Екологічні кредитори (спонсори)

Основні світові кредитори, за рахунок біоресурсів яких живе весь світ. Придивімося уважніше до світової опори і надії – країн Екологічних Кредиторів, хоча, на мою думку термін по суті неправильний. На мій смак я б назвав ці країни "донорами" або "спонсорами", так як за нинішньої несправедливої економічної моделі вони ніяких дивідендів, крім головного болю не мають. Загальний обсяг безоплатного "гранту" наданого цими країнами в 2005 р (біоємкість країни була більше її екологічного сліду) склав 3,7 млрд глобальних гектара, без яких світовий дефіцит біоресурсів становив би не 30 % а 55 %.У 2005 р екологічних спонсорів залишилося всього лише 65 країн. Дуже примітний склад цих країн-рятівників планети. У наведеному рейтингу 25 найбільших екологічних кредиторів, частка яких у загальній скарбничці "екологічної позики" становить 93,1 %, число високорозвинених країн всього лише 5 ( Канада, Австралія, Швеція, Фінляндія і Нова Зеландія). Характерною відмінністю цих країн є дуже висока частка природних (диких) екосистем і нечисленність людської популяції (від 4 млн в Новій Зеландії до 32 млн в Канаді). Ще 6 країн відносяться до категорії найбідніших країн світу (Дем. Респ. Конго, Мадагаскар, Мозамбік, Монголія і Бірма) з буйною рослинністю і рудиментарною промисловістю, або у випадку Монголії з наднизькою щільністю населення – 1,6 чол. на кв. км. Між двома цими крайнощами знаходяться інші 14 країн, що відносяться до категорії країн, що розвиваються, включаючи Росію, незважаючи на всі її індустріально-забруднюючі потуги вважати себе високорозвиненою країною.

Екологічні кредитори планети*

* Джерело: http//:www.footprintnetwork.org.

Чотирьом країнам – Бразилії, Росії, Аргентині та ДР Конго природа дарувала 53 % всього світового резерву земних біоресурсів. Взявши в союзники Канаду та Австралію яким належать ще 15 % світового біорезерву, ці країни змогли б почати боротьбу за побудову нової економічної моделі виснажуючого світу. Споживати менше біоресурсів, ніж дає змогу власна територія – це має бути не просто престижно, це в першу чергу має бути ЕКОНОМІЧНО ВИГІДНО. Сертифікати на кожен резервний глобальний гектар повинні торгуватися також як нинішні сертифікати на емісію парникових газів. А країни екологічні боржники повинні платити за них шалені гроші, і штрафи.

Екологічні боржники планети*

* Джерело: http//footprintnetwork.org.

Країни екологічні боржники, які споживають більше біоресурсів ніж дає змогу біоємкість власної території.

А тепер звернемося до рейтингу "вовків ганебних" всієї Землі. Цифри в червоних дужках являють собою від'ємне значення чисел.У списку країн звикли жити за чужий рахунок, ми бачимо в першу чергу всі колоніальні / імперські держави кінця XIX – першої половини XX століть: Великобританія, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Іспанія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Туреччина і мабуть, США, які нещадно експлуатували "бананові республіки" Латинської Америки.

Решта "забруднювачі" і боржники це слаборозвинені / країни, що розвиваються з страхітливим перенаселенням власної території і відповідно дуже малою питомою біоємкістю території на душу населення (як правило менше 1,0 гга/ос.). Характерним винятком є крихітні Арабські Емірати які за рахунок викаченної нафти паскудять і споживають стільки, що є загальновизнаним лідером за величиною екологічного сліду на душу населення – 9,5 гга/ос. (11,9 гга/ос. у 2003 р). Головною бідою людства і планети Земля загалом, є той факт, що правила гри на геополітичній карті світу задають злісні екологічні боржники і вампіри. Адже на частку перших 11 країн списку припадає 53% (!!!) всього екологічного сліду людства і ці одинадцять – всі найбільші економіки світу, якщо поміняти Мексику на Канаду.

Проблема екологічних боржників лягає на плечі країн – екологічних спонсорів і її вирішення з часом ускладнюється. Так, автори доповіді "Жива Планета – 2006" пишуть: "Подальше зростання національних екологічних дефіцитів дає змогу припустити, що переважною геополітичної лінією може стати поділ країн світу на екологічних боржників та екологічних кредиторів, а не на розвинені в економічному відношенні країни, що розвиваються , як це прийнято в даний час". У доповіді дослідницької компанії Global Business Network за 2003 р. містилося

таке попередження: "У зв'язку зі скороченням ресурсів в глобальних і локальних масштабах у всьому світі може наростати напруженість... Країни, що володіють відповідними ресурсами, можуть оточити себе віртуальними фортецями, зберігаючи ресурси для себе. Менш щасливі країни ... можуть почати боротьбу за доступ до продовольства, чистої води або енергії. Можуть виникнути найнеймовірніші альянси у зв'язку з тим, що людство відходить від оборонних пріоритетів і замість релігії, ідеології або честі нації його метою стають ресурси, необхідні для виживання ". (Schwartz, Р. і Randall, D., "An Abrupt Climate Change Scenario and Its Implications for United States National Security". Global Business Network, Oakland, CA. 2003). У висновку хотілося б висловити суто особисту думку: можливо, прийшов час Росії також поміняти свої геостратегічні пріоритети. Чи не час перестати розмахувати "екологічно брудними" атомною і газовою кийками? Невже в Росії ще не усвідомили, що вона володіє більш важливою планетарною "зброєю" – бореальними лісами, які разом з канадськими складають "другу легеню" планети Земля (перша складається з тропічних лісів Південної Америки і Африки)? І чи не пора навчитися вибирати "друзів" за іншими ознаками? Наприклад, замість "екологічно брудного" Ірану або майже "нульової-" Венесуели, вибудовувати в тій же Латинській Америці "зелені союзи" з країнами- екологічними кредиторами: Бразилією, Аргентиною, Болівією, Колумбією, Перу. Усім цим країнам, а також Канаді, Австралії, Швеції, Фінляндії та іншим з числа 65 країн – екологічних кредиторів в недалекому майбутньому буде що захищати і відстоювати.