< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Стимулювання розвитку конкуренції у сфері Інформації, науки та культури

У сучасних умовах переходу до постіндустріальної цивілізації, що базується на економіці знань, зростає роль інформації, науки та культури. Головною рушійною силою стають наука, розвиток принципово нових видів техніки та технологій, інформатики.

Динамічний розвиток комп'ютерних технологій і телекомунікацій дозволяє значно розширити можливості процесу виробництва і сфери послуг. В умовах інформатизації акцент зміщується з традиційних видів ресурсів на інформаційний ресурс.

Інформаційний ринок – порівняно нова сфера підприємницької діяльності, заснована на системі правових, економічних та організаційних відносин й орієнтована на торгівлю інформаційними продуктами і послугами на комерційній основі. Як предмет купівлі, продажу або обміну на ринку інформації виступають інформаційні системи, інформаційні технології, ліцензії, патенти, товарні знаки, ноу-хау, інженерно- технічні послуги, різного роду інформація та інші види інформаційних ресурсів.

Особливістю ринку інформації є те, що ціна на ньому визначається значною мірою неціновими факторами, які за ступенем важливості умовно можна поділити на дві групи:

  • 1) ризик, новизна, достовірність і повнота;
  • 2) своєчасність, конфіденційність, прийнятна форма подачі[1].

Рівень конкуренції на ринку інформаційних продуктів можна оцінити за такими показниками, як швидкість, достовірність, повнота, конфіденційність і форма подачі[2]. Попит на інформацію зумовлений бажанням суб'єкта господарювання уникнути (зменшити) ризики або невизначеність тієї чи іншої фінансово-господарської ситуації. Попит на інформацію зростає з підвищенням ступеня ризику. Пропозиція інформації пов'язана з тим, що продавець прагне отримати дохід від уникнення (зниження) ризику споживача. Характерною рисою ринкового ціноутворення на інформацію є те, що реальний процес формування цін тут відбувається не в процесі виробництва, а у сфері обігу, тобто на ринку під дією попиту і пропозиції.

На даний час інформаційний ринок в Україні є малорозвинутим. Для стимулювання розвитку конкуренції у сфері інформації і науки необхідним є вирішення таких завдань: вдосконалення нормативно-правової бази, орієнтованої на пріоритетний розвиток інформаційної сфери, створення в ній конкурентного середовища і розвиток державно-приватного партнерства; розвиток національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та її інтеграція зі світовою інфраструктурою, а також створення інфраструктури загального доступу до відповідної інформації на всій території України; розробка системи стандартизації у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій; забезпечення умов для прискорення розвитку телекомунікаційних мереж і збільшення переліку та обсягів телекомунікаційних послуг; підвищення якості послуг широкосмугового доступу з використанням новітніх технологій; стимулювання населення щодо підвищення комп'ютерної та інформаційної грамотності, орієнтованої на використання новітніх інформаційних комп'ютерних технологій. Основним шляхом вирішення поставлених завдань насамперед має стати: продовження процесу лібералізації ринку інформації, спрощення умов для виходу та діяльності на цьому ринку.

Розвиток конкуренції у сфері інформації пов'язаний із комерціалізацією інтелектуальної власності та забезпечення прав на об'єкти інтелектуальної власності. Комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності передбачає взаємовигідні дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар з метою отримання прибутку чи іншої економічної вигоди[3].

Стратегії використання прав на об'єкти інтелектуальної власності включають як невід'ємну складову стратегію захисту від конкурентів за допомогою отримання монопольного права на виробництво нової продукції на період продажу її на ринку[4].

Взаємовплив конкуренції та розвитку інновацій найбільш наочно відображає ринок програмного забезпечення. Український ринок програмного забезпечення останніми роками, не дивлячись на загальноекономічні несприятливі умови, має позитивну динаміку розвитку на рівні 50% щорічно. Підтвердженням даної позитивної тенденції служить зростання чистого доходу та чистого прибутку компаній, які працюють на даному ринку: Глобаллоджик Україна, ЕПАМ Систем, Сіклум, Інфопульс Україна, Ситроникс Телеком Солюшнс Україна, СофтСерв, IBM Україна, Неткрекер, Ай ЕС Ді, Софтлайн-1Т.

Однією з важливих тенденцій останніх років є те, що ринок послуг програмного забезпечення в Україні структурується і компанїї-лідери все більше закріплюють свої позиції. Головні суб'єкти господарювання на ринку поглиблюють спеціалізацію, враховуючи очікування від аутсорсингу на світовому ринку. Аутсорсинг – передача не основних бізнес- процесів організації (аутсорсеру) для їхньої реалізації й функціонування. Конкурентоспроможність вітчизняних учасників ринку програмного забезпечення багато в чому залежить від попиту фірм США та Європи. Саме західні технологічні компанії, які сконцентровані на розробці власних інноваційних продуктів, виступають замовниками аутсорсингових послуг програмного забезпечення у вітчизняних компаніях, своєю чергою, забезпечення знаходиться в межах лише 10%.

АМК України приділяє значну увагу порушенням конкурентного законодавства на ринках послуг мобільного зв'язку. Так, слід відзначити вжиті Комітетом заходи, спрямовані на зниження необгрунтовано високих тарифів на міжнародний роумінг та інші послуги мобільного зв'язку, у процесі розслідування у 2012 році справ про зловживання монопольним становищем двома найбільшими українськими компаніями мобільного зв'язку – Київстар і МТС-Україна. Ці компанії не змогли надати економічного обґрунтування встановлених тарифів. На виконання рекомендацій АМК України Київстар і МТС-Україна вжили низку заходів, спрямованих на зниження внутрішніх тарифів мобільного зв'язку і тарифів на роумінг.

АМК України у 2013 р. дозволив кіпрській SCM Financial Overseas Limited, що входить до групи СКМ, завершити операцію з придбання кіпрської компанії UA Telecominvest Limited, яка опосередковано володіє 92,79% акцій ПАТ "Укртелеком". Рішення було ухвалено через три місяці з моменту повідомлення про продаж австрійським інвестором EPIC свого українського телекомунікаційного активу групі СКМ.

Розширення сфери послуг відбувається у тісному зв'язку з розвитком процесів комп'ютеризації та інформатизації різних галузей економіки. Тим самим підвищується значення швидко зростаючого інформаційного сектору, а особливо його складової – Інтернет-послуг (зокрема, _ створення локальних комп'ютерних мереж, їх програмне забезпечення, консультації "on-line" та інші види послуг). Саме з цією діяльністю експерти пов'язують перспективи розвитку сфери послуг у світі[5]. Нові види Інтернет-послуг динамічно проникли в усі сфери бізнесу (e-business), торгівлі (e-commerce), фінансів (e-finance), дистанційної освіти (e-leaming), державного управління (e-govemment), засобів масової інформації (e-media). Згідно з даними НКРЗІ, сьогодні в Україні існує понад 2 тис. операторів і провайдерів послуги Інтернет.

Важливими є ринки програмної послуги, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі, для функціонування якої необхідним є отримання ліцензій на мовлення та на користування радіочастотним ресурсом України, а також інших дозвільних документів, таких як: дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів і висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

З розвитком ринкових відносин підвищується значення антимонопольного контролю та регулювання ринків науково- технічних розробок та науково-технічних послуг. Науково-технічні розробки – систематичні роботи, що передбачають створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, систем чи методів. До науково-технічних послуг належить діяльність у галузі науково-технічної інформації, патентів, ліцензій, стандартизації, метрології та контролю якості, науково-технічного консультування та супутня діяльність, що сприяє впровадженню у виробництво науково-технічних розробок і в цілому поширенню та використанню наукових знань. В Україні пріоритетним завданням є інтеграція науки та освіти з виробництвом на основі спільного здійснення університетами (дослідницькими університетами) разом з Національною та галузевими академіями наук фундаментальних і прикладних наукових досліджень за визначеними напрямами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Це сприятиме розвиткові ефективної конкуренції на ринках науково-технічних розробок та науково-технічних послуг.

Порушення конкурентного законодавства мають місце й у сфері культури, яка пов'язана з діяльністю театрів, філармоній, організацією концертів, телебачення та радіомовлення, демонстрацією фільмів, роботою видавництв, музеїв, бібліотек, клубних закладів, парків культури та відпочинку та ін.

АМК України досліджує ринки послуг культури та визначає становище суб'єктів на них з метою виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Наприклад, у 2011 році була розглянута справа щодо організації гастрольної концертної діяльності у м. Одеса.

Одеська обласна рада, затвердивши кошторис та калькуляцію вартості послуг для КП "Облконцертсервіс" та не забезпечивши належний контроль за діяльністю підприємства, створила йому умови для вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Організатори гастрольних заходів укладали договори оренди сценічних майданчиків не безпосередньо з керівниками театрально-концертних закладів, а зверталися до посередника – КП "Облконцертсервіс". Крім того, підприємство стягувало плату за низку послуг, які фактично не надавалися. АМК України зобов'язав Одеську обласну раду забезпечити належний контроль за діяльністю КП "Облконцертсервіс" під час надання агентських послуг з організації театрально-видовищних заходів. Одеська рада визнала порушення та зобов'язалася привести свою діяльність та діяльність КП "Облконцертсервіс" у відповідність до вимог чинного законодавства.

  • [1] Цуканова О.А. Экономика защиты информации // О.А. Цуканова, С.Б. Смирнов. – СПб.: СПб ГУИТМО, 2007. – С. 59.
  • [2] Соколова Е. Конкуренция на инновационных рынках: особенности определения и анализа / Е. Соколова // Вопросы экономики. – 2012. – № 9. – С. 126-138.
  • [3] Інтелектуальна власність: навч, посіб. / Г.М. Остапович, О.М. Стороженко, Г.В. Уманців, О.В. Фоміна. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. -т 456 с.
  • [4] Шаститко А. Антитраст и защита интеллектуальной собственности в странах с развивающейся рыночной экономикой / А. Шаститко, А. Курдин // Вопросы экономики. – 2012. – № 12. – С. 111-119.
  • [5] Давыдов А. Структурные изменения в американской экономике / А.Давыдов // Мировая экономика и международные отношения. – 2009. – № 11,- С. 35-47.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >