Планування запасів матеріально-технічних ресурсів

Слід відзначити, що особливістю створення поточних запасів є зміна їхньої величини від свого максимального значення (в момент надходження їх партії на підприємство) до мінімального чи навіть нуля (в момент надходження чергової партії).

Поточний запас – це частина виробничого запасу, який систематично споживається у виробництві між надходженнями двох чергових партій.

Максимальний поточний запас () дорівнює величині партії купівлі чи надходження. Його можна обчислити в такий спосіб:

(6.21)

де- середньодобові витрати матеріального ресурсу і-го виду;

– середній інтервал надходження (час між надходженням двох суміжних партій).

Середньодобові витрати матеріалу і-го виду обчислюються за виразом:

(6.22)

де- загальні витрати матеріалу і-го виду в плановому періоді;

Т – кількість днів у плановому періоді (місяці, кварталі, році).

Для спрощення розрахунків кількість днів на рік можна прийняти в кількості 360 (на квартал та місяць – 90 і 30 відповідно).

Приклад 6.2. На підставі даних табл. 6.1 обчислити середньодобові витрати жерсті ХЛЖК і викольних кілець.

Розв'язання

Скориставшись формулою 6.22 і даними табл. 6.1, обчислимо середньодобові витрати жерсті ХЛЖК і викольних кілець у плановому році:

Середній інтервал надходження партій визначається як середньозважена величина за формулою:

(6.23)

де- величина і-ої партії надходження;

- інтервал між надходженням двох чергових партій; к – кількість партій надходження.

Таблиця 6.1

Розрахунок планових запасів основних видів матеріальних ресурсів за місяцями планового року на ЗАТ "Побутові товари"

Приклад 6.3. На підставі даних табл. 6.2 знайти середні інтервали надходження матеріальних ресурсів на ЗАТ "Побутові товари" в плановому році.

Таблиця 6.2

Надходження на ЗАТ "Побутові товари" жерсті ХЛЖК і викольних кілець у плановому році

Розв'язання

Середній інтервал надходження на склад жерсті ХЛЖК складає:

Середній інтервал надходження на склад викольних кілець складає:

Плануючи запаси, необхідно брати до уваги, що за умов ідеальної рівномірності за обсягами, строками надходження і споживання матеріальних ресурсів та однакової кількості днів між будь-якими двома черговими надходженнями максимальний запас кожного разу досягає однакового рівня і перед кожним наступним надходженням зменшується до нуля (рис. 6.4).

Однак такі умови можна розглядати теоретично, в практичній діяльності вітчизняних підприємств у теперішній час вони зустрічаються рідко, оскільки вимагають певних передумов (рис. 6.4).

Підготовчий запас створюється через необхідність підготовки матеріальних ресурсів, які надійшли на підприємство, до їхнього виробничого споживання. Ці запаси необхідні на час приймання, сортування, складання, сушіння, оформлення нестачі і приймальних актів, комплектування тощо. Якщо у виробництво видаються менші за величиною партії, ніж ті, що надходять на склад, то підготовчий запас визначається лише на час підготовки до видачі у виробництво першої партії. Підготовка наступних партій до видачі у виробництво може здійснюватися під час надходження матеріалів у вигляді поточного чи сезонного запасу.

Страховий (резервний) запас – це частина виробничого запасу, призначена для забезпечення безперервного виробництва на випадок повного використання поточного (сезонного) запасу і порушення строку надходження на підприємство наступної партії матеріальних ресурсів.

Рис. 6.4. Графік зміни виробничих запасів матеріальних ресурсів за постійних інтервалів і обсягів надходжень та середньодобового споживання

Умовні позначення:

• - максимальний виробничий запас;
• - поточний запас;
• - страховий запас;
• - підготовчий запас;
• - мінімальний поточний запас;
• - точка замовлення чергової партії;

ІН – інтервал надходження двох чергових партій.

За регулярних надходжень матеріальних ресурсів страховий запас залишається незмінним, а у виробництві використовується поточний запас. Величина страхового запасу () обчислюється за виразом:

(6.24)

де– час термінового надходження матеріального ресурсу, днів.

Час термінового надходження залежить передусім від відстані постачальника до підприємства.

Максимальний виробничий запас () дорівнює сумі максимального поточного запасу і страхового запасу, тобто:

(6.25)

Середній виробничий запас складається з половини партії надходження (половини поточного запасу) і страхового запасу.

Мінімальний виробничий запас дорівнює страховому запасу.

Приклад 6.4. Використовуючи наведені формули, вищенаведені розрахунки планових середньодобових витрат і середнього інтервалу надходження хромованої жерсті і викольних кілець, які подано на сторінці 265 (6.21 і 6.22), визначити планові запаси цих матеріальних ресурсів на складі. При визначенні страхового запасу слід взяти до уваги, що жерсть ХЛЖК буде поставлятися зі Словаччини, тому час термінового її надходження доцільно прийняти 45 днів. А для термінової доставки чергової партії викольних кілець з Білої Церкви достатньо трьох днів.

Розв'язання

Визначимо планові запаси жерсті ХЛЖК:

Визначимо планові запаси на складі викольних кілець:

Планові запаси можна розраховувати як середньорічні, так і на початок чи кінець місяця.

Середньорічні запаси матеріального ресурсу і-го виду на складі можна обчислити за методом середньої хронологічної в такий спосіб:

(6.26)

де- запаси матеріального ресурсу і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового року відповідно;

• – запаси матеріального ресурсу і-го виду на складі підприємства на початок j-го місяця;
• 12 – кількість місяців у році.

Приклад 6.5. На підставі даних табл. 6.1 обчислити середньорічні запаси основних видів матеріальних ресурсів на складі ЗАТ "Побутові товари" за методом середньої хронологічної.

Розв'язання

Визначимо середньорічні запаси матеріальних ресурсів на складі за методом середньої хронологічної:

а) жерсті ХЛЖК:

б) викольних кілець:

Слід відзначити, що вироби, на які витрачається жерсть ХЛЖК і викольні кільця, характеризуються яскраво вираженим сезонним попитом. Вони продаються переважно впродовж травня-вересня. У літні місяці обсяг продажу цих виробів зростає в кілька разів. Для задоволення цього попиту і рівномірного завантаження робітників та виробничих потужностей у зимові місяці необхідно працювати на створення запасів готових виробів. Проте через фінансову скруту підприємство не в змозі забезпечити своєчасно виробництво необхідними матеріальними ресурсами впродовж року.

Планова потреба в матеріальних ресурсах на утворення запасів залежить від їхнього призначення і визначається в натуральних вимірниках, за вартістю, в днях забезпечення. Плановий запас матеріалів у днях (3ώ) визначається за виразом:

(6.27)

де- середні запаси на складі і-го виду матеріалу в плановому році;

- середньодобові планові витрати і-го матеріалу.

Приклад 6.6. На підставі даних табл. 6.1 та вищенаведених розрахунків середньорічних запасів на складі жерсті ХЛЖК і викольних кілець та середньодобових витрат цих видів матеріальних ресурсів у плановому році обчислити їхні середньорічні запаси на складі ЗАТ "Побутові товари" в днях.

Розв'язання

Існують різні методи обчислення страхових запасів матеріальних ресурсів. Якщо певний вид сировини чи основного матеріалу споживається

щоденно у великій кількості і надходить на підприємство щоденно чи з інтервалом у кілька днів, то страховий запас можна обчислити в такий спосіб:

(6.28)

(6.29)

де- час максимального відхилення інтервалу надходження партії від середнього інтервалу надходження партії;

- максимальний інтервал надходження двох суміжних (чергових) партій.

Приклад 6.7. На підставі вхідних даних табл. 6.3 обчислити середній інтервал надходження на склад пшеничного борошна, його страховий, максимальний та середній виробничий запаси. Максимальний інтервал надходження на склад двох суміжних партій пшеничного борошна 6 днів.

Таблиця 6.3

Вхідні дані про надходження пшеничного борошна на склад підприємства у квітні

Розв'язання

Використовуючи дані табл. 6.3, визначимо середній інтервал надходження:

Середньодобова потреба в борошні складає 5150 кг. Знайдемо поточний максимальний запас борошна:Для знаходження страхового запасу знайдемо час максимального відхилення від середнього інтервалу надходження () за виразом 6.29:

Таким чином,

Максимальний виробничий запас () складає:

Мінімальний виробничий запас () дорівнює 20600 кг або 20,6 т.

Середній виробничий запас () становить:

Для визначення виробничого запасу в грошовому вираженні необхідно вартість одного кілограма борошна помножити на кількість кілограмів. У визначені за наведеною методикою планові запаси сировини за необхідності вносять відповідні корективи відповідно до умов їх постачання та витрачання.

У країнах з розвинутою економікою серед систем моніторингу за станом запасів матеріальних ресурсів найбільш широке розповсюдження отримала система ABC. її сутність широко висвітлена в спеціальній і навчальній літературі та полягає в тому, що вся сукупність матеріальних ресурсів поділяється на три групи (категорії, класи) залежно від вартості, частини в поточних матеріальних витратах, обсягу й частоти витрачання, негативних наслідків їхньої нестачі для виробничого процесу та фінансових результатів. Такий підхід дозволяє обгрунтовані ше визначати планову потребу в матеріальних ресурсах, величину їхнього запасу.

До групи А належить обмежена кількість найбільш цінних видів матеріальних ресурсів, які займають найбільшу частину в поточних операційних матеріальних витратах.

Група В містить менш важливі для підприємства види сировини, матеріалів, на які припадає істотна частина загальної величини поточних операційних витрат на матеріальні ресурси.

Групу С представляє найбільша номенклатура недорогих матеріальних ресурсів, які споживаються підприємством у великій кількості, проте, їх частина в загальних поточних операційних витратах на матеріали є мінімальною.

Система ABC є застосуванням відомого принципу В. Парето (Закон 80-20) до планування запасів матеріальних ресурсів. Ідея цього принципу щодо запасів полягає в тому, що матеріали групи А займають біля 15% найменувань у загальній їхній номенклатурі, але складають 70-80% у загальній вартості запасів (рис. 6.5). До групи В може входити до 30% загальної кількості найменувань матеріалів, на які припадає 15-20% загальної вартості запасів. Групу С складають усі інші види матеріалів, що перебувають у запасах. Ці матеріали займають 55% найменувань, однак їхня вартість – лише 5% річного обсягу витрат на запаси.

Принцип розподілу матеріальних ресурсів на три групи доцільно використовувати при обчисленні обсягу їхньої купівлі та запасу. Зокрема, матеріальні ресурси групи А вимагають пильної уваги менеджерів щодо постійного контролю їхніх запасів і споживання. Для цих матеріалів необхідно обов'язково визначити оптимальну величину партії купівлі, а за можливості застосовувати розроблену японськими фірмами систему "саме вчасно" ("just- in-time"), яка набуває все більшого поширення в різних країнах світу, або встановлювати нетривалий (тиждень чи декада) інтервал надходження на склад підприємства. Купувати ресурси цієї групи потрібно в найбільш надійних постачальників, розміщувати на складах в найнадійніших місцях і проводити ретельний своєчасний облік.

Рис. 6.5. Графік методу ABC аналізу і планування запасів матеріальних ресурсів

Для ресурсів групи В бажано обчислювати оптимальну величину партії купівлі, а за її відсутності обгрунтовано встановлювати середній інтервал надходження (30-45 днів). Стан запасів цієї групи достатньо перевіряти щомісяця чи один раз на два місяці.

Для матеріальних ресурсів групи С економічно недоцільно розраховувати оптимальну величну партії купівлі. Запаси необхідно поповнювати за системою "точка замовлення". Середній інтервал надходження – один раз на два чи три місяці. Стан запасів зазвичай перевіряється один раз на три чи шість місяців.

З метою оптимізації запасів матеріальних ресурсів систему ABC доцільно поєднувати з методом XYZ, який характеризує рівномірність запуску окремих видів сировинно-матеріальних ресурсів у виробництво.

Річ у тому, що провідні види сировини і матеріалів є основою готових виробів. Попит підприємства на ці матеріальні ресурси безпосередньо пов'язаний із виготовленням продукції. Його називають залежним. Значна частина матеріальних ресурсів, споживаних підприємством, не входить безпосередньо до складу виробів, але приєднується до основної сировини і матеріалів у процесі виробництва, щоб здійснити в них якісні зміни. Попит підприємства на ці матеріали досить тісно пов'язаний з випуском виробів і суттєво залежить від обсягу виробничої програми.

Велика кількість найменувань матеріальних ресурсів призначена для інших виробничо-господарських потреб підприємства, і попит на них не залежить від обсягу виробництва.

Матеріальні ресурси групи X споживаються постійно з неістотними коливаннями у величині їхнього витрачання. Потребу в них можна прогнозувати і планувати з високою точністю.

Для матеріальних ресурсів групи Y можна завчасно визначити обсяги споживання та планувати потребу в них із середньою ймовірністю.

Витрачання матеріальних ресурсів групи Z суттєво коливається під впливом факторів сезонності споживання та інших. Прогнозувати і планувати потребу в таких ресурсах вкрай складно.

План випуску виробів складають завчасно, тому залежний і тісно пов'язаний з планом виробництва попит на матеріальні ресурси можна прогнозувати з високою ймовірністю. Отже, обсяг, величина і час придбання матеріальних ресурсів групи X і Y можна визначати заздалегідь на підставі виробничого споживання, мінімізуючи або оптимізуючи витрати на організацію Їхньої купівлі та зберігання запасів.

За результатами спільного проведення аналізу і планування за методами ABC і XYZ можна побудувати матрицю, яка складається з дев'яти різних груп (класів) матеріальних ресурсів (рис. 6.6). Ця матриця наочно відображає потребу підприємства в матеріальних ресурсах кожної групи та рівень точності її прогнозування і планування.

Рис. 6.6. Групи матеріальних ресурсів залежно від потреби і точності її прогнозування

Отримана матрична класифікація матеріальних ресурсів та визначення передумов її встановлення дозволяє застосовувати для кожної групи найбільш доцільні способи обчислення потреби і величини запасів, їхнього споживання та поповнення.