, виноградні вина, сіль, олію, сири і м'ясні вироби.

Територіальна структура господарства Румунії перебуває ще в стадії становлення. Основний її каркас утворять п'ять промислових районів: Мунтенський, Олтенський, Хунедоарський, Центрально-трансільванський і Західно-молдавський, що простягаються двома поясами уздовж зовшшньої і внутрішньої сторін гірської дуги Карпат. За межами цих смуг виникли окремі промислові вузли і центри: Нижньодунайський, Тиміїпоарський, Ясський, Констанцький та ін. Видобуток нафти ведеться уздовж усього зовнішнього краю Карпат, але значно концентрується на старих промислах Північної Мунтенії (Плоешти) і нових в Олтені та Західній Молдові. Вугілля видобувається в багатьох басейнах і родовищах, але основну частку дають два головних – Петрошенський (кам'яне вугілля) і Олтенський (лігніт). Мережа ТЕС рівномірно покриває всю терито

рію країни. Каскади ГЕС споруджені і споруджуються на Біт Риці, Арджеші, Олті, а останнім часом і на Дунаї. В результаті всі промислові райони і багато промислових вузлів мають свої паливно-енергетичні бази.

Металургійна промисловість спочатку цілком орієнтувалася на вітчизняну сировину і паливо, що привело до її зосередження в західній частині країни. Були розширені комбінати в Хунедоарі й Решиці і багато підприємств кольорової металургії. Нові ж заводи будувалися й будуються головним чином на Південному Сході в розрахунку на імпорт сировини та палива по Дунаю і Чорному морю. Це, насамперед, найбільший у країні металургійний комбінат у Галичеві і ще більш значний комбінат у Келераші.

Машинобудівна промисловість концентрується в промислових вузлах Бухареста і Брашова, значно розвинена хімічна і нафтохімічна промисловість. Лісова, деревообробна і текстильна промисловість також поширені практично повсюдно, але з найбільшою концентрацією в першому випадку в Східних Карпатах, а в другому – у Південній Трансільванії та в Бухаресті.

Сільське господарство. Сільськогосподарські угіддя займають 3/5 території країни (15 млн га), переважають орні землі. Провідна галузь рослинництва – зернове господарство. Головні зернові: пшениця – найважливіша продовольча культура (займає переважно більш родючі чорноземні ґрунти на низовинах) і кукурудза – основна фуражна культура (поширена у землеробських районах повсюдно).

З-поміж інших зернових у значних розмірах сіють ячмінь і в невеликих кількостях, у гірських районах, – овес і жито. Нова культура – рис, вирощується на півдні в заплавах річок. З технічних культур виділяються соняшник і цукровий буряк.

Для сільського господарства характерна досить чітко виражена спеціалізація районів. Можна виділити чотири головні сільськогосподарські зони. У поясі низовин і рівнин повсюдно різко переважає зернове господарство. У поясі передгір'їв – садівництво і виноградарство, у Карпатах гірничопасовищне вівчарство, на Трансільванському плато – інтенсивне тваринництво.

Транспорт. Транспортна інфраструктура Румунії забезпечує внутрішні та економічні зв'язки країни. Для зовнішніх зв'язків використовується переважно залізничний та автомобільний транспорт.

Протяжність залізниць 10,8 тис. км, з них понад 32% електрифіковано; щільність залізниць 4,8 км на 100 км2 площі. Залізнична мережа країни має концентричну кільцеву конфігурацію з виділенням внутрішнього (Брашов- Сібіу) та зовнішнього (Тімішоара-Крайова-Бухарест-Плоєшть-Бузеу до північного кордону) кілець. Залізнична мережа Румунії з'єднана із залізницями європейських країн. Важливе значення мають вузли Джурджу, Ясси, що сполучені відповідно з болгарським містом Русе, молдовським Унгень.

Протяжність автомобільних доріг у Румунії становить близько 84,7 тис. км, з них трохи більше 500 км швидкісних автомагістралей і автошосе, які беруть початок у Бухаресті та йдуть у трьох напрямах: Бухарест-Пітешть (автострада) Сібіу-Тімішоара-Арад-Дева-Недлак, Бухарест-Констанца, Буха- рест-Брашов-Орадя-Борш.

Морський та річковий транспорт Румунії обслуговує переважно зовнішню торгівлю та транзитні перевезення. Серед річок судноплавними є Дунай, Прут, канал Беґа (ділянка р. Беґа, що впадає у Тису). На ділянці Дунаю від м. Судина до Браїли з глибинами 6-7 м можуть проходити й морські судна. Головні порти на Чорному морі: Констанца, Мангалія; на Дунаї: Оршова, Дро- бета-ТУрну Северін, Калафат, Корабія, ТУрну Мегуреле, Зімніча, Джурджу, Олтеніца, Келераші, Чорнаводе, Бреїла, Галац, Тульча та Суліна.

Основні аеропорти: Бухарест (“ім.Анрі Коанде” Отопень та “ім. Аурела Влайку” – Беняса), Констанца (“ім. Міхаїла Когелнічану”), Тімішоара (“ім. Траяна Вуї”), Тиргу-Муреш (“Трансільванія”), Клуж-Напока, Бакеу, Ясси, Сібіу, Арад, Орадя, Бая Маре, Сучава.

Експорт. Основні експортні товари: нафта і нафтопродукти, цемент, пиломатеріали, трактори, машини, кораблі, верстати, товарні вагони, устаткування для нафтових свердловин, електротехнічні товари, хімікати, товари народного споживання, зерно, фрукти, овочі, виноград і вино, продовольчі товари.

Імпорт. У структурі імпорту переважають машини та обладнання, хімічні товари. В імпорті, у міру зменшення забезпеченості вітчизняною сировиною і паливом, зростає частка товарів паливно-сировинної групи, особливо залізної руди, нафти, коксу, прокату, бавовни.

Конституція

Румунія за Конституцією, прийнятою Парламентом 21 листопада 1991 р. та схваленою всенародним референдумом 8 грудня 1991 р., це національна, унітарна, правова, демократична і соціальна держава.

Адміністративно-територіальний устрій

В адміністративному відношенні територія розділена на комуни, міста, 41 повіт та столичний муніципалітет. На підставі закону деякі міста можуть бути оголошені муніципалітетами.

Адміністративно-територіальний поділ Румунії відповідає стандарту NUTS таким чином:

  • – рівень NUTS 1 – Румунія;
  • – рівень NUTS 2-8 регіонів розвитку (населення кожного – близько 2,8 млн осіб);
  • – рівень NUTS 3- 41 жудець та 1 муніципія (столиця Бухарест);
  • – рівень NUTS 4- не використовується;
  • – рівень NUTS 5 – 256 міст та 2686 комун.

Румунія адміністративно розділена на 8 регіонів розвитку, які безпосередньо не є адміністративними одиницями, а служать для координації регіонального розвитку. Регіони розвитку розділені на 41 жудець (повіт) і 1 окремий національний муніципалітет (муніципію) – столиця Бухарест. Жудеці (повіти) розділені на міста, муніципалітети та комуни (у сільській місцевості). Комуни і муніципалітети є мінімальними адміністративними одиницями Румунії.

Конституція – Основний закон румунської держави, що встановлює загальні принципи, права та обов'язки громадян. Ухвалена Конституційною асамблеєю 21 листопада 1991 р., схвалена референдумом і стала чинною 8 грудня 1991 р.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм Румунія – унітарна держава. За змістом правління – перехідна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентсько-президентська. За формою правління – республіка.

Глава держави

Глава держави – Президент, обирається на 5-річний строк безпосередньо громадянами (з правом переобрання тільки на один новий термін). Він є гарантом національної незалежності, єдності й територіальної цілісності країни. Президент Румунії стежить за дотриманням Конституції і належним функціонуванням державних органів. З цією метою він наділений правом посередництва між владою держави, а також між державою і суспільством.

Президента обирають шляхом загальних і прямих виборів на 4 роки. Одна й та сама особа може бути переобрана лише раз. Віковий ценз для кандидатів у президенти – 35 років. Президент може бути усунутий із поста за грубі порушення Конституції. Відповідне рішення приймається на спільному засіданні палат Парламенту більшістю голосів депутатів і сенаторів після одержання висновку Конституційного суду. Це рішення має затверджуватися референдумом, який призначається Парламентом.

Президент призначає кандидата на посаду Прем'єр-міністра і весь склад Уряду на основі вотуму довіри Парламенту. У разі зміни складу Уряду або оголошення вакантних посад Президент відкликає з посади і призначає, за пропозицією Прем'єр-міністра, інших членів Уряду.

Президент може брати участь у засіданнях Уряду, на яких обговорюються питання стосовно зовнішньої політики, оборони країни забезпечення громадського порядку, а також на прохання Прем'єр-міністра та в інших випадках. Президент головує на таких засіданнях.

Після консультації з головами обох палат і лідерами парламентських груп Президент Румунії може розпустити Парламент, якщо він не має вотуму довіри сформованому Уряду протягом 60 днів після першого звернення про мандат і після відхилення щонайменше двох звернень. Протягом одного року Парламент може бути розпущений один раз. Парламент можна розпустити в період останніх шести місяців мандата Президента Румунії, а також під час облогового або надзвичайного стану.

Президент Румунії після консультації з Парламентом може поставити перед народом питання про необхідність шляхом референдуму висловити свою волю щодо проблем, які становлять національний інтерес.

У сфері зовнішньої політики Президент від імені Румунії укладає міжнародні договори, за якими Уряд веде переговори, і виносить їх на ратифікацію Парламенту протягом 60 днів. За пропозицією Уряду акредитує і відкликає дипломатичних представників Румунії; схвалює створення, скасування або зміну рангу дипломатичних місій.

Президент Румунії є головнокомандувачем збройними силами і займає посаду голови Вищої ради оборони країни, має право вводити, відповідно до закону, облоговий або надзвичайний стан по всій країні або в ряді місцевостей (з подальшим схваленням цього заходу Парламентом).

Президент виконує й інші обов'язки глави держави: присвоює нагороди, почесні та вищі військові звання, здійснює помилування тощо.

Виконуючи свої обов'язки, Президент видає декрети. Коли вони стосуються повноважень, здійснюваних Президентом за пропозицією або за погодженням з Урядом, такі декрети мають бути скріплені підписом Прем'єр-міністра.

У разі вчинення тяжких діянь, якими порушуються положення Конституції, Президент Румунії може бути відсторонений від посади Палатою депутатів і Сенатом на спільному засіданні більшістю голосів депутатів і сенаторів після консультації з Конституційним судом. Президент може дати Парламенту пояснення у зв'язку з діяннями, що ставлять йому за провину.

Пропозиції про відсторонення від посади можуть висувати не менше однієї третини від числа депутатів і сенаторів; вони негайно доводяться до відома Президента. Якщо пропозиція про відсторонення від посади схвалюється, то не пізніше ніж через 30 днів призначається референдум для зміщення Президента.

Посада Президента Румунії стає вакантною в разі відставки, усунення з посади, остаточної неможливості здійснювати повноваження або смерті.

У тримісячний термін після того, як посада Президента Румунії стала вакантною, Уряд організовує вибори нового Президента. Якщо посада Президента стає вакантною або якщо Президент відсторонений від посади чи тимчасово не може здійснювати свої повноваження, тимчасове заміщення його посади забезпечується головою Сенату або головою Палати депутатів.

Законодавча влада

Законодавчу владу здійснює двопалатний Парламент, що складається з нижньої палати – Палати депутатів і верхньої – Сенату. Кількість членів Сенату та депутатів Палати визначається за таким принципом: один депутат на 70 тис. громадян та один сенатор на 160 тис. громадян. Сенат налічує 137 місць і Палата депутатів – 332 місця. Сенатори обираються за пропорційною системою. 314 членів Палати депутатів обираються за пропорційною системою з п'ятипроцентним прохідним бар'єром для політичних партій і восьмивідсотковим – для блоків, а решта місць зарезервовані для представників національних меншин. Термін повноважень депутатів Парламенту – 4 роки.

Організація і порядок діяльності кожної Палати встановлюються її власним регламентом. Фінансові ресурси Палат передбачаються в схвалюваних ними бюджетах. Кожна Палата обирає постійне бюро. Голова Палати депутатів і голова Сенату обираються на термін мандата Палат. Решта членів постійних бюро обираються на початку кожної сесії. Члени постійних бюро можуть бути відкликані до закінчення терміну мандата.

Депутати і сенатори можуть організовуватися в парламентські групи відповідно до регламенту кожної Палати. Кожна Палата утворює постійні комісії і може засновувати слідчі комісії або інші спеціальні комісії. Палати можуть засновувати спільні комісії. Постійні бюро і парламентські комісії формуються відповідно політичним складом кожної Палати.

Палата депутатів і Сенат проводять свою роботу на роздільних і спільних засіданнях. Робота на спільних засіданнях проводиться згідно з регламентом, прийнятим більшістю голосів депутатів і сенаторів.

Палати збираються на спільні засідання для:

  • – прийняття послання Президента Румунії;
  • – затвердження державного бюджету та бюджету державного соціального страхування;
  • – оголошення загальної або часткової мобілізації;
  • – оголошення стану війни;
  • – призупинення або припинення військових дій;
  • – розгляду звітів Верховної ради оборони країни і Рахункового суду;
  • – призначення, за пропозицією Президента Румунії, директора Румунської служби інформації та здійснення контролю за цією службою;
  • – здійснення інших повноважень, які відповідно до Конституції або регламентом здійснюються на спільних засіданнях.

Палата депутатів і Сенат проводять дві чергові сесії на рік. Перша сесія починається в лютому і не може тривати довше ніж до кінця червня. Друга сесія починається у вересні і не може тривати довше ніж до кінця грудня. Палата депутатів і Сенат збираються і на позачергові сесії на вимогу Президента Румунії, постійного бюро будь-якої Палати або не менше третини від числа депутатів чи сенаторів. Скликання Палат проводиться їх головами. Палата депутатів і Сенат приймають закони, рішення та резолюції у присутності більшості членів.

Засідання обох Палат публічні. Палати можуть приймати рішення про проведення окремих закритих засідань. Прийняті однієї палатою законопроекти або законодавчі пропозиції передаються іншій палаті Парламенту. Якщо остання відхиляє законопроект (законодавчу ініціативу), він повертається для нового обговорення палаті, яка його прийняла. Друге відхилення остаточне. Прийнятий закон передається Президенту Румунії для промульгації, яка здійснюється у двадцятиденний термін. До затвердження Президент може один раз вимагати перегляду закону Парламентом.

Виконавча влада

Вищий адміністративний орган у Румунії – Уряд – Рада міністрів відповідальний перед Парламентом. Згідно з програмою своєї діяльності, схваленої Парламентом, він забезпечує реалізацію внутрішньої і зовнішньої політики країни та здійснює загальне управління державною адміністрацією.

Уряд складається з Прем'єр-міністра, міністрів та інших його членів, відповідно до закону. Прем'єр-міністр керує Урядом та координує діяльність його членів при дотриманні покладених на них обов'язків. Він представляє також Палаті депутатів або Сенату звіти і заяви про політику Уряду.

Президент Румунії призначає кандидата на посаду Прем'єр-міністра після консультації з партією, що користується більшістю в Парламенті, а якщо подібної більшості не існує, – з партіями, представленими в Парламенті. Кандидату на посаду Прем'єр-міністра після його призначення на цю посаду Парламент надає 10-денний термін для розробки програми діяльності Уряду і формування складу кабінету. Програма Уряду і список з іменами його членів обговорюються Палатою депутатів та Сенатом на спільному засіданні. Парламент має довіру Уряду більшістю голосів депутатів і сенаторів.

Уряд організовує виконання законів і надає силу спеціального закону повноваженням у межах та на умовах, передбачених ним, або в терміновому порядку.

Уряд несе політичну відповідальність перед Парламентом за свою діяльність. Кожен його член (солідарно з іншими) несе відповідальність за діяльність Уряду і його акти. Уряд і кожен його член повинні відповідати на питання або інтерпеляції, сформульовані депутатами чи сенаторами. Палата депутатів і Сенат можуть вимагати на спільному засіданні відставки Уряду шляхом вотуму недовіри, прийнятого більшістю голосів депутатів і сенаторів.

Міністерства: регіонального розвитку та державного управління; внутрішніх справ; сільського господарства та розвитку сільських районів; культури; закордонних справ; національної оборони; фінансів; економіки; юстиції; транспорту; охорони здоров'я; навколишнього середовища і зміни клімату; інформаційного суспільства; праці, сім'ї та соціального захисту для літніх людей; освіти; фондів ЄС; молоді та спорту.

Судова влада

Вища судова інстанція – Вищий касаційний суд юстиції, суди апеляційної інстанції – апеляційні суди, суди першої інстанції – трибунали, нижча ланка судової системи – юдікаторії.

Апеляційні суди мають статус юридичних осіб. В межах їх територіальної юрисдикції перебувають кілька (2-4) повітових судів (трибуналів) і спеціалізованих трибуналів. В апеляційних судах утворюються палати або спеціалізовані колегії суддів щодо розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних, податково-бюджетних справ, у справах сім'ї та неповнолітніх тощо. В даний час на території Румунії функціонують 15 апеляційних судів.

Повітові суди (трибунали) утворюються в кожному повіті та в м. Бухарест. Вони також мають статус юридичних осіб. Юрисдикція цих судів поширюється на всі місцеві суди, які розміщуються на території даного повіту. Відповідно до закону на території держави організована діяльність 42 повітових судів (трибуналів). Залежно від потреб практики у складі цих судів можуть утворюватися спеціалізовані палати або спеціалізовані колегії суддів для розгляду певних категорій справ. У разі необхідності може бути спеціалізація щодо розгляду цивільних, кримінальних, господарських, сімейних справ, справ щодо неповнолітніх, податкових та адміністративних справ, справ, що стосуються трудових спорів та соціального забезпечення тощо. Закон “Про судоустрій” передбачає можливість створення спеціалізованих повітових судів (спеціалізованих трибуналів) щодо розгляду окремих категорій справ. Однак вони не мають статусу юридичної особи й утворюються при трибуналах для вирішення чітко визначеної категорії справ.

Спеціалізований орган конституційного контролю. Конституційний нагляд за відповідністю законів та інших актів Парламенту, Президента Республіки та Уряду здійснюється Конституційним судом. Суд ді Конституційного суду призначаються порівну (по три) Палатою депутатів, Сенатом і Президентом. До складу Конституційного суду входять 9 суд дів, які займають посаду впродовж 9 років без права на повторне призначення.

Судову систему Румунії очолює Верховний Суд Касації та Правосуддя, основною метою діяльності якого є забезпечення послідовного тлумачення і застосування закону іншими судами. Він складається з чотирьох секцій або палат: І цивільна секція; II цивільна секція (інтелектуальної власності), кримінальна секція та секція з адміністративних та податково-бюджетних спорів. Верховний Суд Касації та Правосуд дя складається з голови суду, заступника голови, чотирьох голів секцій та суд дів. До компетенції даного суду зараховано розгляд скарг на рішення судів апеляційної інстанції та інших судових рішень у випадках, передбачених законом. Також він має право звертатися до Конституційного суду Румунії з питань перевірки конституційності законів. Наприкінці кожного року, на підставі аналізу судової практики, даний суд повинен повідомляти міністра юстиції про необхідність удосконалення законодавства, з наведенням конкретних пропозицій.

Влада в територіальних одиницях

Публічна адміністрація діє на засадах автономії і децентралізації управління. У містах і сільських комунах обираються відповідні ради та голови – примари. На рівні повітів населення також обирає ради. Префекти, як голови повітів, призначаються Урядом. Вони діють як представники Уряду на місцевому рівні, втілюють рішення міністерств та інших центральних органів влади у повітах, мають право припиняти або скасовувати рішення повітової ради та місцевих органів влади.

Комуни і муніципалітети є найменшими адміністративними одиницями Румунії. Територіальне розмежування комун, муніципалітетів, міст і повітів встановлене законом. Будь-яка зміна їх територій може бути здійснена тільки на підставі закону і тільки після консультації із зацікавленими громадянами на референдумі відповідних адміністративних одиниць.

Відповідно до Закону Румунії “Про місцеве самоврядування” від 23 квітня 2001 р. державне управління в адміністративно-територіальних одиницях організовано і діє на підставі принципів місцевої автономії, невтручання державної влади щодо права органів місцевого публічного управління, законності та консультацій громадян у вирішенні місцевих проблем, що становлять особливий інтерес.

Право на самоврядування реалізується з боку місцевих рад і мерів міст, а також повітових рад, обраних на основі загального, рівного, прямого і таємного голосування. Отрок повноважень рад усіх рівнів – 4 роки.

Муніципалітети, міста і повіти є юридичними особами публічного права. У них є свої власні активи і дієздатність забезпечується в повному обсязі. У відносинах між органами місцевого публічного управління та повітної ради, з одного боку, і між місцевою радою та мером, з другого боку, немає ніякого підпорядкування. Органи державної влади не делегують повноважень органам місцевого самоврядування без надання фінансування для їх реалізації.

Місцеві ради складаються з радників, обраних на основі загального, рівного, прямого і таємного виборчого права, як це передбачено Законом про місцеві вибори.

До основних повноважень місцевої ради належить:

  • – затвердження економічних і соціальних програм розвитку, документації з просторового планування;
  • – участь у розробці програм регіону, зональних програм та прикордонного співробітництва;
  • – затвердження місцевого бюджету, встановлення місцевих податків і спеціальних податків;
  • – управління державним і приватним майном муніципалітету або міста;
  • – затвердження документації з озеленення населених пунктів, виділення коштів з місцевого бюджету на протипаводкові заходи, пожежі, стихійні лиха і небезпечні погодні явища;
  • – затвердження заходів щодо будівництва, ремонту і модернізації доріг, мостів, інженерно-транспортної інфраструктури, що належать місцевій громаді;
  • – затвердження технічної та економічної документації для інвестицій у місцевий розвиток і забезпечення необхідних умов для їх реалізації;
  • – забезпечення матеріальних і фінансових умов, необхідних для належного функціонування державних установ та служб освіти, охорони здоров'я, культури, молоді та спорту, захисту громадського порядку й захисту цивільного населення, протипожежного захисту;
  • – забезпечення охорони та відновлення природного навколишнього середовища, захист, збереження, відновлення і зміцнення історичних та архітектурних пам'яток, парків і природних заповідників.

Місцева рада здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Повітова рада є владою публічної адміністрації для координації діяльності комунальних та міських рад з метою здійснення публічних послуг повітового значення.

До основних повноважень повітової ради належать:

  • – участь у розробці стратегії, прогнозів та програми соціально-економічного розвитку повіту або її частини на основі пропозицій, отриманих від місцевих рад; їх затвердження та контроль за виконанням заходів, утому числі фінансових, необхідних для реалізації програм;
  • – координація діяльності місцевих рад муніципалітетів та міст;
  • – затвердження бюджету повіту, встановлення спеціальних податків та відрахувань з місцевих бюджетів;
  • – управління державним і приватним майном повіту;
  • – прийняття рішення про реорганізацію автономних адміністрацій повіту; здійснення від імені адміністративно-територіальної одиниці всіх прав акціонера в компаніях, які вони заснували; рішення про приватизацію цих компаній;
  • – визначення, з урахуванням консультацій з місцевими органами влади та комунальними підприємствами, просторової організації повіту, загальний розвиток міст і адміністративних одиниць у повіті;
  • – забезпечення будівництва, обслуговування та модернізація доріг, мостів, комунікаційної інфраструктури повіту; надання підтримки і технічної допомоги місцевим органам влади та комунальним підприємствам для будівництва, ремонту і модернізації доріг та міста;
  • – затвердження технічної та економічної документації стосовно інвестицій, що становлять інтерес для повіту;
  • – забезпечення матеріальних і фінансових умов, необхідних для нормального функціонування закладів культури, установ та громадських послуг освіти, соціального обслуговування та соціальної допомоги, послуг громадського транспорту, що належать до власності повіту;
  • – надання фінансової підтримки культурним, релігійним, навчальним, науковим, спортивним закладам;
  • – прийняття рішень щодо співпраці або спільно з іншими органами місцевого публічного управління в країні чи за кордоном; підтримання національних і міжнародних асоціацій органів місцевого самоврядування.

Рада повіту виконує інші обов'язки, передбачені законом.

Префекти. В кожний повіт і в муніципію Бухарест призначаються представники Уряду – префекти. Вони здійснюють певні контрольні функції щодо органів місцевого самоврядування. Повноваження префекта встановлюються відповідно до закону. Префект може опротестувати перед інстанцією адміністративної юстиції акт повітової ради, місцевої ради або мера, якщо вважає його незаконним. Дія опротестованого акта призупиняється по праву.

Підготовка кадрів

Система професійного навчання державних службовців має такі основні навчальні заклади:

Національна школа політичних наук та державного управління (SNSPA). Вона є державною установою вищої освіти, наукових досліджень і високої академічної та професійної підготовки на національному та міжнародному рівнях, яка включає в себе всі три рівні освіти: бакалавр, магістр, доктор.

SNSPA формує і розвиває навички в галузі політології, соціології, управлінської науки, міжнародних відносин, дипломатії, європейських досліджень, комунікаційних наук, психології, менеджменту, людських ресурсів, сприяючи тим самим національним і міжнародним перетворенням у сфері демократичних цінностей і принципів; спрямовує свій курс на отримання відповідей на сучасні проблеми як на національному, так і на регіональному та глобальному рівнях; пропонує акредитовані або затверджені численні освітні програми всіх рівнів і форм університетського навчання. Уся структура навчальних планів розробляється відповідно до програми Болоньї.

Національне агентство державних службовців (.NACS). Через Департамент регіонального координаційного центру, оцінки та професійної підготовки воно забезпечує професійну підготовку та розвиток персоналу в державних установах – розвиває професійний корпус державних службовців та їх навички, необхідні для підтримки державного управління в Румунії.

Коледж політичних, адміністративних і комунікаційних наук (FSPAC). Він складається з 4 відділів: державне управління, комунікації, зв'язки з громадськістю та реклама, журналістика і політологія. Крім того, має три філіали, розташовані в Трансільванії: Бистриця, Сату-Маре і Святого Георгія, де викладаються бакалаврські програми з державного управління.

Коледж пропонує програми бакалаврату (6 семестрів), магістерських програм (2-4 семестри), а також аспірантуру.

Згідно з Європейською системою трансферу та накопичення кредитів, кожна дисципліна включає низку специфічних кредитів. Мінімальна кількість кредитів для кожного семестру – 30 дисциплін.

Регіональний центр безперервного навчання для місцевого публічного управління-Бухарест (RTC). Центр здійснює підготовку кадрів, консалтингову діяльність, наукові дослідження і розробки, надання інших спеціалізованих послуг для місцевого публічного управління та інших зацікавлених цільових груп (НУО, приватного сектору, професійних асоціацій).

Нижньо-Дунайський університет м. Галац – некомерційна організація вищої професійної освіти, частина національної системи освіти. Факультет права та європейського державного управління пропонує освіту і наукові дослідження високого стандарту якості в національному та європейському контексті через навчальні програми з права та європейського державного управління.

Зовнішні відносини

Членство в міжнародних організаціях: ЄС, ООН, РЄ, ОБСЄ, МБРР, СОТ, МВФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >