Показники та методики визначення ефективності планових заходів щодо підвищення організаційно-технічного рівня

Переважна частина планових заходів щодо вдосконалення організаційно- технічного рівня виробництва й організації праці потребує певних фінансових витрат. Ця обставина зумовлює необхідність проведення в процесі складання плану розрахунків обгрунтування економічної доцільності й ефективності здійснення цих заходів. Обсяги фінансування конкретного заходу визначаються його спрямованістю і масштабами. Зокрема, вдосконалення організації праці зазвичай не потребує істотних фінансових витрат на відміну від заходів з підвищення технічного рівня виробництва. Ці заходи пов'язані із заміною чи модернізацією техніки і технології, автоматизацією виробничих процесів і вимагають значних капітальних вкладень. За цих умов економісти мають підходити особливо виважено до їхнього вибору.

Теорією і практикою запропоновано різні показники і методики визначення економічної ефективності певних заходів. Переважна їхня більшість розроблена в минулі роки, оскільки за умов ринкової економіки увага до цього напрямку досліджень була знижена. Методики минулих років можуть використовуватись зараз, проте, чимало нових показників та методик з'явилось і за роки ринкової економіки. Усі вони докладно розглядаються в економічній літературі.

Плануючи конкретні заходи, слід брати до уваги як необхідність удосконалення і розвитку організаційно-технічного рівня виробництва, так і фінансові можливості підприємства для реалізації цих заходів.

Розглянемо докладно ті показники і методики, які найпоширеніші у виробничій практиці.

Річний економічний ефект при заміні діючого устаткування новим, більш досконалим і продуктивним за приведеними витратами другого варіанта щодо до першого () визначається в такий спосіб:

(13.18)

деі– технологічна собівартість одиниці продукції, виготовленої на існуючому і новому устаткуванні відповідно, грн за од.;

- капітальні вкладення (вартість робіт, досліджень, устаткування тощо) за існуючим і новим варіантами відповідно, грн;

ОП1, ОП2-річний обсяг виробництва продукції за існуючим і новим варіантами відповідно, в натуральних вимірниках;

Ен- нормативний коефіцієнт економічної ефективності.

Формула 13.18 для розрахунку річного економічного ефекту приведених витрат другого варіанта конструкції виробу, технологічного процесу, устаткування тощо стосовно першого варіанта легко перетворюється в таку:

(13.19)

де- додаткові капітальні вкладення за другим варіантом.

У тих випадках, коли зіставляються більше двох варіантів певного організаційно-технічного заходу, проекту тощо вибір найбільш ефективного варіанта здійснюється за формулами:

(13.20а)

або

(13.206)

де- приведені річні витрати за і-им варіантом, грн на рік;

• - приведені витрати за нормативний строк окупності за і-м варіантом, грн;
• - собівартість річного обсягу продукції за і-м варіантом, грн на рік;
• - капітальні вкладення за і-м варіантом, грн;
• - нормативний строк окупності витрат, років.

Найкращим варіантом буде той, за яким величина приведених витрат буде мінімальною.

Строк окупності витрат () обчислюється за формулою:

(13.21)

де- річний економічний ефект від впровадження заходу.

Приклад 13.2. На дільниці № 3 механічного цеху виготовлення деталі в теперішній час передбачає чорнове і чистове токарне оброблення на двох універсальних верстатах із застосуванням простих засобів механізації. З метою підвищення якості продукції, технічного рівня виробництва та вдосконалення організації праці технологами запропоновано замінити в плановому році діюче устаткування на токарний автомат, на якому здійснюватиметься повне оброблення деталі.

На підставі вхідної інформації (табл. 13.5) необхідно визначити річний економічний ефект і строк окупності капітальних вкладень на автоматизацію токарного оброблення деталі.

Таблиця 13.5

Вхідні дані для розрахунку

Розв'язання

1. Розрахуємо річний економічний ефект за приведеними витратами другого варіанта щодо до першого варіанта за формулою 13.18:

2. Визначимо строк окупності, скориставшись формулою 13.21:

Отже, проведені розрахунки вказують на економічну доцільність заміни діючих універсальних верстатів на токарний автомат, оскільки річний економічний ефект за приведеними витратами складе 95,2 тис. грн, а строк окупності капітальних вкладень на його придбання – 0,6 року за нормативного його значення 6,7 року. Якщо взяти до уваги, що два універсальні верстати використовуються п'ять років, то за річної норми амортизації 6% вони зношені лише на 30% (6*5). їхня залишкова вартість становить 20,7 тис. грн. Ці верстати знаходяться в доброму технічному стані.

Вони можуть бути використані на інших дільницях основного чи допоміжного виробництва або реалізовані, що дозволить підприємству отримати певну економію коштів.

Застосування токарного автомата істотно скорочує час виконання операції і зумовлює ріст продуктивності праці, зменшує заробітну плату та інші статті технологічної собівартості деталі, збільшує виробничу потужність, покращує організацію праці.

Основними узагальнювальними показниками оцінки ефективності планових заходів щодо вдосконалення організації праці є зростання її продуктивності і річний економічний ефект (приведена економія). Проте, зважаючи на специфіку управлінської праці, безпосередньо визначити її результати складно. Практично неможливо обчислити і зростання продуктивності праці з управління внаслідок впровадження заходів щодо вдосконалення її організації. За цих умов найчастіше для визначення доцільності проведення заходів з покращення організації праці управлінців використовують економію заробітної плати. Якщо втілення конкретного організаційного заходу вимагає значних витрат, то річний економічний ефект () можна обчислити за формулою:

(13.22)

де- заробітна плата за одиницю роботи до і після впровадження заходу відповідно, грн;

- річний обсяг робіт після впровадження заходу в натуральних вимірниках (документів, розрахунків, креслень, рядків тощо);

- нормативний коефіцієнт зіставної економічної ефективності (величина, обернена до нормативного строк}' окупності -).для заходів з удосконалення організації управлінської праці доцільно приймати 0,25,- 4 роки;

Вод- одночасні витрати, зумовлені розробленням і впровадженням заходів (капітальні витрати на придбання організаційної техніки й обладнання, необхідних для здійснення заходу, а також витрати, пов'язані з розробленням нових методів праці тощо), грн.

Розрахунок заробітної плати на одиницю роботи здійснюється на підставі середньої годинної оплати праці працівників, які виконують цю роботу, і необхідних витрат часу на виконання одиниці роботи. При цьому потрібно брати до уваги те, що певна робота може виконуватися різними категоріями працівників до і після впровадження заходів щодо покращення організації праці. Наприклад, до раціоналізації процесів праці певна робота виконувалася фахівцем з вищою освітою, а після раціоналізації – фахівцем із середньою спеціальною освітою чи службовцем.

Необхідні витрати часу на одиницю роботи визначаються найдоцільнішим для конкретних умов методом (фотографія робочого дня, хронометраж, метод моментних спостережень тощо) до і після впровадження заходу.

Середня годинна заробітна плата розраховується діленням річного фонду заробітної плати працівників відповідної категорії на річний фонд робочого часу в годинах.

Приклад 13.3. У процесі аналізу організації управління підприємством було виявлено, що робочі місця управлінських працівників обладнані письмовими столами та стільцями застаріло? конструкції і недостатнім набором організаційної техніки. За результатами аналізу запропоновано планові заходи щодо вдосконалення праці управлінських працівників шляхом оснащення 35 робочих місць столами спеціальної конструкції, обладнаних ящиками різного розміру для зберігання документів. Впровадження цих заходів дозволить спростити та прискорити пошук потрібних документів. Передбачено також збільшити набір засобів малої організаційної техніки, яка спрощує оброблення кореспонденції і закріплення документів. Обчислити економічний ефект від реалізації заходів у плановому році щодо вдосконалення організації робочих місць працівників. Вхідні дані наведено в таблиці 13.6.

Розв'язання

1. Знайдемо планову економію робочого часу внаслідок зниження витрат часу на пошук документів, оброблення кореспонденції та документів ()

за формулою:

(13.23)

де- витрати часу на пошук документів до і після реалізації заходів відповідно, год. на рік;

- витрати часу на оброблення кореспонденції та документів до і після впровадження заходів відповідно, год. на рік;

РМ – кількість робочих місць, на яких планується впровадження заходів.

Отже, планова економія робочого часу складе:

Таблиця 13.6

Вхідні дані (цифри умовні)

2. Знаходимо планову економію фонду заробітної плати за рахунок зменшення витрат фонду робочого часу () за формулою:

(13.24)

де- середньогодинна заробітна плата, грн/год.

Отже, економія фонду заробітної плати складе:

3. Знаходимо планову економію величини єдиного соціального внеску () за формулою:

(13.25)

де– зміна величини єдиного соціального внеску, %.

Отже, планова економія відрахувань до величини єдиного соціального внеску:

4. Знаходимо збільшення амортизаційних відрахувань () у плановому році внаслідок удосконалення робочих місць за формулою:

(13.26)

де- планові витрати на здійснення заходів з удосконалення організації праці, грн;

- річна норма амортизаційних відрахувань, %.

Отже, сума збільшення амортизаційних відрахувань у плановому році складе:

5. Знаходимо плановий економічний ефект від реалізації планових заходів () за формулою:

(13.27)

Отже, плановий економічний ефект від удосконалення організації управлінської праці на підприємстві складе:

Таким чином, плановий економічний ефект від реалізації заходів щодо вдосконалення умов управлінської праці на підприємстві складе 63507,5 грн, що обгрунтовує доцільність їхнього здійснення.

Наведена формула 13.27 придатна для визначення ефективності з певним ступенем точності від здійснення одного чи кількох однотипних планових заходів. Однак, на робочому місці може впроваджуватися водночас кілька різних заходів. Підрахувати ефект від кожного заходу складно і навіть неможливо, оскільки конкретний захід може забезпечувати соціальний ефект, який немає кількісної оцінки. За окремими заходами з удосконалення організації праці з управління неможливо виміряти обсяг робіт у натуральних вимірниках. Іноді вкрай важливо виокремити вплив на скорочення часу виконання певної роботи внаслідок реалізації конкретного заходу. За згаданих та інших умов доцільно застосовувати укрупнений метод розрахунку планового річного ефекту від впровадження заходів з удосконалення праці () за таким виразом:

(13.28)

де–загальний плановий ефект, отриманий внаслідок усіх заходів з покращення організації праці, грн;

• -плановий ефект, отриманий внаслідок змін посадової структури працівників у функціональних управлінських підрозділах, грн;
• – плановий ефект, отриманий внаслідок ширшого і раціональнішого використання засобів організаційної техніки, економії канцелярських та інших матеріалів, грн.

Приклад 13.4. Результати дослідження стану технологічного розподілу праці та використання робочого часу у відділах матеріально-технічного забезпечення і технічному вказують на те, що в цих відділах не витримується оптимальне співвідношення між кількістю спеціалістів і службовців, зокрема частина спеціалістів у загальній чисельності працівників згаданих відділів більші за оптимальну на 30%, і тому вони вимушені частково виконувати функції службовців, що с економічно недоцільним. Крім того, результати оброблення фотографії робочого дня приводять до висновку, що спеціалісти через низький рівень організації праці завантажені продуктивною роботою лише на 73%. Решта 27% часу витрачається на перерви, виконання непродуктивних робіт, не передбачених посадовими обов'язками, і втрати робочого часу. У зв'язку з економічною кризою і скороченням попиту на продукцію підприємства асортимент виробів та обсяги виробництва за останні два роки зменшилися майже на 30%. Проте, чисельність працівників залишається без змін. Витрати на управління зростають. Більше половини робочих місць спеціалістів оснащені персональними комп'ютерами. У кожному відділі є комплект копіювальної техніки. Технічні засоби використовуються нераціонально.

Керівництво підприємства доручило начальникові відділу організації праці і заробітної плати (ВОПЗП) розробити планові обгрунтовані заходи щодо оптимізації співвідношення чисельності окремих категорій працівників відділів матеріально-технічного і технічного забезпечення та скорочення витрат на їхнє утримання. Проаналізувавши стан організації праці в цих відділах, начальник ВОПЗП запропонував такі планові заходи: скоротити чисельність працівників на 22% за рахунок зменшення перерв у роботі, втрат і непродуктивних витрат робочого часу та більш раціонального його використання; зменшити кількість спеціалістів; збільшити відповідно кількість службовців на 23%, запровадити сумісництво двох посад спеціалістів з доплатою їм 50% від посадових окладів; зменшити на 25% витрати паперу за рахунок скорочення копій документів і раціональнішого його використання; користуватися одним комплектом копіювальної техніки замість двох, встановивши чіткий графік її роботи для кожного відділу; реалізувати два персональні комп'ютери; облаштувати додатково два робочих місця операторів (по одному в кожному відділі); 15% економії заробітної плати скерувати на преміювання працівників.

На підставі вхідних даних (табл. 13.7) необхідно провести розрахунки економічного ефекту запропонованих планових заходів.

Таблиця 13.7

Вхідні показники для розрахунку планового економічного ефекту заходів (цифри умовні)

* Копіювальні засоби використовуються три роки, а персональні комп'ютери – два роки. Річна норма амортизації технічних засобів складаг 15%

Розв'язання

1. Визначимо планову економію заробітної плати внаслідок вивільнення частини працівників за рахунок кращого використання робочого часу:

2. Визначимо доплату в плановому році за сумісництво двом спеціалістам:

• 3. Обчислимо загальний плановий ефект від вивільнення працівників і впровадження сумісництва:
• 4. Розрахуємо планову економію заробітної плати за рахунок удосконалення посадової структури:

5. Обчислимо плановий ефект, який може бути отриманий внаслідок раціональнішого використання засобів організаційної техніки, економії канцелярських та інших матеріалів (). Цей ефект буде складатися зі скорочення витрат на папір (), залишкової вартості одного комплекту копіювальних засобів та двох персональних комп'ютерів, що реалізовуватимуться (), скорочення витрат на утримання технічних засобів ().

(13.29)

6. Визначимо загальний річний плановий ефект, який можна отримати внаслідок проведення всіх запропонованих заходів з раціоналізації праці управлінських працівників відділів матеріально-технічного забезпечення і технічного за формулою 13.28:

Таким чином, проведені укрупнені розрахунки переконують, що реалізація запропонованих планових заходів щодо раціоналізації праці у двох управлінських відділах доцільна, оскільки дозволить отримати річний економічний ефект у сумі 318,6 тис.грн на рік. Крім того, чіткіше будуть закріплені функціональні обов'язки за конкретними посадовцями. Буде ліквідовано дублювання окремих робіт. Максимально скоротяться втрати і непродуктивні витрати робочого часу. Спеціалісти зможуть більше часу приділити аналітично-творчій роботі. Краще будуть використовуватимуться технічні засоби. Заробітна плата працівників зросте на 15%.