< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вільний рух товарів

Свобода руху товарів стала тим фактором виробництва, який надав найбільший поштовх для формування внутрішнього ринку ЄС.

В установчих договорах про Євросоюз та функціонування ЄС відсутнє визначення поняття "товар". Воно було дано Судом ЄС у рішенні у справі 7/68 Commission v. Italy [ 1968]. Товарами вважаються будь-які речі (вироби), що можуть бути оцінені у грошовому еквіваленті і таким чином стати об'єктом торгових операцій. Ця категорія не обмежується звичайними товарами і може включати, наприклад, монети, які були, але вже не є законним платіжним засобом.

Стаття 28 ДФЄС оперує такими категоріями, як товари держав-членів Союзу та товари з третіх країн. Проте після того, як товари з третіх країн потрапляють на внутрішній ринок, вони отримують однаковий статус з товарами Союзу. Згідно зі ст. 29 ДФЄС "продукція, з третіх країн, вважається такою, що перебуває у вільному обігу в державі-члені за умови виконання усіх імпортних формальностей, належно сплаченого мита і еквівалентних йому зборів, та стосовно якої не здійснювалося повного чи часткового повернення цього мита і зборів".

Заборона митних зборів та еквівалентних їм платежів (ст. 30)

Заборони митних зборів та еквівалентних їм платежів, а також дискримінаційного внутрішнього оподаткування є важливими передумовами ліквідації фіскальних бар'єрів на шляху вільного пересування товарів у межах митного союзу.

Стаття 30 ДФЄС говорить: "Мито на імпорт і експорт та еквівалентні йому збори скасовуються між державами-членами. Ця заборона поширюється також на митні збори фіскального характеру".

Стягування мита заборонено навіть якщо товари ввозяться в певний регіон і вивозяться з нього (справа 72/03 Carbonati [2004]).

Стаття 30 має пряму дію. Це визнав Суд ЄС у рішенні у справі 26/62 Van Gend en Loos [1963], в який йшлося про незаконність встановлення мита у 8 % на імпорт у Нідерланди з ФРН уреаформальдегіду.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >