< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ринок як форма існування товарного виробництва

Суть, функції та особливості сучасного ринку

Кожного дня в міста, села, промислові центри надходить величезна кількість різноманітних товарів й одночасно зустрічним потоком відправляється продукція в інші місця, регіони. І здійснюється це без чиїхось розпоряджень, команд, вказівок.

Хто ж тоді управляє цим безкінечним рухом товарів? Ринок.

Для того, щоб зрозуміти, як функціонує ринкова економіка, потрібно відповісти на такі запитання:

  • • Що необхідно виробляти, тобто яку продукцію і послуги, щоб задовольнити потреби суспільства?
  • • Скільки треба виробити товарів і яку кількість ресурсів слід для цього залучити?
  • • Яку технологію необхідно використовувати при виробництві продукції, і які підприємства, фірми будуть цим займатися?
  • • Хто повинен одержати продукцію, послуги, і як вони будуть розподілятися між споживачами?
  • • Чи здатна система пристосуватися до змін, зумовлених зміною споживчого попиту на товари, у тому числі на ресурси й технологію виробництва?

На всі ці запитання дає відповідь ринок. Він же їх і вирішує.

Що таке ринок? Ринок – це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу різноманітних товарів.

Ринок – це місце, де зустрічаються продавці й покупці з метою задоволення своїх потреб.

Ринок це механізм, який зводить продавців і покупців товарів – як існуючих, так і потенційних.

До ринку належать: супермаркет з десятком тисяч найменувань товарів, ларьок, кафе, заправна станція, біржа, угода між спортсменом і відповідним клубом, розмова між випускником університету й певною фірмою з приводу майбутньої роботи і т.д. і т.п.

З точки зору методу господарювання, ринок – це система ведення господарства, побудована на законах товарного виробництва і обігу, зокрема закону попиту і пропозиції, закону вартості, закону грошового обігу, закону конкуренції, закону відособлення. Тут діють не лише економічні, але і юридичні закони, які визначають правила гри на ринку.

Ринок – це особлива соціально-економічна структура господарства, завданням якої є обмін продуктами, послугами між відокремленими товаровиробниками на основі порівняння затрат суспільної праці.

Ринок – це особливий спосіб організації господарства, де виробники й споживачі взаємодіють у напрямі вирішення своїх проблем. Це місце вияву здібностей, обліку потреб споживачів, виробників та інструмент їх вирішення. Таким чином, ринок – це надзвичайно ємкісне поняття, яке охоплює складні економічні, соціальні, правові, політичні та інші відносини. Якщо коротко узагальнити, то ринок – це форма господарювання, яка ведеться з метою задоволення різноманітних потреб людей, це місце й спосіб самореалізації індивіда й оцінки його праці. У цьому суть ринку.

Які функції виконує ринок?

  • 1. Дає необхідну інформацію продавцям і покупцям про товари, їх кількість, якість, ціни.
  • 2. Ринок підпорядковує виробництво інтересам споживача, регулює потребу в товарах, визначає їх кількість, якість, ціни. Він є барометром, дороговказом економіки, забезпечує прямий і зворотній зв'язок між виробниками і споживачами з метою задоволення їх різноманітних потреб. Він вирішує, що, як і для кого виробляти. Тому Адам Сміт порівнював ринок з "невидимою рукою", яка спрямовує виробництво в потрібному для суспільства напрямі, забезпечує гармонію між особою і суспільством через особистий інтерес. До речі на сучасному ринку реалізується приблизно 25 млн. найменувань товарів і щорічно оновлюється 10 відсотків виробів.
  • 3. Ринок створює умови для неперервного відтворення речових і особистих факторів виробництва, збалансованого і пропорційного розвитку економіки.
  • 4. Ринок сприяє підвищенню ефективності виробництва, оскільки в конкурентній боротьбі перемагають ті, хто пропонує найкращу продукцію за найнижчими цінами, тобто найбільш життєздатні підприємства. Тому ринок очищає, оздоровляє суспільне виробництво від слабких, неефективних господарств сприяє підвищенню ефективності виробництва, веде до збільшення багатства країни.
  • 5. Ринок відкриває великі можливості для підприємництва, розкриття здібностей людей, самореалізації індивіда, особистості.
  • 6. Ринок усуває привілеї та є найточнішим мірилом затраченої трудівником праці, єдиним фактором життєвого рівня людей. Він найбільш справедливо розподіляє блага між ними. У ринковій економіці всі покупці поставлені в однакові умови: фермер, вчитель, лікар, міністр. Тут єдиним документом, правом доступу до товарів, їх придбання є гроші. А щоб їх мати, треба добре працювати.

Уїнстон Черчілль якось сказав: "Нічого кращого за ринок світ ще не придумав". Однак це не означає, що ринок здатний вирішити всі питання, що він сам не створює ніяких проблем, не має негативних сторін. Звичайно, має.

У зв'язку з цим в економічній літературі виділилося два основних напрямки щодо оцінки ринку: його прихильники й опоненти. Прихильники ринку називають три його позитивні риси:

  • • Ринок найбільш раціонально розподіляє ресурси.
  • • Ринок забезпечує найвищу ефективність виробництва.
  • • Ринок відкриває свободу для підприємництва, самореалізації індивіда, показує, хто на що здатний.

Опоненти ринку вбачають у ньому такі негативні риси:

  • • В умовах ринку нерідко гасне конкуренція, оскільки підприємства об'єднуються в монополії або домовляються між собою про обсяг виробництва, ринки збуту, ціни, ресурси, що негативна позначається на конкуренції, підриває суверенітет покупця, споживача
  • • Ринкова система стримує науково-технічний прогрес. Цьому також сприяють монополії.
  • • Ринок розшаровує суспільство на багатих і бідних.
  • • Ринок не забезпечує повної зайнятості працездатних, що породжує соціальні проблеми в суспільстві, стримує темпи зростання національного багатства.
  • • Ринок забезпечує індивідуальні потреби і не забезпечує суспільних потреб в освіті, охороні здоров'я, обороні, збереженні навколишнього середовища

Яка з цих точок зору вірна? Справедливими є обидві позиції, оскільки прихильники й противники ринку в значній мірі мають рацію у своїх оцінках, судженнях. 1 хоч в опонентів ринку більша кількість аргументів, ніж у його прихильників, це не означає, що їхня точка зору є переконливішою, сильнішою.

Головний економічний аргумент на користь ринкової економіки полягає в тому, що вона найбільш ефективно розподіляє і використовує ресурси, фактори виробництва.

Для того, щоб реалізувати позитивні сторони ринку й усунути його негативні риси, в економічній думці з'явилася третя течія. Її прихильники виступають за ринкову економіку, повноцінний вільний ринок, соціально орієнтований з одночасним втручанням у нього держави.

Які ознаки повноцінного ринку?

  • 1. Цілковита самостійність товаровиробника яку виборі своєї підприємницької діяльності, так і розпорядженні продукцією, прибутками. Можливість для продавців і покупців вільного вибору контрагентів.
  • 2. Відсутність монополізму у виробництві й реалізації товарів. Деякий їх надлишок над платоспроможним попитом. Конкуренція між продавцями за покупців, за їхній гаманець.
  • 3. Правдива інформація про ринок у його суб'єктів (цінова і нецінова). В країнах з ринковою економікою не існує так званих закритих тем.
  • 4. Право суб'єктів (продавців і покупців) самим визначати ціни на товари й послуги.

Які характерні риси вільного ринку?

Для вільного (не обмеженого монополіями і митними бар'єрами) ринку характерні такі три моменти:

  • • Вільна конкуренція між товаровиробниками і власниками ресурсів.
  • • Вільний перелив капіталу й робочої сили між галузями і регіонами.
  • • Реалізація товарів за цінами рівноваги.

Ринок – це динамічний процес, який постійно розвивається. Тому на кожному етапі розвитку людства він має свої особливості. Для сучасного ринку характерні такі риси: сучасний ринок, з одного боку, є вільним, а з іншого – регульованим. Методи регулювання поділяються на дві групи: державні та недержавні. Недержавне регулювання здійснюється асоціаціями, банками, товарними і фондовими біржами, ярмарками, центрами оптової торгівлі, валютними аукціонами. Важливу роль тут відіграє маркетинг – система попереднього вивчення ринку з метою спрямування виробництва для задоволення потреб споживача, а також вплив на нього, на формування його запитів, смаків і переваг.

Державний вплив на ринок досягається через законодавство; систему податків, кредиту, регулювання грошового кругообороту, антимонопольну політику, створення інфраструктури виробництва. Крім цього, держава бере в свої руки ті галузі і види виробництва, які є малоприбутковими або неефективними, але життєво важливими для розвитку країни. Це стосується передусім освіти, охорони здоров'я, наукоємкісних галузей, які вимагають значних коштів і часто є ризикованими. Державне регулювання здійснюється через замовлення продукції, розробку державних програм, встановлення цін на окремі види продукції. Наприклад, в Японії держава регулює близько 40% споживчих цін (на рис, м'ясо молочні продукти, воду) а також тарифи на електроенергію, залізничні перевезення, вартість медичного обслуговування, освіти. Подібне спостерігається у США, Швейцарії і інших країнах, а в Україні лише 10-12%.

В умовах ринкової економіки регулююча роль держави полягає насамперед у створенні максимально сприятливих умов для ефективного функціонування “первинних народногосподарських ланок": підприємств, фірм. Вона розробляє та реалізує "правила гри", щоб не допустити надвиробництва, масового розорення товаровиробників.

Наприклад, в США Міністерство сільського господарства щорічно розробляє програму добровільного обмеження обсягу виробництва, а також систему закупок сільськогосподарської продукції у фермерів за гарантованими цінами. З цією метою складаються програми консервації земель, у першу чергу тих, які зазнають ерозії і вимагають поновлення родючості; скорочуються посівні площі окремих культур; знімається з обігу певна кількість видів продовольства, щоб урівноважити попит і пропозицію та стабілізувати ціни. Із цією метою фермерам видаються закладні позики для того, щоб вони на час низьких цін не виходили на ринок зі своєю продукцією; встановлюються гарантовані ціни на сільськогосподарську продукцію, які б забезпечили фермерам певний рівень рентабельності.

Такі ціни також сприяють недопущенню циклічності виробництва, зближують рівень доходів фермерів з іншими категоріями населення, рятують від банкрутства дрібних фермерів і зберігають сільську місцевість як спосіб життя людей. Наприклад, в Німеччині доплата фермеру з ЄС за 1 га пшениці в 2000 р. становила 341 Євро + виручка за продану пшеницю (50 ц) – 600,50 Євро, тобто весь валовий доход з 1 га склав 941,50 Євро при затратах 559,44 Євро, тобто валовий прибуток 382,06 Євро Р1 = 68%. Якщо фермер переводить орну землю в пар, то держава відшкодовує 300 Євро за кожний гектар. В США ряд служб слідкують, щоб фермер мав хоч 8-15% рентабельності. Якщо виникла стихія, хвороба чи інші негативні явища, то через зниження податку, встановлення пільгових цін на пальне, техніку, добрива, фермеру забезпечується невеликий прибуток для розвитку виробництва. До речі уряд України з 2004 р. почав здійснювати закупки зерна у наших сільгоспвиробників по цінам, які забезпечують його рентабельність не нижче 40 відсотків. В наступні роки ситуація дещо погіршилась із-за зниження цін.

Державне регулювання покликане не допустити надмірної диференціації товаровиробників, особливо їх масового розорення, бо це ускладнює соціальні процеси в країні.

В цілому, регулююча роль держави в ринковій економіці обмежена. Бо, як говорив Адам Сміт: чим менше держава втручається в економіку, тим краще. Проте втручання є неминучим, доцільним і повинно носити динамічний характер.

Другою особливістю сучасного ринку є те, що він перестає бути невідомим. Товаровиробники все частіше працюють на заздалегідь відомих покупців, вони знають ціни на товари, сировину, робочу силу. Сучасний ринок все більше гарантує збут продукції через державні закупки, або контрактну систему, індивідуальні замовлення покупців, особливо товарів довготривалого використання.

Фірми все частіше працюють на відомих покупців, конкретні групи споживачів (сегменти). "Стрільба здійснюється не у всю зграю птахів, а в кожного птаха (покупця) окремо". Так, наприклад, японська фірма "Тойота" випускає 22 моделей легкових автомобілів, а число їх модифікацій перевищує 11 тисяч. Через Інтернет фірма підтримує безпосередній зв'язок з покупцями товару і виясняє який колір, дизайн, допоміжні зручності бажає мати покупець. До речі типовий клієнт фірми "Форд" міняє свій автомобіль через кожні три роки.

Суспільний поділ праці, спеціалізація і кооперування виробництва також веде до того, що між підприємствами укладаються довготривалі угоди по виробництву і реалізації продукції, наданню послуг. Для сучасного ринку характерним є активна фінансово-кредитна й грошова політика держави.

Третьою особливістю сучасного ринку є надійна система соціального захисту населення. Досягається це шляхом обмеження цін на деякі товари, контролю за їх якістю, різного роду допомоги знедоленим, бідним, багатодітним і малозабезпеченим сім'ям, захисту навколишнього середовища.

Четвертою особливістю сучасного ринку є те, що пропозиція товарів дещо перевищує попит. Це ринок покупців яким намагаються вгодити продавці: товаром, високою культурою продажу і після продажним обслуговуванням. Тому на сучасному ринку покупець стає королем чи королевою, а продавці перетворюються в їх слуг. А оскільки у покупця є великий вибір, то продавці піклуються про високу якість товару, щоб його можна було продати і отримати відповідний прибуток.

У цілому, як показує світовий досвід, ринкова економіка має значні переваги над командною економікою, тому в Україні і в постсоціалістичних країнах здійснюється перехід до ринкової економіки.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >