< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Еволюція ринкових відносин і конкуренція

Ринок і закон конкуренції.

Ринок – це сукупність економічних відносин, що виникають в процесі реалізації товарів. Ринок виступає зв'язуючою ланкою між виробниками і споживачами. Він є результатом суспільного поділу праці відокремлених виробників, які спеціалізуються на виготовленні тих чи інших товарів з метою їх продажу. Ринок дає необхідну інформацію товаровиробникам, визначає, що потрібно споживачу, націлює підприємців на виробництво необхідних товарів.

На ринку з'ясовується не тільки які і скільки товарів потрібно покупцю, споживачу, але і які затрати праці є суспільно-необхідними. Тут формуються і складаються ціни. В їх основі лежить вартість товару. Але на ціни істотно впливає попит, пропозиція, корисність товару.

Історично склалось так, що на ринку ціни встановлюють продавці і покупці в ході переговорів між собою. Продавці звичайно запрошують вищу ціну, яку сподіваються одержати, а покупці нижчу тієї, що розраховують заплатити. Торгуючись, вони кінець кінцем сходяться на певній ціні.

Встановлення єдиної ціни для всіх покупців відбулося лише в кінці XIX ст., коли виникали великі підприємства роздрібної торгівлі. В подальшому цінова політика продавця залежить від типу ринку, наявності чи відсутності конкуренції.

На ринку проявляється дія закону вартості, з'ясовується, наскільки затрачена праця товаровиробника потрібна і корисна суспільству. Тут приватна праця перетворюється в суспільну.

Ринок оцінює працю кожного товаровиробника. І якщо вона відповідає суспільно-необхідним затратам, то товаровиробник не лише відшкодовує свої витрати виробництва, але і отримує певний прибуток. Якщо затрати вищі суспільно-необхідних, то підприємство розорюється, банкрутує. Таким чином, ринок звільняє суспільство від економічно слабких відстаючих господарств, жорстко карає лінощі, розхлябаність, безгосподарність і винагороджує високопродуктивну, старанну, ефективну працю.

В умовах ринкової економіки найбільш повно реалізується принцип "від кожного за здібностями – кожному за його працю". Тут посилюється мотивація до високопродуктивної, творчої праці.

На ринку ведеться конкурентна боротьба між товаровиробниками за максимальний доход і прибуток шляхом збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості, урізноманітнення споживної вартості, зниження витрат виробництва, поліпшення обслуговування покупця. В цій боротьбі перемагає той, хто виробляє більш якісну продукцію з меншими затратами праці.

Ринок, з однієї сторони, підпорядковує виробництво інтересам споживачів, а з іншої – задовольняє інтереси виробників. А. Сміт писав: "Ми очікуємо отримати свій обід не тому, що м'ясник, пивовар і булочник прихильно ставляться до нас, а тому, що вони піклуються про власну вигоду”.

А. Сміт порівнював ринок з невидимою рукою, яка забезпечує регулювання, самонастройку економіки. Він писав, що кожна "економічна людина" егоїстична і переслідує свої корисні цілі: виробники намагаються одержати по більше прибутку – витратити свій доход так, щоб одержати максимальний корисний ефект, торговець прагне купити по дешевше і продати по дорожче. Але всі вони "невидимою рукою ринку” спрямовуються до мети, іменованої суспільним благом.

Ринковий механізм саморегулювання обсягу і структури виробництва, встановлення цін на товари не означає повної стихії. Досвід країн з розвинутими ринковими відносинами свідчить про те, що ринковий механізм включає в себе і елементи державного регулювання. Наприклад, в сільському господарстві досягається це шляхом встановлення мінімальних гарантованих цін на продукцію, які забезпечують фермерам нижню межу доходів, регулювання обсягу виробництва і якість продукції. Завдання такого регулювання є створення потрібної кількості сільськогосподарської продукції, недопущення масового розорення фермерів.

Сучасна розвинута ринкова економіка не лише найбільш точно визначає потребу суспільства в тій чи іншій продукції, послугах, але і максимально наближає ціни на товари і послуги до їх основи – вартості, оскільки існує вільний перелив капіталу з одних галузей в інші, ведеться конкурентна боротьба між товаровиробниками, що сприяє вирівнюванню прибутків. На думку зарубіжних економістів конкуренція існує всякий раз, коли декілька осіб переслідують одну і ту ж або аналогічну мету в економіці.

Конкуренція – це зусилля двох або більше сторін, діючих незалежно одна від іншої, з тим, щоб заволодіти клієнтурою третьої сторони, шляхом пропонування товарів на більш вигідних умовах.

Конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за краще господарювання, за більш вигідні умови виробництва і збуту товарів, з метою отримання більшого прибутку.

Конкуренція – це постійний супутник товарного виробництва. Вона виступає рушійною силою, двигуном розвитку економіки. Конкуренція обумовлюється об'єктивними законами ринку: законом відособлення, законом вартості, попиту і пропозиції та ін.

У процесі конкуренції складаються стійкі, істотні, причинно- наслідкові зв'язки між товаровиробниками, які свідчать про те, що це явище не є випадковим, а набуває силу об'єктивного економічного закону. Причиною дії закону конкуренції є наявність багатьох відособлених товаровиробників, які виробляють продукцію в різних умовах для одних і тих же споживачів. Ці умови обумовлені як економічними, так і природними відмінностями. Одні використовують більш досконалу техніку, технологію, організацію праці; другі – середню, а треті – відсталу. Все це позначається на кількості і якості виготовленої продукції, витратах виробництва, доходах. В конкуренції, суперництві перемагає той, хто виробляє і пропонує найкращі товари за найнижчими цінами і найвигіднішими умовами реалізації.

Кількісним виразом закону конкуренції є різниця між ціною реалізації продукції і затратами на її виробництво, тобто прибуток, а точніше норма прибутку "рі”

Конкуренція має як позитивні, так і негативні наслідки.

До позитивних відносяться:

  • – прискорення розвитку НТП;
  • – зниження витрат виробництва;
  • – поліпшення якості продукції, урізноманітнення її асортименту;
  • – подолання дефіциту;
  • – поліпшення умов збуту.

До негативних:

– банкротство підприємств, особливо дрібних власників.

Це неприємне явище, коли підприємство розорюється, а люди втрачають роботу, засоби до існування. Але воно має і позитивні сторони, оскільки відбувається відбір кращих товаровиробників і звільнення суспільства від слабких, нежиттєздатних, неефективних, збиткових підприємств.

  • – Конкуренція сприяє монополізації економіки, що негативно позначається на її розвитку.
  • – Конкуренція посилює безробіття.

Таким чином, закон конкуренції, задовольняючи інтереси розвитку суспільства, підриває інтереси окремих підприємців і підприємств, якщо вони не вкладаються в систему вимог конкурентноспроможного господарювання.

Закон конкуренції відіграє важливу роль у встановленні загальної рівноваги в економіці, перш за все між попитом і пропозицією. Досягається це при допомозі ціни рівноваги. Така ціна не допускає ні дефіциту, ні надлишку, оскільки в першому випадку вона підвищується, а в іншому знижується, в результаті чого усім покупцям вистачає товару.

В Англії до 1964 року ціни на товари встановлювали виробники. Вони визначали по яких цінах повинні були реалізувати товари в магазинах продавці. Така практика зводила нанівець цінову конкуренцію, оскільки у всіх магазинах ціни на товари були однакові.

Згідно прийнятому в 1964 році Закону, продавцям дозволено встановлювати конкуруючі ціни (знижувати їх), що позитивно позначилося на конкуренції.

Якщо в умовах домонополістичного капіталізму переважала цінова конкуренція, тобто покупцю пропонувався аналогічний товар за різну ціну, то в епоху монополістичного капіталізму переважає нецінова конкуренція.

Методами нецінової конкуренції є:

  • 1. Підвищення якості продукції за рахунок поліпшення технології і організації праці.
  • 2. Створення нових товарів, які задовольняють ті самі потреби споживача, але кращим чином (відеокамера замість кінокамери).
  • 3. Використання реклами. Переконання покупця у перевагах пропонованого товару.
  • 4. Після продажне обслуговування і збільшення гарантійного строку.

Конкуренція не лише примушує товаровиробників підвищувати якість товарів, урізноманітнювати їх асортимент, споживну вартість, знижувати затрати праці на їх виробництво, краще обслуговувати споживачів, але і сприяє збалансуванню економіки: між попитом і пропозицією, між виробництвом і споживанням, погоджує інтереси виробників і споживачів, підпорядковує індивідуальні інтереси суспільним.

Конкуренція сприяє збагаченню одних товаровиробників і розоренню інших. Вона супроводжується концентрацією і централізацією капіталу, посиленням могутності більш життєздатних підприємств. Все це свідчить про те, що конкуренція в умовах ринкової економіки виконує ряд важливих функцій:

  • а) регулюючу – визначає які і скільки потрібно товарів, сприяє встановленню на них цін;
  • б) стимулюючу – сприяє науково-технічному прогресу, випуску високоякісної продукції;
  • в) сануючу- відбирає найбільш ефективні форми власності і господарювання через банкрутство;
  • г) формуючу – впливає на формування ефективних, конкретних структур ринку.

Конкуренція визначається об'єктивними законами ринку, а ринок в свою чергу обумовлений суспільним поділом праці, наявністю відособлення (відокремлення) виробників. Тобто в товарному господарстві діє економічний закон відособленння. Його суть полягає в тому, що кожне підприємство виступає як самостійна виробнича одиниця, яка володіє і розпоряджається відповідними ресурсами і від того наскільки вона ефективно їх використовує, залежить доход підприємства і його працівників.

До чого призводить закон відособлення? Закон відособлення призводить до спеціалізації виробництва в результаті чого товаровиробники змушені вступити між собою в обмінні відносини. Це спонукає розвиток ринку, веде до еволюції товарно-грошових відносин. В свою чергу, суспільний поділ праці, спеціалізація, призводить до того, що в кожній окремій галузі, або сфері виробництва формуються певні типи ринкових структур.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >