Система планових показників

Планування діяльності підприємства грунтується на чіткій системі показників. У широкому розумінні показник – це виражена числом характеристика певної властивості, економічного об'єкта, явища, процесу. Планові показники визначають кількісну міру завдань і якісні зміни в діяльності підприємства та його підрозділів у плановому періоді в умовах конкретного місця та часу і є їхньою числовою характеристикою. Сукупність показників всебічно характеризує план підприємства за умов ринку. За допомогою системи показників планують діяльність підприємства загалом та конкретні її напрямки, оцінюють їхній рівень і взаємозалежність між ними. Система планових показників повинна не тільки фіксувати поставлені завдання і способи їхнього розв'язання, й забезпечувати всебічне обгрунтування плану і, насамперед, його економічну доцільність та ефективність.

До системи планових показників ставляться такі вимоги:

• – система повинна містити сукупність часткових і узагальнювальних показників; Кожний узагальнювальний показник повинен інтегрувати кілька часткових і забезпечувати єдність системи;
• – системі повинна бути притаманна інтегрованість, яка давала б змогу застосовувати її при програмно-цільовому управлінні економікою підприємства і будувати "дерево цілей" його економічного та соціального розвитку;
• – необхідна достатня кількість показників для оцінювання окремих розділів плану підприємства;
• – усі показники системи повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси і явища, повинні зводитися та забезпечувати однозначне розуміння явищ і процесів, що відбуваються в плановому періоді.

Кількість і зміст показників визначається метою та напрямком планування, наявною вхідною інформацією. Причому за сучасних умов господарювання застосовуються як традиційні, так і нові планові показники ринкової діяльності підприємств. До традиційних показників ефективності використання окремих видів виробничих ресурсів належать: продуктивність праці, матеріаловіддача, фондовіддача, оборот оборотних коштів та інші.

Базою для обчислення планових показників є нормативні, облікові, звітні, експериментальні, спостережні, науково-дослідні документи та інша інформація. У процесі планування розраховують ті чи інші виробничі, технічні, економічні та фінансові показники, необхідні для ефективного управління діяльністю підприємства. Сукупність планових показників класифікується за низкою ознак (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Класифікація планових показників

Абсолютні показники характеризують розміри економічних явищ і процесів у конкретних умовах місця та часу і можуть вимірюватися в одиницях довжини, ваги, об'єму, площі, вартості тощо. У плануванні абсолютні показники використовуються самостійно, а також як база для обчислення відносних показників, які відображають Кількісні відношення між явищами і процесами, що досліджуються. Відносні показники можуть характеризувати співвідношення величини явища з величиною цього ж явища, але взятого за інший період часу або за іншим об'єктом, чи з величиною будь-якого іншого явища. Наприклад, відносним показником є плановий індекс виробленої (реалізованої) продукції, який може визначатися відношенням цього показника на одному підприємстві за будь-які два періоди чи на двох однотипних (наприклад, цукрових або молокопереробних) підприємствах за один і той самий період. Результатом відношення обсягу виробленої конкретним підприємством продукції і його середньооблікової чисельності працівників за один плановий період є середня продуктивність праці одного працівника.

Отже, відносні показники отримують діленням одного показника на інший. Ці показники вимірюють відношення двох однотипних або різнойменних показників, здебільшого абсолютних. Відносний показник оцінює, в скільки разів зіставний плановий показник більший чи менший за звітний, або яку частину узагальнювального показника він становить. За допомогою відносних показників вимірюються індекси зростання і приросту окремих показників. Відносні показники на відміну від абсолютних дозволяють об'єктивно оцінити планову структуру, координацію, динаміку розвитку, інтенсивність поширення явищ і процесів тощо.

Відносні показники структури характеризують склад досліджуваного економічного явища чи процесу. їх визначають як відношення абсолютної величини кожного складового елемента явища до абсолютної величини цього явища загалом, тобто як відношення частини до цілого. Відносні показники структури можуть виражатися у відсотках, якщо базу порівняння беруть за сто, або у вигляді коефіцієнта, якщо базу порівняння беруть за одиницю. Зіставлення структури одного показника за різні періоди часу дозволяє оцінити структурні зміни.

У плануванні широко використовують структурні відносні показники. Вони дозволяють дослідити структуру ринків збуту, продукції, чисельності працівників, основних засобів, фонду робочого часу, заробітної плати, витрат виробництва тощо.

Відносні показники координації – це співвідношення частин цілого. Вони вказують на те, у скільки разів порівнювана частина цілого є більшою чи меншою від тієї частини, яка взята за базу порівняння. Наприклад, у плановому році підприємство передбачає виробити соків з давальницької сировини на 736 тис. грн, а з власної сировини на 348 тис. грн. Якщо за базу прийняти обсяг соків, вироблених з власної сировини, то відносний показник координації складе 2,11 (736/348), тобто обсяг виробництва соків з давальницької сировини у 2,11 раза перевищує обсяг їхнього виробництва з власної сировини.

Планова середньооблікова чисельність працівників основного виду діяльності становить 89S осіб, а інших видів діяльності – 174 особи. Прийнявши за базу порівняння середньооблікову чисельність працівників інших видів діяльності, обчислимо відносний показних координації: 895/ 174 = 3,14. Це означає, що чисельність працівників основного виду діяльності більша в 5,14 раза, ніж чисельність працівників піших видів діяльності.

Кількісні показники визначають планову величину економічного процесу, явища чи певного фактора, а також кількісні зміни, що в них відбуваються. Прикладом кількісних показників може бути чисельність працюючих, вартість основного капіталу, обсяги виробленої і реалізованої продукції. Якісні показники відображають суттєві властивості об'єктів планування, рівень і закономірності розвитку явищ та процесів. Вони характеризують діяльність підприємства з точки зору істотних ознак певних об'єктів планування, міри досягнення ними позитивних значень. Ці показники оцінюють економічну ефективність виробництва і його окремих факторів, наприклад, показники ефективності використання технічних, матеріальних, людських і фінансових ресурсів. Між кількісними і якісними показниками існує взаємозв'язок. Наприклад, обсяг виробництва продукції – це кількісний плановий показник. Проте, визначати його слід з урахуванням потреб споживачів у певній номенклатурі, асортименті та рівні конкурентоспроможності виробів і можливості отримання підприємством прибутку від їхнього продажу.

Узагальнювальні (підсумкові) показники відображають результати діяльності в цілому або наслідки конкретного виду діяльності підприємства, його окремих структурних підрозділів чи використання конкретного виду ресурсу. Вони оцінюють розміри ознаки окремих груп чи всієї сукупності явищ, що плануються, і процесів. їх отримують внаслідок підсумку часткових (індивідуальних) показників і використовують для характеристики складних економічних явищ і процесів.

Узагальнювальні показники є базою для планування діяльності загалом і прогнозу економічного розвитку підприємства, наприклад, показники ефективності господарювання, виробництва, живої праці, оборотних коштів, прибутковості діяльності та інші. У процесі розроблення плану від узагальню вальних показників переходять до часткових. Вони характеризують окремі напрямки діяльності, потребу та забезпечення окремими ресурсами тощо. За їхньою допомогою докладно вивчають об'єкти планування, визначають способи та шляхи реалізації планів.

Допоміжні (непрямі) показники використовують для значно повнішої характеристики певного планового об'єкта (кількість робочого часу, витраченого на одиницю виконаних робіт).

При вивченні причинно-наслідкових зв'язків між економічними процесами і явищами, тобто у факторному аналізі і плануванні, розрізняють результативні і факторні показники. Показник, що виступає в якості об'єкта дослідження при вивченні причинно-наслідкових зв'язків і розглядається як результат впливу на нього одного чи кількох факторів (факторних показників), називається результативним. Факторними називають показники, які виступають в якості причин зміни величини результативного показника і визначають його поведінку.

Нормативні показники характеризують норми витрат окремих видів чи сукупності ресурсів і досягнутий організаційно-технічний рівень виробництва.

Планові показники відображають величину економічних явищ і процесів чи рівень їхнього розвитку відповідно до плану. Вони утримуються в планових документах.

Облікові показники, які поширені в плануванні, містяться. в облікових документах і формуються різними видами обліку.

Звітні показники вимірюють фактичні витрати ресурсів, рівень розвитку чи результати діяльності і містяться в статистичних, фінансових, податкових, звітних документах. Вони е підгрунтям для розрахунку планових показників.

Аналітичні показники визначаються в процесі аналізу діяльності підприємства чи його структурних підрозділів і використовуються для оцінки її результатів. На їхній підставі визначаються відповідні планові показники.

Натуральні показники обчислюють у фізичних одиницях виміру (в мірах площі, об'єму, потужності, ваги тощо), вартісні – у грошовому вираженні.

Показники живої праці вимірюються в нормо-годинах, людино-годинах і використовуються для визначення рівня продуктивності праці, чисельності основних і допоміжних робітників тощо.

Усі планові показники діяльності підприємства взаємопов'язані і взаємозумовлені, тобто знаходяться у складній залежності між собою. Від добору показників значною мірою залежить якість планової роботи та її результати, тобто реальність і обгрунтованість планів.

У комплексному плануванні діяльності підприємства, яке містить усі розділи плану, доцільно використовувати систему показників, поданих рис. 2.5.

Рис. 2.5. Система показників комплексного планування на підприємстві

У плануванні на підприємстві можуть використовуватися інтегральні показники. За їхньою допомогою дається оцінка двом, трьом і більшій кількості взаємозалежних показників, перш за все якісних. Інтегральний показник (ІП) визначається добуванням кореня (квадратного, кубічного і т. д.) з добутків цих показників за формулою:

(2.1)

де– абсолютні чи відносні значення показників, що плануються;

м – число планових показників.

У системі планових показників перевагу слід надавати тим, до характеризують ефективність використання економічного потенціалу (засобів праці, предметів праці і самої праці). Розглянемо кілька узагальнювальних показників, які доцільно, на нашу думку, використовувати в плануванні на підприємстві.

Результативним показником оцінювання зміни ефективності господарювання в плановому періоді є індекс (темп) ефективності господарювання (), який розраховується за формулою:

(2.2)

де– індекс продуктивності праці працівників;

– індекс оборотності оборотних активів (коштів);

– індекс фондовіддачі;

– індекс фонду оплати праці;

– індекс середньої суми оборотних активів (коштів);

– індекс середньорічної залишкової вартості основних засобів.

Ефективність використання ресурсів праці підприємства визначається продуктивністю праці.

Продуктивність праці за звітний () та плановий () періоди визначається за виразами:

(2.3)

(2.4)

де і - обсяг виробленої продукції у зіставних оптових цінах у звітному і плановому періодах відповідно, тис. грн;

і – середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у звітному та плановому періодах відповідно, осіб. Індекс продуктивності праці працівників обчислюється за виразом:

(2.5)

Ефективність використання оборотних активів оцінюється показниками їхньої оборотності, серед яких чільне місце відведено коефіцієнтові оборотності оборотних активів.

Коефіцієнти оборотності оборотних активів за звітний () та за плановий () періоди визначаються за виразами:

(2.6)

(2.7)

де – обсяг реалізації продукції у звітному та плановому періодах відповідно, тис. грн;

-середньорічна сума оборотних активів у звітному та плановому періодах відповідно, тис. грн.

Індекс оборотності оборотних активів (коштів) обчислюється за виразом:

(2.8)

Ефективність використання основних виробничих засобів характеризується низкою показників, серед яких провідне місце належить фондовіддачі. Цей показник вимірює, скільки вироблено продукції на одну гривню залишкової вартості основних виробничих засобів.

Фондовіддача за звітний () та плановий () періоди обчислюється за виразом:

(2.9)

(2.10)

де–середньорічна залишкова вартість основних засобів за звітний і плановий періоди відповідно. Індекс фондовіддачі визначається за виразом:

(2.11)

Індекс фонду оплати праці визначається за виразом:

(2.12)

де – фонд оплати праці за звітний і плановий періоди відповідно.

Індекс оборотних активів визначається за виразом:

(2.13)

Індекс основних засобів визначається за виразом:

(2.14)

До числа планових показників, які комплексно характеризують ефективність господарювання, належить показник ефективності виробництва (виробничої діяльності) (). Він також є результативним показником і відображає ефективність використання економічного потенціалу підприємства, та визначається за виразом:

(2.15)

де- нормативний коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання основних засобів ().

Комплексна оцінка прибутковості діяльності () обчислюється за виразом:

(2.16)

де ФР – фінансовий результат від оперативної діяльності до оподаткування. Ефективність праці () визначається виразом:

(2.17)

де– середня продуктивність праці одного працівника;

- середня заробітна плата одного працівника.

Середня заробітна плата одного працівника () визначається за виразом:

(2.18)

Показник ефективності праці визначає, скільки продукції передбачено виробити і реалізувати в середньому одним працівником на одну гривню середньої заробітної плати в плановому періоді.

До складу узагальнювальних показників діяльності та розвитку' підприємства може належати коефіцієнт стійкості економічного зростання (КСЕЗ), який визначається в такий спосіб:

(2.19)

де – частина прибутку, реінвестованого у виробництво (чистий прибуток за мінусом виплачених дивідендів, поділений на чистий прибуток);

– рентабельність реалізації (продажу) (чистий прибуток, поділений на чистий дохід від реалізації);

– оборотність власних оборотних активів (чистий дохід від реалізації, поділений на середню величину власних оборотних активів);

– забезпечення власними оборотними активами (середня величина власних оборотних активів, поділена на середню величину оборотних активів);

– коефіцієнт загальної ліквідності (середня величина оборотних активів, поділена на середню величину поточних зобов'язань);

– частина короткострокових зобов'язань у капіталі підприємства (середня величина короткострокових зобов'язань, поділена на середню величину капіталу);

– коефіцієнт фінансової залежності (середня величина капіталу, поділена на середню величину власного капіталу).

Основні показники за розділами плану підприємства подано на рис. 2.6.

Рис. 2.6 Основні планові показники діяльності підприємства

* У першій та другій темах плану підприємства показники не розглядаються.

У доринковій економіці плани економічного і соціального розвитку підприємства містили розділ "Планування показників підвищення економічної ефективності виробництва". Ринок, конкуренція, самостійність підприємств і низка інших чинників внесли корективи до складу планів підприємств. Зокрема, згаданий розділ у сучасних планах підприємств відсутній. Проте, проблема ефективного використання всіх видів ресурсів та досягнення високих результатів господарювання тепер є надзвичайно актуальною як для кожного підприємства зокрема, так і для економіки країни в цілому.

Отже, розрахунки та відображення в планах підприємства показників економічної ефективності є нагальною необхідністю. Показники ефективності використання окремих видів ресурсів та певні узагальнювальні показники господарювання можуть належати до відповідних розділів плану. Наприклад, показник витрат на гривню виробленої (реалізованої) продукції міститься в розділі плану "Витрати виробництва", показники прибутку і рентабельності визначаються у фінансовому плані. Сукупність усіх показників ефективності використання ресурсів і діяльності підприємства, в тому числі узагальнювальних (індекс ефективності господарювання, ефективності виробництва, прибутковості діяльності тощо), доцільно подати у вигляді таблиці згаданих планових показників, супроводжуючи її відповідними коментарями. Кількість показників та методи їхнього обчислення мають визначатися кожним підприємством самостійно з урахуванням особливостей його діяльності.