Соціальна відповідальність людини, держави та суспільства

Відповідальна держава і сталий розвиток. Міжнародний досвід державного регулювання соціальної відповідальності. Відповідальне споживання. Кульпіура споживання та його вплив на розвиток соціальної відповідальності. Соціальна відповідальність засобів масової комунікації (ЗМК): вплив на поведінкові моделі в суспільстві. Соціальна відповідальність освіти та науки.

Відповідальна держава і сталий розвиток

Соціальна відповідальність держави полягає в розробленні та реалізації внутрішньої і зовнішньої соціально-економічної політики. Глави держав і урядів беруть на себе відповідальність за соціальний стан громадян своєї країни та впроваджують таку державну політику, яка була би послідовною і орієнтувалася на гарантування добробуту та благополуччя людей.

В умовах глобалізації особливого значення набувають зовнішні чинники забезпечення розбудови соціальної, демократичної держави. Реалізуючи внутрішню та зовнішню економічну політику, держава впливає на різні аспекти економічного житія, застосовуючи і адміністративно-правові, і суто економічні важелі впливу. Саме держава несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів та угод. Вона як суб'єкт міжнародних відносин і відповідно міжнародного економічного права наділена всім обсягом правоздатності.

Європейська комісія розглядає соціальну відповідальність у контексті сталого розвитку регіону та Стратегії Європейської комісії з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) 2011-2014: швидше, вище, сильніше. Свої пріоритети ЄС просуває і у відносинах із партнерами– країнами програми Сусідства, до яких належить і Україна. У порядку денному про Асоціацію передбачене виконання зобов'язань нашої країни, що стосуються соціальної відповідальності, зокрема у сферах: державних закупівель, сталого розвитку, промислової, підприємницької та соціальної політики, збереження навколишнього середовища, забезпечення рівноправності та дотримання прав людини, захисту прав споживача.

Конституція України проголошує рівні права кожної людини на достатній рівень життя, медичну допомогу, безпечне для життя і здоров'я довкілля тощо. Враховуючи свій європейський вибір, Україна започатковує процес змін, поділяючи основні ідеї та принципи Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та Європейської соціальної хартії, покладаючи в основу свого подальшого розвитку інтереси людини, її прагнення жити і творити в гармонії зі своїми цінностями, суспільством та природою.

Оскільки держави самостійно вже не в змозі впоратись із проблемами соціальної відповідальності, відбувається укрупнення суб'єктів-учасників відносин щодо соціальної відповідальності. Сукупність глобальних гравців наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Глобальні гравці соціальної відповідальності

№ з/п	Агенції ООН		Міжнародні гравці та агенції ЄС
1	2		3
1	Управління Верховного комісара з прав людини		Європейська Рада (The European Council) створена в 2000 р. у Лісабоні
2	Програма ООН із захисту навколишнього середовища		Європейський саміт (The European Summit) – 2001 р., Стокгольм
3	Міжнародна організація праці		Європейська комісія (The European Commission) у 2001 р. видала Зелену Книгу (Green Paper) "Просування європейського підходу до соціальної відповідальності бізнесу''
4	Програма Розвитку ООН		Багатосторонній форум СВБ ЄС (EU Multi-Stakeholder Forum on CSR) заснований з метою просування прозорості та зрощування СВБ заходів
5	Організація промислового розвитку ООН		ОЕСР (OECD). Країни-учасники груп ОЕСР поділяють зобов'язання щодо демократичного управління та ринкової економіки
6	Управління ООН з боротьби із поширенням наркотиків та злочинністю		Керівні принципи ОЕСР для транснаціональних компаній
7	Дитячий фонд ООН (ЮН1СЕФ)		Об'єднання економік, відповідальних за охорону навколишнього середовища (CERES) – неприбуткове об'єднання понад 50 інвесторів, екологічних, релігійних, робітничих організацій та груп соціальної справедливості, зокрема громадські організації, корпорації, бізнес-асоціації
8	Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)		Всесвітня ділова рада за сталий розвиток (WBCSD) – спілка 175 міжнародних компаній із 35 країн та 20 основних промислових секторів, об'єднаних спільним внеском у сталий розвиток через три стовпи: економічний розвиток, екологічний баланс та соціальний прогрес
9	Світовий банк (СБ)		Бізнес для соціальної відповідальності (BSR) – всесвітня організація, що забезпечує бажаючих інформацією, інструментарієм, тренінгами та дорадчими послугами для перетворення СВБ у невід'ємну складову ділових операцій та стратегій ведення бізнесу
10		Міжнародний валютний фонд (МВФ)	Міжнародний форум лідерів бізнесу (International Business Leaders Forum) – міжнародна неприбуткова організація, створена 1990 р. Принцом Уельським та групою президентів міжнародних компаній. Її місією є просування на лідируючі позиції відповідального бізнесу та партнерства заради соціального, економічного та екологічно сталого міжнародного розвитку
11		Міжнародна фінансова корпорація (МФК)	СВБ Європа (CSR Europe) – лідируюча європейська бізнес-мережа соціальної відповідальності бізнесу, яка складається з понад 60 провідних мультинаціональних компаній-членів
12		Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС)	Глобальна ініціатива зі звітності (GRI) – добровільна міжнародна мережа, яка грунтується на співробітництві між компаніями, організаціями роботодавців, інвесторів, аудиторів, громадських організацій та інших зацікавлених сторін, створена з метою просування застосування компаніями нефінансової звітності на основі потрійного критерію – економічних, екологічних і соціальних показників
13		Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБООН)	Екологічний менеджмент і аудит (EMAS) є добровільною екологічною ініціативою ЄС, що була розроблена для вдосконалення показників організації у сфері охорони навколишнього середовища
14			Міжнародна організація стандартів
15			Інститут соціальної та етичної відповідальності

Соціальна відповідальність у світі має багаторівневу будову і складається з:

– базового рівня, який передбачає виконання таких зобов'язань: своєчасна сплата податків, виплата заробітної плати, за можливістю – створення нових робочих місць;
– другого рівня, який передбачає забезпечення працівників адекватними умовами не тільки роботи, але й життя: підвищення рівня кваліфікації працівників, профілактичне лікування, будівництво житла, розвиток соціальної сфери;
– третього (вищого) рівня, який передбачає благочинну діяльність.

Відповідно до розподілу соціальної відповідальності на два рівні – зовнішній та внутрішній – складено таблицю щодо основних блоків соціальної відповідальності.

Таблиця 2.2

Основні компоненти блоків соціальної відповідальності

№ з/п	Внутрішня соціальна відповідальність	Зовнішня соціальна відповідальність
1	Охорона праці	Взаємини з бізнсс-партнерами, постачальниками і споживачами (групами впливу)
2	Стабільність заробітної плати	Сприяння охороні навколишнього середовища
3	Підтримка соціально значущої заробітної плати	Взаємодія з місцевим співтовариством і місцевою владою
4	Стабільність праці	Відповідальність перед споживачами товарів і послуг (випуск якісних товарів)
5	Розвиток людських ресурсів через навчальні програми та програми підготовки та підвищення кваліфікації	Готовність брати участь у ліквідації кризових ситуацій
6	Впровадження інновацій	Соціально відповідальне інвестування
7	Відповідні умови праці	Впровадження інновацій
8	Додаткове медичне та соціальне страхування співробітників	Розширення ринків та нарощення конкурентоспроможності на міжнародному рівні
9	Політика адаптації підприємства до структурних змін	Зниження корупції
10	Зниження плинності кадрів	Зниження ризиків у діяльності компанії
11	Розвиток персоналу з метою залучення та затримання талановитих працівників	Запровадження соціально значущих продуктів та послуг
12	Адаптація до змін	Просвітницька діяльність, розвиток громадянського суспільства
13	Гендерна рівність	Сприяння малому та середньому бізнесу
14	Соціальний діалог	Співпраця з місцевими громадами