Перешкоди у впровадженні системи соціальної відповідальності в Україні

Держава повинна скасувати дві вагомі перешкоди, що сприятиме розвитку соціальної відповідальності суспільства взагалі і бізнесу зокрема:

• 1) подолання інформаційного вакууму щодо соціальної відповідальності, запровадження системи обліку та моніторингу (15,8 %);
• 2) забезпечення адаптації кращих міжнародних практик і стандартів соціальної відповідальності для їх застосування в Україні (15,2 %).

У відповіді на пряме запитання "Що головно перешкоджає становленню соціальної відповідальності бізнесу?" експерти були відверті та послідовні (табл. 10.1). Послідовність експертів простежується під час оцінювання перешкод становленню соціальної відповідальності держави, де 73,4 % експертів констатують домінування особистих інтересів і лобіювання інтересів бізнес- структур у системі державного та регіонального управління.

Таблиця 10.1

Оцінка основних перешкод у становленні соціальної відповідальності бізнесу в Україні, %

Найгострішою та найвагомішою перешкодою 64,6 % опитаних вважають зрощення інтересів влади і бізнесу.

Друге місце серед перешкод посіло домінування цілей економічної вигоди (63,3 %). Ця перешкода має двоякий характер. Природним та позитивним є наявність такої політики організації в сфері соціальної відповідальності, яка відповідає економічним інтересам організації. Ця мета визначена пріоритетною і в міжнародному стандарті ІС CSR-08260008000, який діє в Україні. Але коли домінування цілей економічної вигоди відбувається всупереч соціальним цілям та за рахунок ігнорування соціальних та трудових прав та гарантій, коли людина праці експлуатується та пригноблюється, наявна низька якість трудового життя, тоді домінування цілей економічної вигоди справді стає перешкодою у становленні соціальної відповідальності бізнесу.

Третє місце серед основних перешкод посіла висока частка тіньового сектору в економіці України (38,6 %). Наявність високого рівня тіньової економіки поширюється не тільки на економічну сферу, а і на всі сфери життєдіяльності суспільства. Вона як ракова пухлина вражає весь організм і не залишає надій на одужання. Прагнення до її викорінення повинно мати певні порогові межі, бо її швидке знищення призведе до негативних і соціальних, і економічних наслідків, що обумовить виникнення загрози національній безпеці. Значне зниження частки тіньового сектору в економіці України має бути в колі стратегічних напрямів забезпечення національної безпеки, а також у державній та регіональних стратегіях розвитку.

Ініціювати бізнес до соціально відповідальних дій необхідно та можливо, щоб скасувати перешкоду для становлення соціальної відповідальності бізнесу, пов'язану з відсутністю стимулювання соціально відповідальної діяльності підприємств із боку державних і регіональних органів управління. На це вказали 34,8 % експертів. Ця перешкода є причиною виникнення іншої перешкоди, яка полягає, на думку експертів, у відстороненості бізнес-структур від соціальних проблем життя українського суспільства та несформованості стандартів участі в ній (35,4 %). Додатково констатують нерозвиненість механізмів участі бізнес-структур у забезпеченні соціально-економічного розвитку територій присутності (регіону, населених пунктів) 24,2 % експертів.

Респонденти серед основних перешкод у становленні соціальної відповідальності бізнесу бачать у різних варіаціях низький рівень духовності та культури її носіїв з відповідною диференціацією цього впливу. Найістотнішою перешкодою є низький рівень духовно-моральної культури владної еліти (30,4%), бізнесу (20,3 %), суспільства (18,4 %). Саме через ці причини вагомість правового оформлення та реалізації Етичного кодексу підприємця, як позитивного важеля для становлення соціальної відповідальності бізнесу, підтверджують лише 8,9 % опитаних. Незначний історичний термін функціонування бізнесу в Україні є однією з головних причин відсутності традицій соціально відповідальної поведінки підприємців, що, на думку 32,9 % експертів, формує перешкоди у становленні соціальної відповідальності бізнесу.

Інформаційну закритість українського бізнесу, небажання розкривати інформацію про бізнес-процеси і результати діяльності визначили як перешкоду для становлення соціальної відповідальності бізнесу 27,8 % респондентів. З одного боку, інформаційна закритість пояснюється як комерційна таємниця, яку справді не бажано розкривати і з політичних, і з економічних причин; з іншого- високий рівень тінізації відносин у сфері бізнесу сприяє його інформаційній закритості.

До основних перешкод у становленні соціальної відповідальності бізнесу опитані зарахували високий податковий і управлінський тиск держави на бізнес (22,8 %), а також неефективну систему захисту вітчизняного товаровиробника (10,8 %).

Якби до кола експертів увійшли представники бізнесу, то вагомість цієї перешкоди була б значно вищою, бо саме вони безпосередньо відчувають цей тиск, який консервує систему неефективних каральних відносин та блокує підприємницьку активність та ініціативи. Подолання визначених перешкод сприяло б розвитку самого бізнесу, а відповідно пошук форм підвищення ефективності цього процесу привів би до формування та впровадження в систему відносин з державою та наглядовими органами засад соціальної відповідальності.

У своїх вільних відповідях експерти визначили додатково перелік перешкод, які вони вважають найбільш значущими для становлення соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Це відсутність організованого ринку, процвітання монополізму, високий рівень корупції, відчуженість бізнесу і громадян від прийняття суспільно значущих управлінських рішень; відсутність державного примусу; нерозвиненість екологічного законодавства і контролю за його виконанням; ненадання бізнесу статусу виробництва з відповідною втратою фінансової підтримки; відсутність національної ідеї, яка об'єднує суспільство.