Прогнози техногенного типу економічного розвитку
Існують прогнози, що до 2025 р. сумарний викид двоокису вуглецю від двигунів внутрішнього згоряння мас зрости від 25 до 44 %. Це зумовить посилення дії тепличного ефекту, тобто загальне потепління клімату, а відтак – танення льодовиків і значне підвищення рівня Світового океану, а також порушення нормального функціонування екосистеми. Вірогідність цих прогнозів підтверджується даними ООН: за останні 10 років відбулося зростання на 9 % обсягів викидів в атмосферу шкідливих газів, які створюють тепличний ефект і, на думку науковців, зумовлюють зростання стихійних лих. Так, згідно з інформацією Міжнародного Червоного Хреста за 30 років, що минули, кількість природних катастроф зросла втричі.
До 2030 р. очікується збільшення середньорічної температури на планеті на 1,5-4,5 градусів за Цельсієм, а отже і підвищення рівня океану на 20- 140 см. Для економіки США це означатиме величезні матеріальні витрати, які оцінюються приблизно в 60 млрд дол. США. Для країн Західної Європи, розташованих нижче рівня океану, та для острівних країн, втрати будуть іще більші.
Збитки від деградації природи оцінюються (% від ВВП / рік): 0,4-2 – у розвинутих країнах (США, Німеччина, Великобританія, Нідерланди, Японія); 3-5- у державах Східної Європи; 6-15- у країнах СНД (зокрема в Україні – 10-15); 6-18 – у країнах третього світу (Нігерія, Ефіопія, Буркіна-Фасо).
Щорічно у повітряний басейн, земельні та водні ресурси країн потрапляє майже 40 млн т небезпечних речовин, з яких 90 % – токсичні. Загальна площа земель, використаних для нагромадження відходів, становить 160 тис. га. Площа земель, які зазнали ерозії, оцінюється майже в 50 % загального фонду сільськогосподарських угідь. В Україні вже немає незабруднених грунтів: у легкому ступені деградації перебуває 38 %; помірному-46 %; сильному – 15 %; крайньому – 1 %. На один гектар території України припадає 19,6 м3 стічних вод, тоді як у Росії – 6,6 м3, Білорусі – 3,9 м3.
Майже все населення України споживає неякісну питну воду, забруднені продукти харчування. Як наслідок – спостерігається стійка тенденція до депопуляції. За останні 10 років чисельність населення значно скоротилась. За темпами вимирання населення Україна входить до першої десятки країн світової спільноти, а за тривалістю життя посідає 60-те місце у світі. Перед загрозою опинився не лише екофонд, але й генофонд нації. По суті відбувається процес виснаження національних природних продуктивних сил, який уже досяг критичної межі.