Концептуальні характеристики теорії "сталого розвитку"

Вчення про ноосферу виявилося необхідною платформою для напрацювання триєдиної концепції сталого розвитку, яка узагальнена в 1992 р. у Ріо-де-Жанейро і в 2002 р. у Йоханесбурзі, вона системно об'єднала три головні компоненти сталого розвитку суспільства: економічні, екологічні та соціальні.

Економічний компонент полягає в оптимальному використанні обмежених ресурсів і застосуванні енерго- та ресурсоощадних технологій для створення потоку сукупного доходу, який би забезпечував принаймні збереження сукупного капіталу (фізичного, природного або людського), з використанням якого цей сукупний дохід створюється. Перехід до постіндустріального (інформаційного) суспільства спричиняє зміни структури сукупного капіталу, збільшуючи нематеріальні потоки фінансів, інформації та інтелектуальної власності. Вже нині ці потоки перевищують обсяги переміщення матеріальних товарів у сім разів. Розвиток нової економіки стимулюється не лише дефіцитом природних ресурсів, а й збільшенням обсягів інформації та знань, які набувають значення важливого товару.

Екологічний компонент орієнтує на забезпечення цілісності природних систем, їх життєздатності, від чого залежить глобальна стабільність усієї біосфери. Особливого значення набуває здатність таких систем до самовідновлення та адаптації замість збереження в певному статичному стані або деградації і втрати біологічного різноманіття.

Соціальний компонент орієнтований на людський розвиток, збереження стабільності громадських і культурних систем, зменшення кількості конфліктів у суспільстві. Людина стає не об'єктом, а суб'єктом розвитку. Соціальний компонент має брати участь у процесах формування людської життєдіяльності, прийнятті та реалізації рішень, контролі за їх виконанням. Важливе значення для забезпечення цих умов має справедливий розподіл благ між людьми, плюралізм думок і толерантність у стосунках, збереження культурного капіталу і його розмаїття.

Системне узгодження та баланс цих трьох компонентів є завданням величезної складності. Зокрема, взаємний зв'язок соціального та екологічного компонентів спричиняє необхідність збереження однакових прав нинішніх і майбутніх поколінь на використання природних ресурсів. Взаємодія соціального та економічного компонентів вимагає досягнення справедливості під час розподілу матеріальних благ між людьми й надання цілеспрямованої допомоги бідним прошаркам суспільства. Взаємозв'язок екологічної та економічної складових потребує вартісної оцінки техногенних впливів на навколишнє середовище та переоцінювання вартості природних умов і ресурсів, зростання ролі природного капіталу як такого.

З організаційного погляду сталий розвиток економічної системи повинен задовольняти три головні умови, тобто бути:

– економічно заможним (viable) – покривати своє функціонування;
– екологічно сталим (sustainable) – підтримувати довгострокову життєздатність своїх екосистем;
– соціально сприятливим (desirable) – однаковою мірою задовольняти культурні, матеріальні та духовні потреби суспільства.

Сьогодні ООН та Світовий банк активно впроваджують принципи сталого розвитку за фінансової підтримки в різних країнах світу. Так, за інформацією Світового банку, 4 жовтня 2011 р. затвердили нову Стратегію партнерства для Боснії та Герцеговини в період 2012-2015 pp. Передбачено підтримання реформ у Боснії та Герцеговині в трьох напрямах: 1) економічний розвиток – підвищення конкурентоспроможності економіки Боснії та Герцеговини; 2) соціальний розвиток – соціальний захист і підтримка найуразливіших верств населення; 3) екологічний розвиток – стале використання природних ресурсів. Упродовж періоду реалізації стратегії Боснії та Герцеговині буде надано фінансову підтримку у розмірі 148 млн дол. США для реалізації інвестиційних проектів від Світового банку, а також Міжнародний банк реконструкції та розвитку для підтримки структурних реформ у країні виділить до 200 млн дол. США.

Сталий розвиток провідних країн світу досягається рівноцінним розвитком усіх трьох складових. Водночас, на наш погляд, первинною складовою сталого розвитку є саме економічний розвиток, який становить основу для збалансованого соціального та екологічного розвитку.