Міжнародна оцінка розвитку відповідно до стратегії сталого розвитку
У сучасних умовах розвитку державна політика має ґрунтуватись на стратегії сталого розвитку у напрямку "зеленого" зростання.
Індекс сталого розвитку Доу Джонса
У міжнародній практиці з 1999 р. застосовується цільовий орієнтир у галузі розрахунку вартості акціонерного капіталу для оцінки фінансової діяльності компаній, що є міжнародними лідерами сталого розвитку, – це індекс глобальної сталості Dow Jones Sustainability World Index (.DJS1). Річний огляд компаній, які відповідають критеріям цього індексу, ґрунтується на ретельній оцінці економічних показників, показників впливу на навколишнє середовище та соціальної діяльності, враховує питання корпоративного управління, зміну ділового клімату, стандартів у галузі постачання та умов праці.
Індекси FTSE4Good
Серія індексів із соціально відповідального інвестування FTSE4Good, які розробили спільно Лондонська фондова біржа та британська газета FinancialTimes набули великого світового визнання. Вони охоплюють такі сфери діяльності: забезпечення екологічної стійкості, створення позитивної взаємодії із зацікавленими сторонами та захист і підтримка прав людини.
Найпоширенішим глобальним екологічним макроіндексом є Індекс екологічних трансформацій (Environmental Performance Index, EPI), який розраховує колектив Йельського університету вже близько десяти років для 163 країн на основі 25 показників, що охоплюють вплив становища навколишнього природного середовища на здоров'я суспільства та життєздатність екосистем. Цей індекс дає змогу орієнтуватися національним урядам щодо прогресу у досягненні країнами поставлених цілей екологічної політики.
Показники життєздатності екосистем становлять 50 % Індексу екологічних трансформацій. ЕРІ містить заходи, що стосуються скорочення втрат або погіршення стану екосистем і природних ресурсів. Основні категорії (групи показників) цього складника ЕРІ наведено в табл. 1.6.
Таблиця 1.6
Структура складника ЕРІ "Вплив стану навколишнього природного середовища на життєздатність екосистем"
Група показників |
Частка ЕРІ, % |
Показник |
Частка ЕРІ, % |
Стан і продуктивність лісогосподарських ресурсів |
4,167 |
Лісовий покрив 2,083 |
|
Запас деревини 2,083 |
|||
Стан і продуктивність рибальських ресурсів |
4,167 |
Морський трофічний індекс |
,083 |
Інтенсивність виловлення 2, |
)83 |
||
Стан і продуктивність аграрних ресурсів |
4,167 |
Використання води для іригації і тваринництва в агрогосподарстві |
0,833 |
Субсидії агрогосподарству 1 |
25 |
||
Використання пестицидів 2, |
)83 |
||
Зміни клімату 25,0 |
Коефіцієнт викидів парникових газів на душу населення |
12,5 |
|
Емісія С02 6,25 |
|||
Інтенсивність викидів парникових газів від промисловості |
6,25 |
||
Вплив забруднення повітря на екосистеми |
4,167 |
Окисли азоту 0,694 |
|
Озон 0,694 |
|||
Діоксид сірки 2,083 |
|||
Легкі органічні сполуки (не метан) |
0,694 |
||
Вплив забруднення води на акваекосистеми |
4,167 |
Індекс якості води 2,083 |
|
Індекс напруженості водних ресурсів (співвідношення водних запасів та використання води) |
1,042 |
||
Індекс дефіциту водних ресурсів |
1,042 |
||
Захист біорізноманітгя та видів |
4,167 |
Індекс захисту біомів 2,08 |
|
Індекс збереження видів 1 ,С |
42 |
||
Захист морських ареалів 1,( |
42 |
Другим складником ЕРІ є вплив стану навколишнього природного середовища на здоров'я суспільства, який охоплює екологічні причини захворюваності та чинники ризику (табл. 1.7).
Таблиця 1.7
Структура складника ЕРІ "Вплив стану навколишнього природного середовища на здоров'я суспільства"
Група показників |
Частка ЕРІ, % |
Показник |
Частка ЕРІ, % |
Вода (вплив на людину) 12,: |
Якість санітарних умов 6,2 |
і |
|
Доступ до якісних джерел питної води |
6,25 |
||
Забруднення повітря (вплив на людину) |
12,5 |
Забруднення повітря в приміщеннях |
6,25 |
Забруднення атмосферного повітря |
6,25 |
||
Екологічні причини захворюваностей |
25 |
Екологічні причини захворюваностей |
25 |
Розрахунок ЕРІ ґрунтується на найдостовірніших даних міжнародних організацій і програм – Світового банку, Програми розвитку ООН, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН і Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Проте більшість даних узяті з доповідей національних урядів і не підлягають зовнішній перевірці.
Лідером за індексом ЕРІ в 2010 р. стала Ісландія. Близькі до лідерських позиції посіли Швейцарія, Коста-Ріка, Швеція і Норвегія, які зробили значні інвестиції в екологічну інфраструктуру, контроль за забрудненням і політику, спрямовану на перехід до довгострокової стабільності. Нижні п'ять позицій посідають Того, Ангола, Мавританія, Центральноафриканська Республіка і Сьєрра-Леоне. США посідають 61 місце в рейтингу ЕРІ за 2010 р. з високими результатами за такими параметрами, як забезпечення якісною питною водою та рівнем заліснення, і невисокими негативними показниками, зокрема викидів парникових газів і місцевого забруднення повітря. За цим рейтингом США значно відстають від інших промислово розвинених країн, зокрема Великобританії (14 місце), Німеччини (17 місце), Японії (20 місце). Понад 20 членів Європейського Союзу випередили США.
У нових індустріальних країнах, зокрема в Китаї та Індії, на навколишнє середовище негативно впливають деформації швидкого економічного зростання (121 і 123 місце в рейтингу відповідно). Бразилія і Росія посіли відповідно 62 і 69 місця, зважаючи на те, що рівень розвитку є лише одним з багатьох чинників, що впливають на розміщення в рейтингу. Україна в рейтингу ЕРІ посідає 87 місце.
Аналіз рейтингу країн за ЕРІ доводить, що дохід є одним з основних індикаторів екологічного успіху. Політичний вибір також впливає на продуктивність. Наприклад, Чилі, в якій були зроблені значні інвестиції в охорону навколишнього середовища, посідає 16 місце, тоді як її сусід, Аргентина, яка зробила менше для контролю за забрудненням та раціональним використанням природних ресурсів, посідає лише 70 місце. Чіткі закони та інші нормативні акти, верховенство права, рівень управління та корупції також значно корелюють з високою оцінкою ЕРІ.