< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Фізична культура і спорт в режимі навчальної праці, побуті і відпочинку студентів

План

  • 1. Особливості бюджету часу студентів.
  • 2. Основні психофізіологічні характеристики розумової праці студентів.
  • 3. Динаміка розумової працездатності студентів.
  • 4. Умови високої продуктивності навчальної праці студентів.
  • 5. Спрямованість використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання у вищих навчальних закладах і їх методологічні основи.
  • 6. Методичні основи використання засобів фізичної культури і спорту під час навчання.

Питання для самостійної роботи.

Особливості бюджетного часу студентів

Перед вищими навчальними закладами поставлені завдання по інтенсифікації і економізації процесу навчання, які повинні забезпечувати досить швидке протікання навчального процесу з розумним і ефективним використанням сил і можливостей студентів, з найбільш доцільним відбором необхідного навчального матеріалу, реалізацією прийомів і методів самостійної роботи без пере навантаження і перевтомлення, із збереженням високого рівня працездатності за постійного і дієвого розвитку інтересу до опануванням наукою і оволодінням спеціальною підготовкою. Такі умови можуть бути забезпечені тільки комплексом соціальних, педагогічних, оздоровчих та організаційних засобів. їхня реалізація поєднана із знаннями особливостей використання бюджету часу, з організацією режиму навчальної праці, побуту і відпочинку студентів.

Вивчення бюджету часу студентів свідчить, що завантаження навчальною працею, включаючи і самопідготовку, у різних вищих навчальних закладах по факультетах і курсах у навчальному році різні і визначаються конкретними умовами, працемісткістю і складністю дисциплін що вивчаються. Час на навчальні заняття є найбільш стабільним і складає 6-8 годин на день. Самопідготовка надто варіативна і в середньому займає 3-5 годин на день, а у період сесій – 8-9 годин. Таким чином, в середньому навчальна праця студентів складає 9-12 годин на день. Здебільшого значні витрати часу на навчальну і самостійну працю у першокурсників, що об'єктивно відображає їхню адаптацію до стилю і методам навчання у вищому навчальному закладі. Дослідження свідчать, що цей час за тиждень складає:

  • – у першокурсників 64,8-68,8 годин, або в середньому 11 годин на день;
  • – у студентів 2 курсу – 50,7-56,3, або 8,9 годин на день;
  • – у студентів 3 курсу -46,2-55,9, або 8,5 годин на день.

Характерно те, що значна частина студентів 1 курсу, ще не навчившись правильно планувати свій бюджет часу, займаються самопідготовкою по 2-4 години навіть у вихідні дні. Ці дані свідчать про те, що навчальна праця студентів є досить напруженою.

Велике значення у бюджеті часу студента має вільний час. Він в середньому складає 1,7-2,8 годин на день. Студенти присвячують його громадській роботі, оволодінню цінностями духовної культури, інтелектуальному і фізичному вдосконаленню, різним формам відпочинку. Важливо повноцінно використовувати цей час для гармонійного розвитку духовних і фізичних сил, виховання громадської активності, не допускати його даремного витрачення.

Умови, у яких проживає, навчається і відпочиває студент, суттєво впливають на його працездатність і стан здоров'я. Ритмічна організація усієї життєдіяльності (режим навчальної праці, прийому їжі, сну, оздоровчих заходів тощо) забезпечує економну витрату нервової енергії, знижує нервово-психічне напруження. Разом з тим у студентів ще трапляються випадки суттєвих і тривалих за часом порушень основних елементів режиму. Дослідження біля 10 тис. студентів виявило, що розпочинають самопідготовку у період із 18 до 20 годин 26,3 % студентів, від 20 до 22 годин – 36,8 %, від 22 до 24 годин – 23,2 %. Якщо в середньому тривалість самопідготовки складає 4 години, можна зробити висновок, що 60,0 % студентів виконує її у пізні вечірні години. Праця у ці години вимагає підвищених витрат нервової енергії, що негативно відображається на якості сну, погіршується стан здоров'я, знижується ефективність засвоєння навчального матеріалу, знижується працездатність.

У багатьох студентів порушений режим сну. У 87,0 % студентів, які проживають у гуртожитках, відхід до сну затягується до 1-3 години ночі. Вкрай недостатня тривалість нічного сну до 6 годин спостерігається у 25,0 % студентів, від 6 до 7 годин – у 60,0 %. Нормальна тривалість сну від 7 до 8 годин спостерігається тільки у 15,0 % студентів. За систематичного недосипання спостерігається зниження розумової працездатності на 7-18,0 %. Недооцінюється студентами і режим харчування. У визначені години приймають їжу:

  • – біля 29,0 % студентів,
  • – без сніданку йде на заняття 21,0 %,
  • – не вечеряє 16,0 %,
  • – біля 47,0 % вживають гарячу їжу лише 2 рази, і навіть 1 раз на день.

Оздоровчі заходи в режимі дня є важливим чинником у зміцненні здоров'я. Разом з тим ранкову гімнастику систематично виконує лише 3,4 %, процедури загартування – 0,8 %. Дуже мало бувають студенти на свіжому повітрі:

  • – до 30 хвилин на день – 61,0 %,
  • – до 1 години – 29,0 %,
  • – до 2 годин – 10,0 %.

В період екзаменів майже 97,0 % студентів перебувають на свіжому повітрі біля 30 хвилин на день. Недостатньо використовуються подорожі, тривалі прогулянки, самостійні заняття фізичними вправами у вихідні дні. Негативний вплив вище наведених чинників, якщо відбувається протягом усіх років навчання, може призвести до виникнення захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, травної системи, нервових захворювань.

Дослідженнями доведено, що із загальної кількості чинників, що здійснюють вплив на формування соціального здоров'я студентів, найбільше значення мають:

  • – режим сну – 24-30,0 %,
  • – заняття фізичною культурою і спортом – 15-30,0 %,
  • – харчування – 10-16,0 %.

Ці дані переконливо свідчать про те, що у вдосконаленні організації наведених елементів режиму мають суттєві резерви покращення працездатності і зміцнення здоров'я студентів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >