Склад, зміст бізнес-плану та порядок його розроблення

Аналіз літератури приводить до висновку, що серед науковців ще не досягнуто єдності підходів щодо складу бізнес-плану. Зокрема, в роботі [93, с.54] вказується на наявність таких основних структурних елементів бізнес-плану: вступна частина; загальна характеристика підприємства; опис підприємницької діяльності (бізнесу); характеристика товару або послуги; виробничий план; план маркетингу; організаційний план; оцінка ризику і страхування; фінансовий план; юридичний план.

Склад розділів бізнес-плану та їхній зміст не регламентовані нормативними чи інструктивними документами і залежать від складності, цільової спрямованості бізнес-проекту та низки інших чинників.

Так, "Положення про типовий бізнес-план", затверджене наказом Фонду державного майна України №301 від 26.05.1994 року і розроблене відповідно до Державної програми приватизації на відповідні роки та інших нормативно-правових актів, якими регламентуються процеси приватизації, визначає порядок розроблення покупцями бізнес-планів та вимоги до них при приватизації майна державних підприємств. Згідно з цим Положенням бізнес-план розробляється в таких випадках [117]:

• – продажу об'єкта приватизації за некомерційним курсом;
• – продажу контрольного пакета акцій на неконкурентних підставах іноземним інвесторам;
• – у випадку створення спільного (за участі держави) підприємства з іноземними інвестиціями.

Відповідно до згаданого Положення бізнес-план містить такі розділи:

1. Юридичний статус підприємства.

Наводяться повна і скорочена назви підприємства; його юридична адреса код за загальним класифікатором підприємств і організацій (ЗКПО); номер і дата державної реєстрації; повна назва та юридична адреса об'єднання (асоціації, концерну тощо), до складу якого входить підприємство; форма власності та правовий статус; перелік засновників і розміру їхніх часток у статутному капіталі; обгрунтування запропонованої покупцем організаційно-правової форми та перспектив її подальшої зміни (у разі, якщо покупець має такі наміри).

2. Стисла історична довідка про діяльність підприємства.

У цьому розділі подається інформація про спеціалізацію підприємства, перелік основних видів продукції і послуг, визначаються обсяги виробництва, наводиться опис земельної ділянки та виробничих площ, а також загальні висновки щодо стану підприємства.

3. Характеристика продукції (послуг), що виробляється і пропонується до виробництва підприємством, та ринків збуту.

У цьому розділі наводиться перелік та показники виробництва основних видів продукції (послуг) за звітний рік і прогноз на три роки; удосконалення структури продукції, яка виробляється; сучасний стан підприємства на ринках збуту та пропозиції щодо його поліпшення; пропозиції покупця щодо післяреалізаційного сервісного обслуговування (стосовно технічної продукції).

4. Характеристика конкурентного середовища.

У цьому розділі описується галузь; наводиться інформація щодо підприємств, які виробляють аналогічну продукцію (послуги) та здійснюють її збут на тих самих ринках, що й підприємство (надалі – конкурентів); дається загальна характеристика якісних і кількісних показників продукції, яка виробляється; особливості продукції (послуг) підприємства та пропозиції щодо підвищення її конкурентоспроможності.

5. План маркетингової діяльності.

Наводяться відомості про наявні на підприємстві маркетингові служби; подаються схема та характеристика існуючих каналів збуту, засобів реклами, ціноутворення і пропозиції покупців щодо їхнього удосконалення.

У цьому розділі також подаються відомості про діяльність підприємства щодо просування продукції, яка виробляється, на ринки збуту (наприклад, безкоштовні зразки тощо), використання торговельних знаків, організації продажу продукції (транспортного обслуговування покупців, механізму розрахунків за придбану продукцію), експортної діяльності підприємства з визначенням існуючих і запланованих контрактів та грошових надходжень.

Цей розділ також утримує характеристики постачальників сировини на підприємство із зазначенням її якості (влаштовує чи не влаштовує), кількості, ритмічності надходження за регіонами та пропозиції покупців щодо вдосконалення існуючої системи постачання сировини на підприємство, можливостей її заміни через низьку якість, високу монопольну ціну).

6. План виробничої діяльності підприємства.

Тут наводяться відомості щодо виробничого процесу на підприємстві, відповідності діючих технологій сучасним вимогам, машин та устаткування із зазначенням кількості і строку роботи.

Подаються схеми виробничих потоків.

У цьому розділі також даються пропозиції покупців щодо оновлення машин та устаткування, вдосконалення виробничого процесу на підприємстві на підставі прогресивної техніки і технології.

7. Організаційний план.

У цьому розділі міститься інформація про існуючу організаційну структуру підприємства та пропозиції покупців щодо її вдосконалення, забезпеченості підприємства працівниками, їхньої структури, кваліфікація працівників.

Подаються відомості про діючу систему заробітної плати, механізм її нарахування різним категоріям працівників підприємства, систему преміювання, розмір середньої заробітної плати і надбавок за категоріями працівників, пропозиції щодо зміни системи оплати праці.

8. План охорони навколишнього середовища.

У цьому розділі подається інформація щодо стану навколишнього середовища, існуючих проблем, першочерговості їхнього вирішення, джерел фінансування проведення природозахисних заходів із визначенням строків виконання.

9. Фінансовий план і програма інвестицій.

У цьому розділі подається обґрунтування інвестиційних вкладень покупця у підприємство та джерела їхнього отримання (залучення кредитів, акціонерний чи пайовий капітал тощо); прогнозні показники балансу підприємства, прогноз прибутку та збитку (на три роки), додаються баланс підприємства, звіт про фінансові результати та їхнє використання за останній звітний рік.

10. Аналіз можливих ризиків та страхування.

Наводяться відомості щодо оцінки можливих ризиків, джерел і заходів їхнього запобігання, можливого страхування.

11. Висновки.

У стислій формі підбиваються підсумки за всіма вищенаведеними розділами та переконливо обгрунтовується обраний варіант подальшого розвитку підприємства.

Для великомасштабних проектів, спрямованих на виробництво нової техніки, впровадження сучасних технологій перероблення сировини, реконструкцію діючих підприємств чи будівництво нових. Бізнес-план здебільшого містить 11 розділів, стислий зміст яких подано на рис. 14.2.

Документальне оформлення бізнес-плану складається з титульного листа, що містить таку інформацію:

• – повну назву та адресу підприємства;
• – дані адресата, якому направляється бізнес-план;
• – дані про керівника підприємства (підприємця, менеджера проекту) та його телефони, факс;
• – стислу характеристику сутності бізнес-проекту;
• – загальну вартість бізнес-проекту;
• – дату початку реалізації бізнес-проекту та його тривалість;
• – заяву про те, що зміст бізнес-проекту не підлягає розповсюдженню;
• – назву документа.

Крім повної назви бізнес-проекту йому доцільно надати скорочений варіант. Наявність його зазвичай позитивно сприймається читачами титульного листа, а також може супроводжувати увесь процес втілення бізнес-проекту.

Титульний лист повинен створювати ефект професійності, оскільки від його оформлення значною мірою залежить сприйняття бізнес-плану.

Резюме є своєрідною візитівкою бізнес-проекту (майбутнього підприємства, виду діяльності, нового виробу тощо). Воно утримує ключові, найважливіші положення та висновки всього бізнес-плану. У резюме вказується сутність та ефективність бізнес-проекту, загальні відомості про підприємство, його керівника, порядок організації втілення в практику проекту, джерела фінансування, план та гарантії повернення інвестицій.

Зміст резюме повинен дати відповідь на два ключові запитання: "Що отримають інвестори (банкіри) за успішної реалізації бізнес-плану?", "Який ризик втрати ними грошей, вкладених у проект?". Текст резюме повинен бути максимально простим, написаним у доступній і не фахівцю формі, за відсутності чи мінімумі спеціальних термінів. Словом, зміст резюме потрібно викладати лаконічно, але так, щоб зацікавити читача докладно вивчити бізнес-план. Резюме надзвичайно важливе для інвесторів. Якщо його зміст буде для них непереконливим або незрозумілим, то досить проблематично, що вони будуть його читати, а тим більше виділяти кошти для реалізації бізнес-плану.

Обсяг резюме не повинен перевищувати кількох сторінок Резюме складається в кінці роботи над бізнес-планом, після розроблення всіх основних його розділів.

Основна частина бізнес-плану починається з розділу "Продукція (послуги) підприємства", в якому надається докладна характеристика продукції або послуги, виробництво (надання) якої передбачено проектом і пропонуватимуться споживачам. Опис продукції повинен містити її техніко-економічні, експлуатаційні та споживчі параметри, рівень готовності до виведення на ринок і привабливості для покупця.

Рис. 14.2. Склад і стислий зміст розділів бізнес-плану

Описуючи продукцію підприємства, доцільно привернути увагу зацікавлених осіб до наявності патентів (авторських свідоцтв), "ноу-хау", товарних знаків, умов продажу тощо. При складанні цього розділу має підкреслюватися винятковість нового виробу.

Цей розділ повинен утримувати відповідь на такі запитання:

Які потреби покликана задовільняти продукція чи послуга? Що особливого в ній і чому майбутні споживачі віддаватимуть перевагу їй у зіставленні з аналогічною за призначенням продукцією конкурентів? Чи захищена ця продукція патентами й авторськими свідоцтвами?

Надзвичайно важливо надати наочне зображення (фотографію, якісний рисунок, схему) продукції, виготовленої за передбаченою бізнес-проектом технологією, та її зразок, якщо йдеться про технічні вироби. Це дозволяє інвесторам отримати про виріб достатньо чітку уяву.

У цьому розділі бізнес-плану повинна утримуватися орієнтовна ціна, за якою можливо буде продавати продукцію, та витрати, яких вимагатиме її виробництво. Наявність цих показників дозволить визначити приблизну величину прибутку на кожній одиниці продукції.

Потрібно надати стислу характеристику основних якісних споживчих показників майбутнього виробу, переваги його дизайну і пакування. Останнє важливо для виробів широкого вжитку (продуктів харчування, миючих засобів тощо) і продукції, призначеної для продажу на міжнародному ринку.

Для технічних виробів у цьому розділі необхідно відобразити організацію сервісного обслуговування.

У розділі "Характеристика підприємства (галузі)" аналізується стан галузі, до якої належить підприємство. За обсягом цей розділ охоплює зазвичай кілька сторінок. У цьому розділі рекомендується провести стислий історичний екскурс, надати аналіз поточного стану справ у галузі (сфері діяльності), в якій буде працювати підприємство або реалізовуватися бізнес-проект, та визначити тенденції її розвитку. Найкраще надати довідку про останні досягнення галузі, назвати потенційних конкурентів, указати їхні сильні і слабкі сторони і те, як вони можуть вплинути на діяльність створюваного підприємства або реалізацію бізнес-проекту. Для діючого підприємства доцільно також стисло охарактеризувати його досягнення на ринку, найсуттєвіші конкурентні переваги, які мають місце тепер або будуть створені в майбутньому після реалізації бізнес-проекту.

Провідним розділом бізнес-плану є "Ринок збуту І конкуренти", в якому міститься оцінювання ринків збуту. Досвід переконує, що більшість невдалих збиткових бізнес-проектів зумовлена недостатньо глибоким дослідженням ринку і переоцінюванням його місткості. Отже, цей розділ спрямований на всебічне глибоке вивчення та прогнозування ринку збуту, передбаченого проектом виробництва продукції. У ньому подається загальна характеристика ринку нової продукції підприємства, досліджуються основні її споживачі, а також проводиться сегментування ринку, тобто, де потрібно шукати основну масу потенційних покупців. Завершується розділ дослідженням діяльності конкурентів, що допомагає підприємству (підприємцю) з'ясувати власні переваги і недоліки. Отже, для складання цього стислого розділу бізнес-плану потрібно попередньо зібрати і ретельно опрацювати великий обсяг первинної інформації.

Нагадаємо, що типовий процес дослідження ринку охоплює чотири етапи:

• – визначення необхідної вхідної інформації;
• – пошук цієї інформації;
• – аналіз вхідної інформації;
• – використання корисної для бізнес-плану інформації.

Рівень обґрунтування і об'єктивність цього розділу бізнес-плану істотно залежить від повноти і достовірності вхідної інформації про дослідження ринку збуту, яку тепер зібрати в Україні проблематично. У цьому контексті розв'язанню проблеми може сприяти запровадження досвіду зарубіжних країн, зокрема, накопичення зведеної інформації про стан ринку в місцевих торговельних палатах, а також створення галузевих і торговельних асоціацій – добровільних об'єднань підприємств конкретної галузі виробництва чи торгівлі, які широко розповсюджені в усьому світі. Ці асоціації (за невеликої чисельності працівників) постійно проводять вкрай корисну роботу з узагальнення умов постачання, виробництва і збуту продукції, що виготовляється підприємствами членами асоціації. Усі члени асоціації надають інформацію добровільно і безкоштовно, а також регулярно отримують зведені дані, які утримують усю необхідну інформацію про стан ринку, його динаміку, структуру тощо. Очевидно, створення таких асоціацій було б корисним і для української економіки.

Результати аналізу вхідної інформації мають дати чітку відповідь на такі запитання: хто, чому, скільки, коли, за якою ціною купуватиме майбутню продукцію підприємства; на яких ринкових сегментах ця продукція може найкраще продаватися; які вимоги майбутніх покупців до якісно-споживчих характеристик виробів; хто буде провідними конкурентами підприємства; який обсяг можливою імпорту аналогічної продукції; під впливом яких чинників і як може змінюватися попит на цю продукцію?

Відповідь на відзначені вище запитання потрібна не лише підприємству, а й потенційному інвесторові, який зміг би оцінити повноту уяви авторів бізнес-плану щодо ринкової кон'юнктури і глибини його обгрунтування. Під час підготовки цього розділу плану формується вхідна інформація для складання плану маркетингу.

За умови реалізації великомасштабного бізнес-проекту, що передбачає освоєння виробництва складних технічних виробів, у складі бізнес-плану доцільно виокремити самостійний розділ "План маркетингу". У цьому розділі розробляється план виходу продукту на ринок, а також встановлюються основні параметри у сфері цінової політики і просування продукції, тобто вимоги до споживчих властивостей виробу, його ціна, цінова політика, канали збуту, конкуренція, стратегія просування на ринок тощо.

За необхідності більшість напрямків плану маркетингу можуть бути самостійними розділами бізнес-плану. План маркетингу має практичне значення не тільки для потенційних інвесторів чи кредиторів. Він є інструментом контролю для самого підприємства за всіма параметрами, пов'язаними зі збутом (обсяги продажу, ціни, канали збуту, показники рекламної кампанії*).

Розділ "Місце здійснення бізнесу (діяльності)" необхідний у складі бізнес-плану, спрямованого на виробництво продукції на новому підприємстві.

У цьому розділі докладно описується місце реалізації бізнес-проекту, надається характеристика земельної ділянки, підготовлених будівельних майданчиків, виробничих об'єктів та інженерних споруд, екологічних наслідків від діяльності підприємства, вказуються витрати на екологічні заходи щодо збереження навколишнього середовища.

План виробництва розробляється тими підприємствами, які будуть займатися виробничою діяльністю. Він є найважливішим розділом бізнес-плану і складається на підставі плану маркетингу. Основне призначення цього розділу – доведення потенційним партнерам реальності виробництва певного обсягу конкурентоспроможної продукції у визначений строк і можливості співпраці та доцільності витрат на підприємницьку діяльність.

У цьому розділі утримується інформація, на якому підприємстві (діючому чи заново створеному) виготовлятимуться продукція.

У процесі складання цього розділу бізнес-плану всі операції виробничого процесу поділяються на ті, що будуть виконуватися безпосередньо на підприємстві, і ті, які передаватимуся субпідрядникові. Для власного виробництва розробляють схеми виробничих потоків, а для тих, що виконуються субпідрядниками, на схемах вказують зв'язок з основним виробництвом.

Зміст виробничого плану має висвітлювати такі напрямки: надання характеристики виробничого процесу в цілому та основних технологічних операцій; визначення потреби у виробничих будівлях та організаційно- технічних вимогах до них; обчислення потреби у виробничому устаткуванні за видами із зазначенням його техніко-економічних характеристик і, перш за все, його потужності (продуктивності).

Потужність підприємства визначається максимально можливим обсягом виробництва продукції за одиницю часу в натуральних і вартісних вимірниках. Методи визначення виробничої потужності докладно подано в темі 7 цього підручника.

Складовою частиною плану виробництва є визначення постачальників матеріальних ресурсів. При виборі постачальника потрібно керуватися його надійністю та економічною доцільністю, проводячи відповідні розрахунки.

У цьому розділі плану також описується організація контролю якості продукції, засоби правового захисту нової продукції (патенти, ліцензії, товарні знаки), утилізація відходів та збереження довкілля і раціональне використання природних ресурсів. Ці дані доцільно приводити на дво- чи трирічну перспективу, а для великих підприємств – на чотири-п'ять років. Завершується цей розділ оцінюванням можливих витрат виробництва та динамікою їхніх змін у майбутньому.

За змістом організаційний план утримує організаційну схему побудови підприємства, перелік служб і посадових осіб, їхню підпорядкованість і функціональні обов'язки, кількість керівників та головних спеціалістів, вимоги, що до них висуваються. Тут також проводяться розрахунки чисельності працівників за категоріями, штатний розпис спеціалістів, розрахунки оплати праці тощо.

Розділ "Юридичний план" особливо важливий для нових підприємств. У ньому вказується повна і скорочена назва підприємства, юридична адреса, форма власності й організації майбутнього підприємства, засновники (власники) та провідні керівники, перелік документів, необхідних для реєстрації, основні розділи статуту підприємства, консультанти і радники. Залежно від обраної форми підприємства будується зміст цього розділу. Якщо йдеться про акціонерне товариство, то подається інформація щодо розмірів статутного капіталу, необхідної частини внесків засновників, кількості та номіналу акцій і таке інше. Відповідна інформація подається щодо інших форм власності та юридичного статусу підприємства.

У розділі "Можливі ризики і страхування" вказуються ризики, проводяться їхні розрахунки. Тут також розкриваються профілактичні можливості запобігання ризикам, окреслюються шляхи їхньої мінімізації, наводиться програма страхування ризиків.

Розділ "Фінансовий план і фінансова стратегія" спрямований на планування фінансового забезпечення виконання бізнес-проекту чи діяльності підприємства з метою найефективнішого використання наявних фінансових ресурсів. У ньому утримується сукупність планових документів: оперативний план, план доходів і витрат, план руху грошових коштів, балансовий план. До змісту цього розділу також належать розрахунки беззбитковості та визначаються строки її досягнення, обгрунтовуються обсяги і перспективна потреба у фінансових ресурсах, джерела, умови та строки залучення і повернення кредитів та інвестицій, оцінюються напрямки і ефективність їхнього використання.

Розділ "Фінансовий план і фінансова стратегія" є ключовим, оскільки узагальнює результати всіх попередніх розділів, обґрунтовує загальну потребу у фінансових ресурсах для втілення бізнес-плану і визначає економічну ефективність проекту.

Переважна більшість основних розділів бізнес-плану містить розрахунки сукупності показників. Методика їхнього визначення наведена у відповідних темах цього підручника, а кількість зумовлена особливостями конкретного бізнес-плану.

Побудову основних таблиць і схем бізнес-плану, розрахунки, а також типові форми подання заявок необхідно стандартизувати відповідно до сучасного міжнародного програмного забезпечення. Насамперед, це необхідно при підготовці бізнес-плану для подання іноземним інвесторам.

Підхід до побудови типового бізнес-плану, запропонований міжнародними експертами, дозволяє фахівцеві, що створює цей документ, не залишати поза увагою істотних моментів в описі поточної або планованої діяльності підприємства й представити результати у вигляді, найбільш придатному для сприйняття західними фінансистами.

Зазвичай за міжнародними методиками бізнес-план повинен складатися з одинадцяти розділів, присвячених таким питанням:

Розділ 1. Резюме.

Розділ 2. Передісторія й основна ідея проекту.

Розділ 3. Аналіз ринку і стратегія маркетингу.

Розділ 4. Сировина і матеріали.

Розділ 5. Місце здійснення, будівельний майданчик і екологічна оцінка.

Розділ 6. Інженерне проектування і технологія.

Розділ 7. Організація виробництва і накладні видатки.

Розділ 8. Людські ресурси.

Розділ 9. Планування і кошторисна вартість робіт за проектом.

Розділ 10. Фінансова оцінка.

Розділ 11. Економічний аналіз витрат і прибутку.

Опис основних розділів бізнес-плану:

Розділ 1. Резюме. У резюме коротко викладаються висновки і рекомендації, що стосуються всіх основних аспектів бізнес-плану.

Розділ 2. Передісторія й основна ідея проекту. Передісторія проекту, найменування й адреси засновників проекту, стратегія та історія проекту, заходи економічної та промислової політики, що сприяють здійсненню проекту.

Розділ 3. Аналіз ринку і стратегія маркетингу. У цьому розділі узагальнюються результати аналізу ринку, прогнозований обсяг продаж, цільові ринки, пояснюється стратегія маркетингу.

Розділ 4. Сировина і матеріали. Подаються загальні дані про наявність сировини (необробленої сировини і напівфабрикатів), оброблених основних матеріалів і комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів та інших виробничих ресурсів, комунальних послуг, запасних частин. Перераховуються річні потреби в матеріальних ресурсах, і вказуються кошторисні видатки.

Розділ 5. Місце здійснення, будівельний майданчик і екологічна оцінка. Описується місце здійснення проекту, будівельний майданчик. Дається коротка характеристика екологічних наслідків.

Розділ 6. Інженерне проектування і технологія. Викладається виробнича програма й вказується виробнича потужність підприємства, описується обрана технологія. Дається коротка характеристика основних видів виробничих активів (устаткування і т.д.), їхня наявність і вартість. Описується схема розташування об'єктів і охоплення проекту, основні необхідні інженерні споруди.

Розділ 7. Організація виробництва і накладні витрати. Описуються основні елементи організації виробництва та наводяться розрахунки накладних витрат.

Розділ 8. Людські ресурси. Вказується необхідний склад і чисельність працівників за категоріями. Подаються дані про вартість і наявність ресурсів праці, потреби у професійній підготовці тощо.

Розділ 9. Планування і кошторисна вартість робіт за проектом. Вказуються строки будівництва й монтажу устаткування, введення його в експлуатацію і досягнення проектної потужності. Містяться принципово важливі заходи для своєчасного здійснення проекту. Подається кошторисна вартість проекту.

Розділ 10. Фінансова оцінка. Загальні інвестиційні витрати: подаються основні показники необхідних інвестиційних витрат у національній та іноземній валюті за статтями.

Розділ 11. Економічний аналіз витрат і прибутку. Аналізуються витрати виробництва за елементами, оцінюється величина прибутку, його динаміка, вказуються напрямки зростання.

Розроблення бізнес-плану охоплює низку різноманітних робіт. Логічна послідовність їх виконання не завжди збігається із поданням бізнес-плану як документа за змістом. Приклад послідовності розроблення бізнес-плану подано на рис. 14.3.

Рис. 14.3. Логічна послідовність робіт з розроблення бізнес-плану створення нового виробничого підприємства

Слід відзначити, що не існує певної універсальної послідовності складання бізнес-плану. Неважливо, з чого починати. Все одно необхідно розробити всі розділи, узгодити їх між собою і відкоригувати. Необхідно також брати до уваги, що складання бізнес-плану – це ітераційний процес, який неможливо побудувати навіть у вигляді ланцюжка, з'єднаного в коло. Незважаючи на це, в структурі бізнес-плану є загальна внутрішня логіка.

Зазвичай розроблення бізнес-плану для створення та організації діяльності нового підприємства охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну.

Початкова стадія передбачає формування основної ідеї бізнес-проекту, здійснення вибору сфери діяльності, обґрунтування доцільності форми організації бізнес-проекту, ухвалення рішення щодо способу започаткування діяльності.

Підготовча стадія містить формування інформаційного поля щодо розроблення і реалізації бізнес-проекту, виявлення сприятливих факторів та загроз з боку зовнішнього середовища підприємства; оцінювання його сильних і слабких сторін; формування його місії (головної мети) та конкретних цілей; вибір стратегії і можливих стратегічних альтернатив і способів їхньої реалізації.

Основна стадія передбачає розроблення бізнес-плану. Її ціллю є обґрунтування економічної доцільності розроблення та реалізації бізнес-проекту (підприємницької ідеї) в такий спосіб, щоб переконати потенційних кредиторів чи інвесторів у економічній доцільності й ефективності його фінансування.

Зазвичай бізнес-план розробляється на кілька років (частіше на три-п'ять) з розподілом за роками. При цьому показники для першого його року розподіляються за місяцями, а на наступні роки подаються в річному обчисленні. Не існує жорсткої регламентації щодо тривалості дії бізнес-плану. Вона зумовлена характером і масштабами бізнес-проекту (ідеї). Проте, кожен конкретний бізнес-план повинен відповідати одній вимозі: строк його виконання повинен бути достатнім для повного завершення реалізації проекту.

Розроблення бізнес-плану здійснюють управлінські служби підприємства, які відповідно до їхньої компетенції розраховують показники, будують його основні таблиці та схеми конкретних напрямків діяльності підприємства чи певних аспектів бізнес-проекту. На великих підприємствах узагальнювальні показники бізнес-плану обчислюють працівники планово-економічного відділу. Зазвичай цей відділ є методологічним, консультативним і регулювальним центром з питань бізнес-планування. Причетні до розроблення бізнес-плану менеджери, керівники структурних підрозділів підприємства, виробничники, бухгалтери тощо. Але основними спеціалістами, які здійснюють цю роботу, є маркетологи, економісти, фінансисти. До складання бізнес-плану можуть долучатися інші спеціалісти.