Висновки

За умов конкурентного ринку підприємство не може працювати продуктивно без ретельно підготовленого плану. Планування містить визначення цілей і конкретизацію завдань діяльності та розвитку підприємства в плановому періоді, обгрунтований вибір ресурсів, способів і засобів, необхідних для їхнього досягнення та отримання бажаних кінцевих результатів.

Зараз планування є необхідною умовою для забезпечення життєдіяльності підприємства та його розвитку. Це зумовлено дією низки факторів на функціонування підприємства. Сучасне планування діяльності підприємства спрямоване на створення широкого асортименту конкурентоспроможної продукції, необхідної для задоволення різноманітних потреб покупців. При цьому спочатку визначають наявність і доступність ресурсів, вивчають майбутній попит на вироби, можливі витрати підприємства, а потім на цій підставі формують номенклатуру й обсяг виробництва продукції. Зазначений порядок планування характеризує одну з важливих його особливостей за ринкових умов.

Кінцевим результатом процесу планування є план, що відображає розроблену комплексну програму виробничо-технічного і соціально- економічного розвитку підприємства в плановому періоді у вигляді системи збалансованих показників. План розкриває зміст програми, методи, послідовність і строки виконання завдань та має мобілізуючий характер.

Специфічними ознаками планів діяльності підприємства є цільова спрямованість, адресність і чітко визначений часовий інтервал дії. Плани спрямовані на досягнення цілей підприємства, а тому повинні бути обгрунтованими і реальними.

Ринкова економіка вимагає від підприємства істотного підвищення якості планів. Основними напрямками удосконалення планування є подальше розроблення сучасної його теорії, методології і методики; підвищення ролі прогнозів, стратегічних і довгострокових планів; оптимізація органічних взаємозв'язків між усіма планами; широке використання в планах системи науково-обгрунтованих нормативів і норм; забезпечення гнучкості планів. З огляду на високий рівень динамічності і невизначеності попиту на продукцію, місткості ринку та інших факторів, що впливають на умови функціонування підприємства, докладні плани доцільно розробляти на квартал (місяць), а наближені – на рік чи більш тривалий період часу.

Характерною особливістю планування на підприємстві за сучасних непростих умов господарювання є обмеження ресурсів для виробничої діяльності. У процесі розроблення планового рішення кожне підприємство повинне вибирати один найкращий його варіант на основі зіставлення з іншими альтернативними варіантами, тобто варіант, який забезпечує виконання плану у визначений строк за мінімальних або прийнятних витрат.

Особливості ринкової економіки зумовили необхідність застосування підприємствами індикативних планів. Вони передбачають розроблення та обгрунтування рекомендацій щодо масштабів, напрямків, пропорцій і структур діяльності та розвитку, яких підприємство намагається досягти в майбутньому і визначення засобів та методів їхньої реалізації.

Зараз у практичній діяльності вітчизняних підприємств застосовується індикативне та директивне планування.

Планова робота вимагає від працівників, причетних до неї, творчих філософських підходів до формування планів, організації та контролю за їхнім виконанням. У цьому контексті науковці виділяють у плануванні три основні філософські концепції: формальну, інкрементальну і системну.

Планування належить до загальних функцій управління і є його початковим етапом. Воно сприяє ухваленню оптимальних управлінських рішень і передбачає розроблення та адекватний перегляд планів відповідно до змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі. Як загальна функція управління планування є процесом підготовки на перспективу рішення про те що, ким, як, коли повинно бути зроблено.

Важливою передумовою складання та реалізації обґрунтованих планів діяльності підприємства є дотримання принципів планування, тобто вироблених наукою і практикою головних усталених правил, якими необхідно керуватися у плановій роботі. Принципи визначають характер і зміст планування. їхнє дотримання в процесі розроблення та реалізації планів гарантує реалістичність і ефективність плану підприємства за певних умов протягом певного часу. До провідних принципів планування належать такі: необхідності, єдності, безперервності, гнучкості, точності, участі, наукового обґрунтування, балансу ризиків, комплексності, оптимальності, ефективності, регламентації. Традиційні принципи планування доповнюють низкою нових, притаманних ринковій економіці.

У плануванні діяльності підприємства застосовуються різні методи, за допомогою яких визначаються показники, складаються таблиці, окреслюються шляхи розв'язання завдань. Нині у практиці планування на підприємствах найпоширеніші такі методи: балансовий, розрахунково-аналітичний, графоаналітичний, евристичні, економіко-математичні тощо.

Планування діяльності підприємства грунтується на сукупності норм і нормативів. Для забезпечення економії всіх видів ресурсів норми і нормативи повинні бути прогресивними, обгрунтованими, динамічними, комплексними і зіставними. Використання сучасними підприємствами великої кількості норм і нормативів зумовлює необхідність їх класифікації за різними ознаками. У плануванні діяльності підприємств застосовуються норми і нормативи витрат живої пралі, предметів праці, засобів праці, фінансові, а також календарно- планові нормативи.

Провідними методами нормування є досвідно-статистичний і аналітичний. Досконалий аналітичний метод. Він передбачає встановлення норми на підставі докладного вивчення конкретних організаційно-виробничих умов її застосування з урахуванням прогресивного практичного досвіду підприємств.