Соціальний облік, аудит та звітність

Приймати відповідальність за вплив на суспільство означає, насамперед, що компанія повинна звітувати про свої дії та вести їх облік. Отже, концепція, яка описує взаємозв'язок соціального та екологічного впливів економічної діяльності компанії на певні групи за інтересами і на суспільство загалом, є важливим елементом соціальної відповідальності.

Розроблено рекомендації та стандарти звітності, які є основними принципами соціального обліку, аудиту та звітності:

– Стандарт відповідальності інституту AccountAbility (Інститут соціальної та етичної звітності) АА1000, який грунтується на принципі звітності з потрійним підсумком (3BL) Джона Елкінгтон (John Elkington);
– Облік пов'язаної зі стійкістю системи звітності;
– Рекомендації щодо звітності зі сталого розвитку Глобальної ініціативи зі звітності;
– Рекомендації з моніторингу Verite;
– Міжнародний стандарт соціальної відповідальності SA8000;
– Сертифікація (стандарт) для готелів – Green Key (green-key.org);
– Стандарт екологічного управління ISO 14000;
– Глобальний договір ООН, що допомагає компаніям звітувати у форматі Інформації про хід виконання.

Звіт щодо виконання Глобального договору ООН описує реалізацію компаніями десяти універсальних принципів Договору та розкриває інформацію про корпоративне управління.

Газета Financial Times спільно з Лондонською фондовою біржею публікує індекс FTSE4Good, що надає оцінку ефективності компаній у сфері соціальної відповідальності.

У деяких країнах існують законодавчі вимоги щодо соціального обліку, аудиту і звітності (наприклад, Bilan Social у Франції), однак чітко виміряти соціальну та екологічну ефективність складно. Сьогодні багато компаній готують перевірені зовнішніми аудиторами річні звіти, які охоплюють питання сталого розвитку та КСВ ("Звіти за методом потрійного підсумку"), однак звіти істотно різняться за форматом, стилем та методикою оцінки (навіть в одній галузі).

Бухгалтерський облік заходів соціальної відповідальності підприємств повинен достовірно відображати інформацію про операції, що впливають на життя суспільства: здійснені підприємством витрати на проведення заходів з екологізації виробництва, усунення негативних наслідків діяльності у попередніх періодах, реалізацію соціальних програм, фінансування профорієнтаційних, волонтерських та благодійних заходів. Використовуючи можливості системи бухгалтерського обліку, зацікавлені особи та суспільні групи повинні одержувати інформацію і про негативні наслідки діяльності підприємства: забруднення навколишнього середовища, вичерпання невідновлюваних ресурсів, зміни у соціальному забезпеченні населення, вплив на здоров'я і життя людей, на їх освітній рівень.

Цілі бухгалтерського обліку заходів соціальної відповідальності підприємства можна поділити на три групи (відповідно до К. В. Раманатан/ К. V. Ramanathan):

– перша група цілей пов'язана з ідентифікацією чистого суспільного внеску (різниця між суспільною корисністю та суспільними витратами), яке кожне окреме підприємство здійснює для виконання суспільних цілей;
– друга група цілей спрямована на визначення відповідності проваджуваної підприємством політики системі суспільних пріоритетів, з одного боку, і прагненням окремих суспільних груп, з іншого;
– третя група є важливою групою цілей, що має комунікаційний характер, та полягає у забезпеченні передавання всім зацікавленим особам у найоптимальніший спосіб інформації про виконання підприємством суспільних очікувань.

Функції бухгалтерського обліку заходів соціальної відповідальності підприємств (згідно з Р. X. Андерсен / R. Н. Andersen) полягатимуть у:

– поточній опіці над ресурсами, дорученими підприємству суспільством, і контролі ефективності їх використання відповідно до суспільних інтересів;
– прогнозі ефективності діяльності підприємств для обгрунтованого розподілу (розміщення) суспільних ресурсів у майбутньому;
– так званому обов'язковому "загальному прийнятті принципу бухгалтерського обліку" (GAAP).