< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Наднаціональні компанії в праві Євросоюзу

Ще на початку 1960-х pp. в ЄС з'являлися ідеї створення "істинно європейських" компаній, які, на відміну від компаній національного права, мали б джерелом своєї правоздатності безпосередньо право ЄС. Основною метою при розробці статусу нових видів юридичних осіб, що регулюються не національним законодавством однієї з країн-учасниць ЄС, а правом ЄС, було створення європейських комерційних організацій, здатних вільно розміщувати центри своєї підприємницької діяльності в рамках усього Євросоюзу. Виконати таке завдання за допомогою директив було б складно, позаяк гармонізоване директивами право залишається національним правом, і його дія обмежується територією держави-члена. Тому правовою формою для створення наднаціональних організаційно-правових форм компаній через юридичну природу стали регламенти, що приймаються на основі ст. 352 ДФЄС. Регламенти не потребують ратифікації державами- членами чи виконання інших дій, не вимагають також імплементації і діють безпосередньо, але це не звільняє держави-члени від обов'язку впроваджувати відповідні внутрішні нормативні акти для забезпечення ефективної дії регламентів. Таким чином, поряд з гармонізацію законодавства держав-членів розвиток корпоративного права ЄС забезпечується шляхом уніфікації певних норм на наднаціональному рівні.

Європейське об'єднання з економічних інтересів (франц. Groupement eupopeen d'interet economique, GEIE, англ. European Economic Interest Grouping, EEIG)

стало першим прикладом наднаціональних компаній. Його статус закріплений Регламентом Ради 2137/85, відповідно до якого держави-члени повинні були забезпечити умови для утворення цього виду компанії на своїй території до кінця 1989 р.

Оскільки мета створення Європейського об'єднання з економічних інтересів (ЄОЕІ) полягає в сприянні діяльності його учасників, функції об'єднання є суто допоміжними, і воно не має права самостійно отримувати прибуток (п. 1 ст. З Регламенту). Проте це не означає повну заборону отримання прибутку. Останній буде розглядатися як прибуток членів і має розподілятися між ними порівну або пропорційно долі кожного з них в об'єднанні. Діяльність об'єднання повинна бути безпосередньо пов'язана з предметом діяльності його членів. Відповідно, за характером діяльності ЄОЕІ можна порівнювати з асоціацією (спілкою) в українському праві. Прикладами діяльності ЄОЕІ можуть бути спільні дослідницькі проекти, транспортні об'єднання, спільна участь у конкурсах тощо. Цікаво, що першим таким об'єднанням стало створене в 1998 р. об'єднання юристів. На сьогодні кількість створених ЄОЕІ є порівняно невеликою.

Європейське об'єднання з економічних інтересів є повністю дієздатним на всій території Європейського союзу. Воно діє від свого імені, наділене правами і обов'язками та може укладати контракти на всій території Союзу, а також з організаціями, що базуються за його межами. Крім галузей, заборонених відповідно до національного законодавства відповідних держав-членів, ЄОЕІ може створюватись у будь-якій сфері: промисловість, сільське господарство, послуги, ремісниче виробництво, вільні професії і т. д.

Як уже зазначалось, правове регулювання порядку створення і діяльності об'єднання з економічних інтересів здійснюється Регламентом № 2137/85. Питання, не передбачені Регламентом, регулюються законодавством держави, в якій були виконані формальності з реєстрації об'єднання і в якій воно має юридичну адресу (ст. 2). І хоча основним джерелом регулювання ЄОЕІ є право Союзу, національне законодавство також відіграє важливу роль, оскільки до його компетенції Регламентом віднесено низку найважливіших питань. Зокрема, при включенні до національного законодавства положень про ЄОЕІ держави-члени отримали право: 1) визнати або не визнати об'єднання юридичною особою; 2) заборонити тим чи іншим категоріям юридичних і фізичних осіб бути учасниками об'єднання; 3) обмежити число учасників тощо. Норми національного законодавства про компанії країн-учасниць застосовуються також при регулюванні виключення і виходу учасників зі складу об'єднання, ліквідації і банкрутства об'єднання, соціальних і трудових питань, питань участі найманих працівників в управлінні товариством, проблем інтелектуальної власності.

Учасниками ЄОЕІ можуть бути як компанії, так і фізичні особи (ст. 4 Регламенту). Беручи до уваги "європейський", тобто інтернаціональний характер цього об'єднання, необхідно, щоб принаймні два його члени були зареєстровані в різних державах-членах. ЄОЕІ не має свого статутного капіталу, його учасники несуть необмежену солідарну відповідальність за його борги (ст. 24 Регламенту). Правоздатність членів об'єднання відрізняється від тієї, яку має саме об'єднання, а привласнення йому статусу юридичної особи, як уже зазначалось, залежить від норм національного законодавства держави-члена, в якій воно зареєстроване.

До членства в ЄОЕІ виділяються три обов'язкові вимоги:

  • – створення на основі права однієї з держав-членів і наявність місця реєстрації та управління на території ЄС;
  • – здійснення учасниками господарської діяльності в Союзі до створення ЄОЕІ;
  • – принаймні два члени повинні належати до двох різних держав-членів.

Створення об'єднання відбувається шляхом укладення договору між його учасниками і подальшої його реєстрації в державі- члені (статті 1,6). У договорі має бути зазначено назву об'єднання, а також повинна бути наявна абревіатура "ЄОЕІ". Крім того, наводиться юридична адреса об'єднання, мета його створення, інформація про його членів та інше, що має безпосереднє відношення до його членів, до мети об'єднання або до терміну, на який його створено (ст. 5).

Установчий договір ЄОЕІ підлягає реєстрації в державі його місцезнаходження, при цьому юридична адреса об'єднання повинна знаходитись на території Євросоюзу. ЄОЕІ може переносити своє місцезнаходження до іншої держави-члена з дотриманням мінімальних формальностей, що і відрізняє нову організаційно- правову форму від класичних юридичних осіб, транскордонне переміщення яких пов'язане з великими труднощами, а іноді й зовсім неможливе. Інформація про створення чи розпуск будь- якого ЄОЕІ, крім національного оприлюднення, підлягає публікації в "Офіційному віснику Євросоюзу".

Загалом до позитивних сторін об'єднання з економічних інтересів можна віднести те, що його діяльність підлягає переважно праву Євросоюзу; крім того, процедура його створення і реєстрації досить проста, відсутня вимога з внесення первинного капіталу, об'єднання має гнучку управлінську структуру, процедуру голосування тощо. Негативними сторонами є необмежена і солідарна відповідальність учасників, а також те, що діяльність об'єднання може мати лише допоміжний характер стосовно діяльності компаній-членів, воно не може займатися будь-яким новим видом діяльності та не повинне мати на меті отримання прибутку.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >