< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Хорватія

Хорватія (Республіка Хорватія) розташована на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 р. Межує на північному заході зі Словенією (501 км), на північному сході – з Угорщиною (329 км) та Сербією (241 км), на півдні – з Боснією і Герцеговиною (932 км) та Чорногорією (25 км). Загальна довжина сухопутного кордону становить 2197 км. На заході омивається Адріатичним морем.

Вступ до ЄС – 1 липня 2013 р.

Державний Прапор – прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг (верхньої – червоної, середньої – білої і нижньої – синього кольору); з гербом Республіки Хорватія посередині.

Державний Герб являє собою щит, на якому в шаховому порядку розташовано 25 червоних і білих квадратів. Зверху щит прикрашає стилізована корона, що складається з п'яти ланок у вигляді історичних гербів Хорватії, Республіки Дубровник, Істрії, Далмації і Славонії.

Столиця – м. Загреб (792,9 тис. населення).

Великі міста: Спліт (167,1 тис. населення), Рієка (128,4 тис. населення), Осієк (84,1 тис. населення), Задар (71,5 тис. населення).

Населення

Населення в 2014 р. становило 4,2 млн жителів.

Щільність населення країни – 76 осіб на 1 км2.

Етнічні групи

Найчисельнішими національностями в 2011 р. були хорвати та серби, на яких припадало близько 95% населення країни. Питома вага сербів значно скоротилася з часів розпаду Югославії (з 12,2% у 1991 р. до 4,4% у 2011 р.), тоді як питома вага хорватів зросла (з 78,1% до 90,4%). У Хорватії проживають також значні громади босняків, італійців, албанців та ін.

Середня тривалість життя

Середній показник тривалості життя в 2012 р. становив: 77,3 року (чоловіки – 77,3, жінки – 80,6).

Мова

Найпоширеніші рідні мови населення Хорватії: хорватська – 4,1 млн осіб (95,6%); сербська – 52,9 тис. осіб (1,23%); італійська – 18,6 тис. осіб (0,43%); албанська – 17,1 тис. осіб (0,40%); боснійська – 16,9 тис. осіб (0,39%); циганська -14,4 тис. осіб (0,34%); угорська -10,2 тис. осіб (0,24%); словенська – 9,2 тис. осіб (0,22%); сербсько-хорватська – 7,8 тис. осіб (0,18%).

Релігія

Релігійний склад населення Хорватії: римо-католики – 86,3%; православні – 4,4%; мусульмани – 1,5%; протестанти – 0,3%; атеїсти та агностики – 4,6%; інше – 3,2%.

Переважна більшість хорватського католицького населення належить до латинського обряду, до греко-католиків себе відносять 6,2 тис. осіб (0,14%).

Серед релігійних меншин – православні (головним чином етнічні серби), мусульмани, протестанти (адвентисти, баптисти, методисти, кальвіністи, лютерани, п'ятидесятники та інші), Свідки Єгови, іудеї. Кількість атеїстів і агностиків згідно з даними перепису становить 195,9 тис. осіб (4,6%).

Католицька церква в країні включає в себе чотири митрополії, одну архієпархію і дев'ять єпархій (одна з них візантійського обряду). Примас Хорватії очолює архієпархію-митрополію Загреба, столиці держави. Сьогодні титул примаса Хорватії належить кардиналу Йосипу Бозанічу. Архієпархія-митрополія Спліт-Макарська включає в себе також і єпархію, що в сусідній Чорногорії.

Єдина греко-католицька єпархія з центром у м. Кріжевци становить Хорватську греко-католицьку церкву, чия юрисдикція розповсюджується також і на греко-католицькі приходи Боснії і Герцоговини.

Переважна більшість православних приходів на території Хорватії належить до Загребсько-Люблянської митрополії Сербської православної церкви.

Конституція країни гарантує свободу віросповідання. Католицька церква в країні не має статусу державної, хоча де-факто отримує суспільне фінансування і користується від держави низкою привілеїв. У державних школах є уроки релігійного навчання, однак вони не обов'язкові для відвідування.

Площа території

Загальна площа країни (включно з акваторією) – 56,5 тис. км2. Площа внутрішнього моря – 33,2 тис. км2. Площа економічної морської зони – 23,9 тис. км2.

Площа сільськогосподарських угідь становить 1,3 млн га, ріллі – 0,9 млн га.

Географічне положення

Країна розташована в північно-західній частині Балканського півострова, на перехресті між Центральною Європою і Середземномор'ям. Площа країни – 56,6 тис. км2. Хорватське Адріатичне узбережжя – одне з найбільш порізаних у світі: тут налічується безліч островів та острівців. Найбільший – острів Крк; інші великі острови: Црес, Хвар, Паг, Корчупа. Найбільші півострови – Істрія та Пелєшац, найбільша затока – Кварнер.

Морські кордони були визначені між Італією та Чорногорією і нині становлять 930 км. Кордони між Хорватією та Словенією – у затоці Піран, між Хорватією та Чорногорією – у затоці Котор. Демаркаційна лінія морем визначається островами і проходить по лінії фарватера. Цей простір є державним кордоном Хорватії.

Великі гірські хребти в Хорватії виникли під впливом субдукції (пірнання) Африканської літосферної плити під Євразійську літосферну плиту. Третинний (або альпійський орогенез) підняв Динари – гірський хребет Хорватії.

Територія країни в основному низовинна і рівнинна: басейн р. Сава, горбисті рівнини Славонії, Подравини, Посавіни. На Адріатичному узбережжі розташовані Динарські Альпи з найвищою горою країни, піком Троглав на г. Динари, гірські хребти Велебіт і Капела.

Гірські райони Хорватії є відносно високими скелями, утвореними в основному з вапняку і чітко відокремлені від середземноморської та передпанонської областей. Найвищі по краях (Пакленіца, Велебіт, Плєсевіца, Мала і Велика Каплиця), водночас більша частина внутрішніх гір домінують в низинні басейни карстових полів, розділених пагорбами. На області вище 1500 м припадає лише 0,11% від загальної території Хорватії.

До Середньодинарських гір належать: Динара – пік Троглав, 1913 м; Камесніца, 1810 м; Схил, 1762 м; Велебіт-гора Ваганський Верх, 1758 м; Плєшевіца, 1657 м; Велика Каплиця – гора Бьєлоласіца, 1533 м; Рісняк, 1528 м; Свілая, 1508 м; Снєжнік, 1506 м; Вишевиця, 1428 м; Учка- гора Вояк, 1396 м.

Низини. Хорватія загалом низинна країна (області висотою до 200 м становлять 54% від загальної території). Більшість низин розташовані в Паннонських рівнинах і горбистій передпанонській області. Решта хорватських низин – карстові плато і фліші долини на Істрійському півострові, також низинними є деякі острови.

Острови. Особливістю далматинського узбережжя Адріатичного моря є велика кількість островів, відомих також як Далматинські острови. їх розміри коливаються від великих островів площею 405 км2 до малих скель. У Хорватії налічується близько 1185 островів і маленьких острівців уздовж Адріатичного узбережжя, з них 66 населені.

Загальна площа економічної зони -113,7 тис. км2. Довжина берегової лінії – 5,8 тис. км. Довжина берегової лінії материка –1,8 тис. км (30,5%). Довжина берегової лінії островів – 4,1 тис. км (69,5%). Ширина територіальних вод – 12 морських миль.

Річки. Найбільші річки: Дунай (188 км) та його притоки Сава (562 км), Драва (505 км) і Мура (465 км) несуть свої води з глибини країни, впадаючи у Чорне море.

Нечисленні річки, що несуть свої води до Адріатичного моря з вузькими ущелинами, мають сильні перепади висот уздовж всієї протяжності, утворюючи велику кількість водоспадів.

Озера. Найбільше озеро Хорватії – Вранско, яке є однією з головних пам'яток країни. Площа озера 30 км2.

Найбільш привабливі озера – Плітвіцькі озера, навколо яких утворено національний парк, що включає в себе 16 великих озер, 140 водоспадів і 20 печер (особливу зацікавленість викликають печери, які розташовані піл водоспадами). Плітвіцькі озера – одне з небагатьох місць на землі, де кожен рік народжуються нові водоспади – цс зумовлено вапняковим походженням місцевих гір. До 1958 р. парк був закритий для туристів. У 1979 р. парк було включено до реєстру “Світової спадщини" ЮНЕСКО. Цс найвідомішим і найбільш відвідуваний національний парк Хорватії, який г свого ролу візитівюою країни. Популярні також Червоне і Сине озера близько м. Імотскі. прісноводне озеро на острові Црес і озера Візовачско та Проклянско. Добре відомі штучні озера – Локве і Байср у Гірському Котаро, Тракошчан у Хорватському Загір'ї та Перуц на р. Цепі на в Далмації. Озеро Копачсвс і заболочені місця навколо нього – місце гніздування птахів у найбільшому орнітологічному заповіднику Європи – Копачкі-Рит.

Узбережжя. Адріатичнс морс омиває Балканський і Апенінський півострови, його середня глибина – 252 м, північно-західна частина неглибока (максимум 23 м у затоці Трієста), водночас як на півдні його глибина сягає 1200 м. Фактична довжина хорватської частини Адріатичного узбережжя -1778 км.

Води Адріатики біля Хорватського узбережжя чисті й прозорі, оскільки гірські ріки не несуть до нього мул і пісок. У серпні вода прогрівається до +25°С.. .+27°С. До того ж за своєю характеристикою вона відповідає всім найсуворішим стандартам Всесвітньої організації охорони здоров'я. Солоність становить 34% (вода вдвічі солоніша за воду Чорного моря).

Клімат

Клімат у північній Хорватії – континентальний, центральній – вірський (високий), на Адріатичному узбережжі – середземноморський. Максимальна температура в липні-серпні в континентальних районах +28°С, на узбережжі +34°С. Мінімальна – у січні-лютому в континентальній частині -2°С, на узбережжі +9°С. Середньорічна температура становить +12°С.

Температура повітря в Хорватії визначається розташуванням країни в помірних географічних широтах. Крім того, істотний вплив на неї справляє висота того чи іншого регіону над рівнем моря, співвідношення суші й моря, повітряні течії. Липень і серпень вважається піковим сезоном на узбережжі – це найкращий час для пляжного відпочинку на Адріатиці. Денні температури в цей період – як на узбережжі, так і у внутрішніх районах країни – досить високі. У червні й вересні туристів на узбережжі трохи менше, але погода стоїть тепла. У період із жовтня по травень на узбережжі Хорватії панує затишшя, а деякі готелі й розважальні заклади і зовсім закриваються на зимовий період. Зима на узбережжі м'яка, безсніжна. У віддалених від узбережжя районах Хорватії випадає сніг, надаючи мальовничий вигляд і без того красивим містечкам, але пересування в гірських районах в цей час може бути ускладнене. Весна в ці краї приходить рано і зазвичай до середини – кінця травня на узбережжі відкривається купальний сезон.

Високі гори захищають узбережжя від холодних північних вітрів ранньої весни і пізньої осені. Навесні й раннім літом морський бриз зберігає постійку температуру на узбережжі. Узимку температура воли в морі не падає нижче +10°С, а в серпні вона піднімається вище +26°С.

Узимку найнижча температура і найбільша кількість снігу спостерігається в найвищих ділянках Гірської Хорватії. У всьому Паннонському регіоні в зимовий час також досить холодно (середня температура – у межах 0.. .-+2вС). У берегових областях набагато тепліше, оскільки вони перебувають під впливом моря узимку воно залишається порівняно теплим. Крім того, берегова частина півострова Істра, так само Котар і долина Неретви, є теплішими завдяки нагріванню низького рельєфу. Узимку, особливо в глибинних материкових районах, дуже часто спостерігається зворотне явище, коли температура зростає із збільшенням висоти над рівнем моря.

Хорватія вважається одним із найбільш екологічно чистих місць у світі. За оцінками медичних фахівців, клімат країни є одним із найбільш сприятливих для літнього відпочинку. Кілька років поспіль ЮНЕСКО присвоював Хорватії мБлакитний прапор за найчистішу акваторію Середземноморського узбережжя”. Соснові ліси межують тут із тропічною рослинністю, а прозорість морської води досягає S0 м.

На території Хорватії розташовано сім національних парків. Три з них – на прибережних островах: Бріуні біля Пули, Корнаті біля Задара і Млет біля Корчули. До списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесені: Дубровник (старе місто), Спліт (історичний центр і палац Діоклетіана) і національний парк Плітвіцькі озера.

Економіка

Хорватія мас сервісно орієнтовану економіку, оскільки третинний сектор (сфера послуг) створює до 70% її валового внутрішнього продукту (у 2012 р. – близько 62%).

Валовий внутрішній продукт становить 57,5 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 13,5 тис. дол. США.

Промисловість. Хорватський промисловий сектор інтенсивно змінюється, як і вся економіка Хорватії. Широкомасштабні ефекти і стратегічно продумане реструктурування цього сектору очевидне в багатьох галузях, а саме: приватизація, зміцнення експорту на західних ринках, розвиток нових виробів і застосування новітніх технологій до існуючих виробів і до виробничих процесів, зростання рівня і стандартів якості, створення умов для захисту навколишнього середовища, досягнення ефективності вартості тощо.

Сьогодні промисловість становить приблизно 20% ВВП Хорватії, який наближається до рівня Європейського Союзу. Промислові товари – це 97% усього експорту Хорватії.

Сільське господарство. Сільське, лісове та рибне господарство в 2012 р. загалом давали до 5% ВВП Хорватії (2,7% усіх зайнятих в економіці).

Традиційно для хорватського землеробства провідними культурами є зернові, виноград, оливки, тютюн, олійні та лікувальні рослини (насамперед лаванда і локриця). В аграрному секторі велику роль і в минулому, і зараз відіграє розведення великої рогатої худоби і свиней. Новою галуззю в незалежній Хорватії е так звана марикультура – промислове вирощування морської риби і молюсків, орієнтоване на експорт.

На ринку Євросоюзу Хорватія представлена як помітний виробник органічних продуктів, вина та оливкової олії.

Із загальної кількості 3,18 млн га сільськогосподарської землі 63,5% зайняті під сільське господарство, решта землі – пасовища; 80,4% землі сільськогосподарського призначення є приватними угіддями, що достатньо сильно впливає на економіку Хорватії.

У Хорватії' виробляються такі всесвітньо відомі продукти харчової промисловості: “slavonski kulen” (“Славонська салямі”), “dalmatinski рпыЛ” (“Далматинська шинка”), “istarsld рпьиГ (“Істріанська шинка”) і “рал>кі sir” (“сир з острова Паг”).

У Хорватії нараховується 18 фабрик для переробки риби. У 1998 р. продукція з прісноводної риби становила приблизно 5,8 тис. т, а з морської – приблизно 1,5 тис. т.

Виробництво продовольства, напоїв і тютюну приносить 20,6% усього хорватського валового внутрішнього продукту.

Транспорт у Хорватії представлений повітряним, залізничним, автомобільним, водним і трубопроводы нм видами.

У країні існує дев'ять цивільних аеропортів. Шість із них приймають регулярні міжнародні рейси – Загреб, Спліт, Дубровник, Задар, Рієка та Пула. Три аеропорти – Брач, Лошинь та Осієк приймають, здебільшого, місцеві рейси, а також чартери в туристичний сезон.

Серед великих авіакомпаній на хорватському ринку авіаперевезень – Croatia Airlines (головний оператор місцевих рейсів), Lufthansa та British Airways. Міжнародні рейси вони здійснюють, головним чином, під час туристичного сезону. Рейс до Хорватії здійснюють кілька бюджетних перевізників: Sky Europe, EasyJet, Flyglobespan, German wings, TUIfly, Ryanair, Thomson і Wizz Air.

У країні функціонує 68 аеропортів. Аеропорти з твердим покриттям злітно- посадкових смуг: загалом є 23 одиниці; 3047 м і більше – два аеропорти; від 2438 до 3047 м – шість; від 1524 до 2437 м – два; від 914 до 1523 м – чотири; менше 914 м-дев'ять.

Аеропорти без твердого покриття злітно-посадкових смуг: загалом є 45 одиниць; від 1524 до 2437 м – один аеропорт; від 914 до 1523 м – сім; менше 914 м – 37. Геліпортів у Хорватії три.

Залізничний транспорт. Хорватські залізничні дороги у віданні національної залізничної компанії Хорватії. Найважливіші лінії: Загреб – Вінковці; Загреб – Осієк; Загреб – Рієка; Загреб – Спліт.

Залізниця в Хорватії потребує термінової модернізації, оскільки після розпаду СФРЮ значних інвестицій у залізничний транспорт країни не надходило. Чимало ділянок лишаються неелектрифікованими та одноколійними. Поступово відбувається модернізація залізничних шляхів, що уможливлює підвищення швидкостей потягів: так, на відрізку лінії Загреб-Новска-Вінковці максимальна швидкість руху потягів зросла з 80 км/год до 120 км/год; планується також збільшити швидкість на певних ділянках до 160 км/год. У перспективі – прискорення потягів на відтинку Угорщина-Белі-Манастир-Осієк-Джаково-Славонський Шамас до 160 км/год по всій довжині. Електрифікація запланована на наступний етап.

Довжина – загалом: 2726 км; із шириною колії 1435 м; 2726 км (984 км електрифіковано).

Автомагістралі

Хорватські автомагістралі є одними з найсучасніших і найбезпечніших на континенті. Це стало можливим унаслідок їх повної реконструкції. Цей крок був життєво необхідним, адже протягом останніх 20 років існування СФРЮ жодну дорогу в Хорватії капітально не відремонтували. Ще за часів Хорватської весни виникла ідея з'єднати два найбільші міста країни автомагістраллю. У 2005 р. була урочисто відкрита ділянка автобану А1 Загреб – Спліт. Будівництво траси А2 Загреб – Крапина-Мацель було завершено в 2007 р.

На території Хорватії функціонує 26,7 тис. км автодоріг. З них 23,9 тис. км – з твердим покриттям (включаючи 1,2 тис. км автомагістралей) і 4,4 тис. км – доріг без твердого покриття.

Усі дорожні знаки у Хорватії відповідають Віденській конвенції про дорожні знаки і сигнали.

Обмеження швидкості: у населених пунктах – 50 км/год; поза населеними пунктами – 90 км/год; на автострадах -110 км/год; на деяких магістралях– 130 км/год.

Динаміка розвитку хорватської мережі автомагістралей:

  • – автомагістраль А1 поблизу Трогіра, А5 “Славонська” автомагістраль;
  • – автомагістраль А6 неподалік від з'їзду до національного парку Річняк;
  • – автомагістраль А4 перед з'їздом на Вараждинське Топлице.

Автомагістралі та деякі шосе Хорватії позначаються літерою “А”, швидкісні шосе – літерою “В”, а європейські шосе – літерою “Е”.

На противагу слаборозвиненому залізничному сполученню, автобуси є найбільш доступним і дешевим транспортом. Автобусний рух усередині країни є дуже розгалуженим, отже автобусом легко дістатися навіть у віддалені куточки Хорватії. Майже всі автобуси на маршрутах усередині країни обладнані кондиціонуванням повітря, що дуже комфортно для пасажирів. Хорватський Уряд постановив, що автобуси, які використовуються для пасажироперевезень, мають бути не старші 12 років.

Водний транспорт, морський транспорт. Хорватія має кілька портів. Найбільший розташований в Адріатиці в м. Рієка на північному хорватському узбережжі, наступний за ним за величиною – Плоче, що є стратегічно важливим для промисловості Боснії і Герцеговини. Найбільший пасажирський порт розташований у Спліті. Уздовж узбережжя Хорватії є 66 населених островів, добиратися до континенту з яких слід морем. Дуже зручною, зокрема, є поромна переправа в Дубровнику, адже південна частина Хорватії відокремлена від основної території країни вузькою смугою, яка належить Боснії і Герцеговині.

Головні транспортні морські порти: Омішаль, Плоче, Рієка, Шибеник; інші морські порти: Дубровник, Дугі-Рат, Пула, Спліт, Задар; річкові порти: Вуковар, Сісак, Славонський Брод, Жупаня, Осієк.

Одна: 73 кораблі (з водотоннажністю понад 1 тис. т). За типами: балкери – 25; торгові вантажні суцна – 12; для перевезення хімічних речовин – два; пасажирські суцна – 25; нафтові танкери – чотири; рефрижераторне судно – одне; ролкери – чотири; іноземні суцна з реєстрацією в Хорватії: одне (Данія); зареєстровані в інших країнах -31.

Річковий транспорт. Хорватією протікає Дунай – важлива водна магістраль, що сполучає Східну і Центральну Європу. Головний річковий порт – прикордонне м. Вуковар.

Річки з навігацією протягом усього року: Дунай (від Батина до Ілок); Сава.

Придатними для річкового судноплавства є 785 км.

Трубопроводи. Газогін – 1,3 тис. км; нафтогін – 583 км.

Експорт товарів (за даними Комітету митного контролю Міністерства фінансів ХорватіЇ"). Мінеральні продукти (140,4 млн дол. США), у тому числі: паливно-енергетичні товари – 140 млн тис. дол. США; продукція хімічної та пов'язаної з нею галузі промисловості (ураховуючи каучуки і пластмаси) – 152,7 тис. дол. США; деревина, лісоматеріали і целюлозно-паперові вироби – 0,17 тис. дол. США; текстиль і текстильні вироби – 162,3 тис. дол. США; машини, обладнання, транспортні засоби, прилади та апаратура – 0,1 тис. дол. США.

Імпорт товарів (за даними Комітету митного контролю Міністерства фінансів Хорватії). Продукти тваринного та рослинного походження, готові продовольчі товари – 1,9 млн дол. США; мінеральні продукти – 388 тис. дол. США, у тому числі: продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (включаючи каучуки та пластмаси) – 9,4 млн дол. США; деревина, лісоматеріали і целюлозно-паперові вироби – 129,2 тис. дол. США; текстиль та текстильні вироби – 725,6 тис. дол. США; взуття та галантерейні товари – 679,2 тис. дол. США; будівельні матеріали – 14,1 тис. дол. США; метали та вироби з них – 398,1 тис. дол. США; машини, обладнання, транспортні засоби, прилади та апаратура – 3,8 млн дол. США; інші товари – 397,6 тис. дол. США.

Енергетика. Енергетика Хорватії представлена гідроелектростанцією Голубіч, розташованою на р. Крка в Шібенско-Кнінскому окрузі Хорватії на території Центральної Далмації. Вона має невелику потужність, установлено два агрегати потужністю по 3,8 МВт, використовує воду р. Бутішниця. Гідроелектростанція розташована на відстані 7 км від м. Кнін у с. Голубіч.

Конституція

Чинна Конституція прийнята 22 грудня 1990 р. представницьким органом (Сабором), який почав виконувати функції Парламенту. За цією Конституцією було запроваджено змішану республіканську форму державного правління та передбачено широкі повноваження Президента. У 1997 р., 2000 р. і 2001 р. до неї вносилися зміни. Процедура внесення змін передбачає ухвалення відповідного закону більшістю у 2/3 загального складу Парламенту.

Адміністративно-територіальний поділ

Хорватія поділяється на 20 жупаній (округів), таких як: Беловарсько-Білоґорська, Бродсько-Посавська, Вараждинська, Вировитицько-Подравська, Вуковарсько-Сремська, Дубровницько-Неретванська, Загребська, Задарська, Істрійська, Карловацька, Копривницько-Крижевецька, Крапинсько-Загорська, Ліцько-Сенська, Меджимурська, Осієцько-Баранська, Пожезько-Славонська, Приморсько-аоранська, Сісацько-Мославінська, Сплітсько-Далматинська, Шибеницько-Кнінська; 127 міст і 429 громад.

Хорватські жупанії об'єднані в два регіони: Континентальний регіон Хорватії, який охоплює 13 жупаній і м. Загреб, та Адріатичний регіон із семи прибережних жупаній.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм Хорватія – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентсько-президентська. За формою правління – республіка.

Глава держави

Глава держави – Президент – представляє державу всередині й за межами країни. Президента обирають шляхом загальних виборів строком на п'ять років. Одна й та сама особа може бути обрана лише двічі. Президент достроково усувається з поста за ініціативою Сабору в разі порушення Конституції. Рішення про його усунення приймає Конституційний суд, якщо за це проголосує 2/3 його складу. Президент здійснює більшість своїх повноважень за контрасигнуванням Прем'єр-міністра. При цьому він може скликати Уряд на засідання з визначеним ним порядком денним. Згідно з Основним Законом Президент та Уряд співпрацюють над виробленням та реалізацією зовнішньої політики й у сфері національної безпеки.

Президент обирається громадянами під час таємного голосування строком на п'ять років. Перебування на цій посаді обмежено двома термінами. Президент є верховним головнокомандувачем збройних сил, призначає і звільняє з посади Прем'єр-міністра, його заступників, міністрів та інших членів Уряду, призначає парламентські вибори, референдуми, присвоює нагороди, призначає і відкликає дипломатичних представників Хорватії за кордоном, представляє країну за кордоном.

Президент достроково усувається з поста за ініціативою Сабору в разі порушення Конституції. Рішення про його усунення приймає Конституційний суд, якщо за це проголосує 2/3 його складу. Президент здійснює більшість своїх повноважень за контрасигнуванням Прем'єр-міністра. При цьому він може скликати Уряд на засідання з визначеним ним порядком денним.

У разі смерті, відставки чи відсторонення від посади Президента його повноваження до нових виборів переходять до голови Парламенту. Президент також може сам доручити останньому тимчасове виконання своїх повноважень у разі власної нездатності.

Консультативні, професійні та інші завдання покладаються на Секретаріат Президента Республіки, на який спирається глава держави під час здійснення президентських повноважень та виконання обов'язків, визначених Конституцією і законами країни. Секретаріат Президента Республіки є державним органом із забезпечення консультативних, адміністративних, професійних та інших послуг, необхідних для підготовки й ухвалення рішень і актів, які приймаються та видаються Президентом Республіки Хорватія.

Законодавча влада

Вищий законодавчий орган – Сабор Республіки Хорватії (Парламент) обирається строком на чотири роки. Складається з двох палат – палати представників (127 депутатів) і палати жупаній (68 депутатів).

Палата представників обирається на основі прямого, загального і рівного виборчого права строком на чотири роки. Палата жупаній також обирається загальним голосуванням, причому від кожної жупанії обираються по три депутати. Президент Республіки може призначати до п'яти членів до палати жупаній із числа громадян, які мають особливі заслуги перед Республікою. Екс-президент Республіки стає довічним членом палати жупаній.

Парламент може бути розпущений за рішенням Президента, якщо не підтримає пропозиції про довіру Урядові або упродовж 120 днів після внесення на його розгляд проекту державного бюджету. Рішення про розпуск Сабору Президент приймає після консультацій з керівниками парламентських фракцій і за контрасигнуванням з боку Прем'єр-міністра. Конституцією передбачено можливість його саморозпуску

Основними функціями Сабору є законотворчість, прийняття державного бюджету і контроль за діяльністю Уряду Правом законодавчої ініціативи в Саборі наділені депутати, парламентські фракції, комітети й Уряд. Президент не уповноважений повертати прийнятий Парламентом закон на повторний розгляд, але він має право звернутися до Конституційного суду щодо конституційності вже чинного закону

Сабор може строком на один рік делегувати законодавче повноваження Урядові (крім питань регулювання сфер конституційних прав і свобод, організації й діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування). З усіх питань, що належать до його компетенції, Сабор може призначати референдум. Головною формою парламентського контролю є інтерпеляція, за якою 1/10 частина від загальної кількості депутатів може звернутися до Уряду або його окремих членів. Голови слідчих комісій Сабору призначаються зі складу парламентської опозиції.

Палата представників вирішує питання про прийняття нової Конституції і поправки до чинної, приймає закони, затверджує державний бюджет і зміни меж Республіки; призначає референдуми; контролює роботу Уряду та інших органів та осіб, відповідальних перед Парламентом за Конституцією і законами; оголошує амністію.

Палата жупаній має право вносити законопроекти до палати представників, обговорювати і висловлювати думку з будь-яких питань, що є в компетенції палати представників, тощо.

За загальним правилом, обидві палати приймають рішення простою більшістю за умови, що більшість їхніх членів присутні на засідання. Закони, які регулюють національні права, мають прийматися палатою представників більшістю в 2/3 усіх членів палати; закони, які зачіпають закріплені Конституцією права і свободи людини і громадянина, стосуються виборчої системи, організації, компетенції та діяльності місцевого самоврядування та адміністрації, – більшістю всіх членів палати.

Виконавча влада

Виконавча влада представлена Урядом, який фактично призначає Президент і затверджує Парламент. Уряд складається з Прем'єр-міністра, його заступників, міністрів та інших членів. Видає декрети відповідно до Конституції і законів, представляє Парламенту законопроекти і проект Державного бюджету, реалізує закони та інші акти, прийняті Парламентом.

Визначений склад Уряду разом з урядовою програмою має отримати довіру Сабору (процедура інвеститури). Усі члени Уряду складають присягу перед Парламентом.

Уряд відповідальний перед Президентом та перед Парламентом на засадах солідарної й індивідуальної відповідальності. Прем'єр-міністр, заступники та члени його Уряду несуть солідарну відповідальність за рішення, прийняті Урядом, і особисту – за відповідні ділянки роботи.

Глава Уряду. Прем'єр-міністр Хорватії – глава Уряду Хорватії. Офіційна назва: “Голова Уряду Республіки Хорватія”. Після парламентських виборів 2000 р. було сформовано Уряд на чолі із Соціал-демократичною партією Хорватії, який збільшив повноваження Парламенту, Уряду та Прем'єр-міністра. Тим самим Хорватія стала напівпарламентською республікою: Прем'єр-міністр країни справляє більший вплив за її Президента.

Прем'єр-міністр має не пізніше 15 днів після свого призначення просити палату представників про вотум довіри Уряду. Призначення Прем'єр-міністра і членів Уряду вважається прийнятим, коли йому буде висловлена довіра більшістю членів палати представників.

Питання про вотум довіри Прем'єр-міністра, окремим членам Уряду або Уряду в цілому може бути поставлений за пропозицією принаймні 1/10 депутатів палати представників. Голосування про вотум довіри Уряду може також вимагати Прем'єр-міністр. Вотум недовіри виноситься більшістю голосів від загальної кількості членів палати представників. У разі винесення вотуму недовіри Прем'єр-міністру чи Уряду в цілому Прем'єр-міністр подає прохання про відставку Президенту Республіки, який має розпустити Уряд. Вотум недовіри окремому члену Уряду не спричиняє обов'язково його відставку.

Міністерства: економіки; соціальної політики та молоді; регіонального розвитку та фондів ЄС; фінансів; оборони; закордонних справ; внутрішніх справ; юстиції; державного управління; підприємництва та ремесел; праці та пенсійного забезпечення; мореплавства, транспорту та інфраструктури; сільського господарства; туризму; навколишнього середовища та охорони природи; будівництва та територіального планування; у справах ветеранів; охорони здоров'я; науки, освіти та спорту; культури.

Державні служби: Державна служба з централізованих державних закупівель; Державна служба з реконструкції та допомоги з житлових питань; Державна служба у справах хорватів за кордоном; Адміністрація з управління державним майном; Державне адміністративне управління; Державна геодезична адміністрація; Метеорологічна та гідрологічна служба; Державне відомство інтелектуальної власності; Державна служба з метрології; Статистичне бюро; Державна служба з радіаційної та ядерної безпеки; Національна служба захисту та спасіння.

Судова влада

Вищим судом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний суд. Голова Верховного суду призначається строком на чотири роки і звільняється Сабором за пропозицією Президента. Суддів Верховного і Конституційного суду строком на вісім років призначає Судова рада Республіки, склад якої затверджує Парламент. Судову владу здійснюють також районні й муніципальні суди (як суди загальної юрисдикції). Суддів, спочатку на п'ять років, а потім безстроково, призначає Судова рада Республіки. Діють спеціальні торгові й адміністративні суди.

Спеціалізований орган конституційного контролю – Конституційний суд у складі 11 членів обирається на восьмирічний термін палатою представників за поданням палати жупаній. Конституційний суд обирає голови на чотрирічний термін. Конституційний суд здійснює конституційний контроль.

Влада в територіальних одиницях

Влада в територіальних одиницях є децентралізованою. У жупаніях організоване регіональне самоврядування, а в містах і громадах – місцеве. Відповідні функції виконують представницькі та виконавчі органи регіонального і місцевого самоврядування.

Повноваження органів місцевого самоврядування. До цих повноважень належать: благоустрій територій і планування міської забудови; соціальний захист; розвиток культури, фізичної культури та спорту; охорона і покращення навколишнього середовища.

Одиницями місцевого самоуправління відповідно до закону можуть бути община (котар) і місто. їх територія визначається законом після знайомства з думкою населення певного району.

Організація і компетенція органів одиниць місцевого самоуправління регулюються їх уставом згідно із законом.

Громадяни можуть безпосередньо брати участь в управлінні місцевими справами відповідно до закону й уставу одиниці місцевого самоуправління.

У населеному пункті або окремих частинах населеного пункту громадяни мають право згідно із законом утворювати і формувати місцеве самоуправління. Органи місцевого самоуправління самостійно вирішують місцеві питання відповідно до закону і уставу, а нагляд за законністю їхньої діяльності здійснюють компетентні державні органи.

Для виконання функцій державного управління в котарі або в місті можуть створюватися органи місцевого самоуправління відповідно до закону. Організація і компетенція цих органів регулюється законом. Деякі функції державного управління можуть бути згідно із законом передані в компетенцію органів місцевого самоуправління. Під час виконання вказаних функцій органи місцевого самоуправління підпорядковуються відповідно до закону органам державного управління.

Жупанія є одиницею місцевого управління і самоуправління. Територія жупаній установлюється законом таким чином, щоб вона відображала історичні, транспортні та економічні фактори і здатність функціонувати як само- управляюче утворення в межах Республіки. Організація і компетенція органів жупаній регулюється законом.

Контроль за діяльністю місцевої влади в Хорватії здійснює Омбудсмен – посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян у діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб.

Підготовка кадрів

Провідною інституцією, що здійснює професійне навчання державних службовців у Хорватії, є Національна школа державного управління. Ця Національна школа є державною установою, що займається професійною підготовкою державних службовців і виборних посадових осіб місцевих та регіональних органів влади у співпраці з Національною асоціацією місцевих та регіональних (обласних) органів влади, державних підприємств.

Національна школа державного управління відповідає за планування й оцінку потреб у професійній підготовці, розробці та реалізації навчальних програм для працівників урядових установ, місцевих і регіональних (обласних) органів влади та державних підприємств в організації.

Зовнішні відносини

Членство в міжнародних організаціях: член ООН, ОБСЄ, РЄ та НАТО.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >