< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Аналіз товарного ринку в системі антимонопольного контролю та регулювання

Ефективність антимонопольного контролю та регулювання залежить від визначення та належного аналізу відповідних товарних ринків.

Будь-яка національна економіка є сукупністю великої кількості різноманітних товарних ринків. У Державному класифікаторі продукції і послуг нараховується понад 20 тис. товарів і послуг. Кількість товарних ринків фактично є більшою, оскільки значна частина ринків є регіональними і місцевими, тобто відповідний ринок існує в кожному регіоні.

Товарний ринок охоплює відносини обміну товарів. Саме тут фіксуються встановлені права власності на товар та відбувається перехід права власності від одного учасника угоди до іншого. Ринок товару (товарний ринок), як вже зазначалося, – це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на які протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція. Антимонопольний контроль та регулювання є неможливим без чіткої ідентифікації товарного ринку. Саме на товарному ринку чітко простежується ущемлення інтересів суб'єктів господарювання та споживачів внаслідок порушення принципів економічної конкуренції.

Ринок, у межах якого для конкретного підприємства (суб'єкта господарювання) складаються дійсні відносини конкуренції (монополізації) називається релевантный ринок.

Класифікація відносин, які виникають на товарному ринку, дозволяє виокремити дві їх групи. Перша група – це ті відносини, які виникають між конкуруючими на цьому ринку суб'єктами господарювання. Іншу групу складають відносини суб'єктів господарювання із постачальниками сировини, матеріалів та споживачами продукції. Відносини першої групи мають горизонтальний характер, відносини другої групи – відповідно вертикальний характер.

Послідовність, етапи та категорії аналізу товарних ринків визначено в Методиці визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку[1], затвердженій розпорядженням Антимонопольного комітету України 5 березня 2002 р.

Послідовність процедури аналізу товарного ринку передбачає такі етапи (рис. 4.1):

  • 1) визначення товарних меж ринку;
  • 2) визначення географічних меж ринку;
  • 3) визначення часових меж ринку;
  • 4) визначення складу продавців і покупців на ринку;
  • 5) визначення структури та обсягу ринку;
  • 6) визначення ступеня відкритості ринку.

Здійснення цих процедур дозволяє визначити ступінь монополізації та розвитку конкуренції на конкретному ринку, методи та засоби підтримки і розвитку конкурентного середовища.

Схема аналізу товарного ринку

Рис. 4.1. Схема аналізу товарного ринку

Комплексний аналіз товарного ринку передбачає вивчення конкурентів, споживачів, дослідження структур ринку. Аналіз товарного ринку включає також визначення його ємності, споживчих якостей товару, аналіз ціноутворення, ефективних каналів збуту тощо.

Найбільш важливим є правильне визначення меж ринку, дослідження якого необхідно провести. Якщо межі ринку визначено надто широко – настільки, що в нього включено підприємства (суб'єкти господарювання), які не є реальними конкурентами, або ринок визначено надто вузько, виключаючи значущих конкурентів, то аналіз товарного ринку буде недостовірним.

У сучасних умовах мають місце різні підходи до аналізу товарного ринку. Так, фахівці з мікроекономіки досліджують ринок стосовно теоретичного моделювання взаємодії попиту і пропозиції. Маркетологи досліджують ринок щодо прискорення просування товару від виробника до споживача. Управлінці у сфері економічної конкуренції здійснюють аналіз ринку з метою оцінки стану конкурентного середовища та визначення заходів щодо його покращання.

Основною метою аналізу товарних ринків для цілей антимонопольного регулювання є виділення області фактичної та потенційної конкуренції, визначення тих суб'єктів господарювання, які дійсно конкурують між собою на певному ринку. Саме такий аналіз дозволяє пропонувати шляхи розвитку і підтримки конкурентного середовища, вдаватися до заходів, спрямованих на захист економічної конкуренції. Аналіз товарних ринків є необхідним для того, щоб виявити суб'єктів господарювання, спроможних впливати на цей ринок. До завдань аналізу товарного ринку відноситься визначення тих суб'єктів господарювання, для яких є економічно вигідним постачати свій товар на ринок і продавати його, дійсно конкуруючи між собою.

Здійснення ефективного антимонопольного регулювання є неможливим без оцінки стану конкурентного середовища на конкретних товарних ринках. Перед органами антимонопольного регулювання постає завдання: виділити ринкові сфери фактичної конкуренції; визначити тих суб'єктів господарювання, які дійсно конкурують або можуть конкурувати між собою на певному ринку. Все це робить необхідним виділення конкретних меж ринку – товарних, географічних та часових.

Визначення кількісних та якісних параметрів товарного ринку має надати органам антимонопольного регулювання дані, на підставі яких можна з'ясувати: чи є на ринку підприємства (суб'єкти господарювання), що домінують; якою часткою ринку володіють суб'єкти господарювання, що домінують на ринку; чи є на ринку група підприємств (суб'єктів господарювання), що можуть проводити узгоджену політику; якими є бар'єри входження на ринок; яким є рівень концентрації на ринку.

Непрозорість ринків, нерозвиненість ринкової інфраструктури є факторами їх важкодоступності для державного контролю та регулювання. В економіці України розширюється коло конкурентних ринків, однак чимало ринків в Україні є конкурентними лише формально.

Аналіз товарних ринків передбачає збір та обробку значного обсягу інформації, здійснення низки статистичних, математичних та логічних операцій на підставі використання комплексних величин, що є результатом дії різних факторів як екзогенного, так і ендогенного характеру. Для аналізу товарного ринку використовується інформація: щодо стану і поповнення товарного асортименту, товарних запасів, виконання заявок і замовлень ринкових суб'єктів, про виробничі програми підприємств, товарооборот та його товарне забезпечення, ефективність рекламної діяльності в частині формування попиту потенційних покупців тощо.

У результаті аналізу ринків виділяються ті товарні ринки, які потребують особливої уваги і контролю з боку антимонопольних органів. АМК України постійно здійснює поглиблене вивчення та оцінку стану вітчизняних товарних ринків.

Необхідним напрямом аналізу товарних ринків слід вважати визначення складу та спостереження діяльності суб'єктів товарних ринків. Визначення суб'єктів товарного ринку проводиться щодо конкретних конкурентів (продавців і покупців) і вирішується залежно від ситуації, що розглядається (щодо факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції, для оцінки довгострокових і перспективних проектів, для оцінки перспектив розвитку ринку внаслідок прийняття управлінських рішень державних органів тощо).

Суб'єкти товарного ринку – суб'єкти господарювання, фізичні та юридичні особи, які продають, реалізують, постачають, виробляють, придбавають, споживають, використовують або можуть продавати, реалізувати, постачати, виробляти, придбавати, споживати, використовувати товари на ринку з відповідними межами. До суб'єктів господарювання належать юридичні чи фізичні особи, що здійснюють діяльність із виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі і контроль над іншою особою. Визначення суб'єктів товарного ринку здійснюється шляхом виявлення покупців і продавців, що діють на певному ринку, а також потенційних конкурентів (продавців, покупців), які без значних додаткових витрат можуть діяти на цьому ринку.

Визначення суб'єктів товарного ринку включає: виявлення всіх продавців, які функціонують на цьому ринку; оцінку обсягів продажу кожним продавцем на ринку; виявлення групи потенційних продавців; визначення усіх груп покупців, які купують товар у конкретного продавця; групування покупців за способом придбання товару (оптова торгівля, дрібнооптова торгівля, роздрібна торгівля, дрібнороздрібна торгівля); виявлення груп потенційних покупців.

Суб'єкти господарювання, які дійсно реалізують товар на цьому ринку, є реальними конкурентами. Крім реальних конкурентів слід виокремлювати потенційних конкурентів, тобто суб'єктів господарювання, фізичних осіб, які мають можливість або намір увійти на цей ринок.

Потенційними конкурентами (продавцями) можна вважати: суб'єктів господарювання, які мають матеріально- технічну базу, кадри, технології для виготовлення певного товару (у тому числі тих, що виготовляли цей товар раніше), але за різних причин не реалізують ці можливості; суб'єктів господарювання, які виготовляють певний товар, але не продають (реалізують) його в конкретно визначених територіальних межах цього товарного ринку; нових суб'єктів господарювання, щодо яких є свідчення про наміри увійти на відповідний ринок, підкріплені відповідними ресурсами.

Потенційними конкурентами (покупцями) є: суб'єкти господарювання, фізичні особи, які купують товар на іншому ринку, але за певних обставин (поліпшення умов транспортування, зменшення або зняття бар'єрів) легко можуть з'явитися на цьому ринку товару; нових суб'єктів господарювання, щодо яких є факти про готовність у майбутньому купувати відповідний товар. Існування потенційних конкурентів впливає або може істотно вплинути на стан конкуренції на цьому товарному ринку.

Для більш повного врахування впливу кількості продавців вони ранжуються за часткою на ринку. При цьому аналізується динаміка змін цих часток та робиться висновок щодо рівномірності (нерівномірності) присутності продавців на ринку, перспектив змін в існуючій стратифікації суб'єктів господарювання. Аналіз динаміки присутності окремих продавців на певному товарному ринку, по можливості, повинен здійснюватися за 3-5 років.

Ринковий потенціал суб'єкта господарювання характеризує його можливість здійснювати вирішальний вплив на загальні умови обігу товару на певному ринку; ускладнювати доступ на нього іншим суб'єктам господарювання. Визначення ринкового потенціалу суб'єкта господарювання відбувається шляхом аналізу: ринку, частки суб'єкта на ринку, бар'єрів вступу на ринок, ефективності діяльності цього суб'єкта порівняно із конкурентами. Ринковий потенціал підвищується в ситуаціях, коли: постійний прибуток суб'єкта господарювання є більшим, ніж у середньому по галузі; рівень технологічного прогресу на підприємстві є випереджальним по галузі та ін.

Після визначення товарних та географічних меж ринку, встановлення суб'єктів ринку слід переходити до визначення та аналізу кількісних параметрів цього ринку, для чого використовуються такі показники, як обсяг товарного ринку та частка суб'єкта господарювання на ринку.

Обсяг товарного ринку обчислюється як загальний обсяг надходження товару на ринок за формулою:

(4.1)

де и – кількість суб'єктів господарювання, що продають (постачають, виробляють) або придбавають (споживають, використовують) товари (товарні групи), які входять до товарних меж ринку;

  • обсяг товарів (товарних груп), що продаються (постачаються, виробляються) або придбаваються (споживаються, використовуються) у-м суб'єктом господарювання протягом часу, що становить часові межі ринку;
  • обсяг ринку.

Кількісні показникитавизначаються в натуральних та/або вартісних показниках. Натуральні показники застосовуються у випадках, коли можливо використовувати єдиний показник для всіх товарів, які складають товарні межі ринку. В інших випадках використовують вартісні показники.

Оцінка обсягу товару, що продається або купується у-м суб'єктом господарювання, визначається за формулою:

(4.2)

де– обсяг і-го товару, що продається або купується у-м суб'єктом господарювання;

  • обсяг і-го товару, виробленого у-м суб'єктом господарювання;
  • зміни обсягів запасів і-го товару в у-го суб'єкта господарювання протягом часу, що становить часові межі ринку;
  • обсяги і-го товару, які використовуються у-м суб'єктом господарювання у технологічному процесі власного виробництва;
  • обсяги вивезення (експорту) і-го товару за межі відповідного ринку у-м суб'єктом господарювання;
  • обсяги ввезення (імпорту) і-го товару у межі відповідного ринку у-м суб'єктом господарювання.

Обсяг і-го товару, що придбавається визначається як обсяг товару, купленого у-м суб'єктом господарювання протягом часу, що становить часові межі ринку.

Частка суб'єкта господарювання на ринку розраховується за формулою

(4.3)

де- частка на ринку j-го суб'єкта господарювання (i=1,2,..., я);

  • обсяг товарів (товарної групи), що продаються (постачаються, виробляються) або придбаваються (споживаються, використовуються) J-м суб'єктом господарювання;
  • обсяг ринку.

Для розрахунку часток суб'єктів господарювання на товарному ринку використовується інформація про обсяги товарів, які продаються або купуються, у вартісних або у натуральних вимірниках. За відсутності такої інформації, розрахунок показника частки суб'єкта господарювання на ринку може здійснюватися на базі таких показників, як наявні виробничі потужності, чисельність зайнятих на виробництві або інших показників, які свідчать про обсяги продажу або купівлі товарів на ринку. У розрахунку частки суб'єкта господарювання на товарному ринку слід чітко визначити та врахувати: на якому етапі відтворювального циклу відбувається аналіз взаємовідносин суб'єктів господарювання; сферу, в якій відбувається взаємодія суб'єктів господарювання; динаміку інтересів суб'єктів господарювання; можливі зміни географії, структури, параметрів ринку.

Положенням про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, затвердженим розпорядженням АМК України 19 лютого 2002 р. № 33-р., встановлюється перелік основних конкурентів підприємства на загальнодержавному ринку. У цьому переліку фіксуються: податковий номер платника податку, найменування підприємства (підпорядкованість, організаційно-правова форма), юридична адреса, телефон, телефакс, код товару за ДКПП, код товару (товарної групи) за УКТ ЗЕД, найменування товару (товарної групи). Для характеристики діяльності основних споживачів, постачальників підприємства на загальнодержавному ринку, крім того, встановлюється обсяг споживання і обсяг постачання[2].

  • [1] Законодавство України у сфері економічної конкуренції : юрид. зб. – 4-е вид., допов. та розширене. – К.: Гранина, 2012. – С. 407-424.
  • [2] Законодавство України у сфері економічної конкуренції : юрид. зб. – 4-е вид, допов. та розширене. – К.: Гранина, 2012. – С. 331–332.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >