< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Аспекти управління фізичної культури і спорту у ринкових відносинах

План

  • 1. Типи економічних і соціальних відносин.
  • 1.1. Види економічних і соціальних відносин.
  • 1.2. Принципи волі та її сутність.
  • 2. Оцінка організаційно-управлінських проблем у сфері фізичної культури і спорту.
  • 3. Управлінська праця.
  • 4. Класифікація управлінців.

Питання для самостійної роботи.

Типи економічних і соціальних відносин

Наприкінці XX та на початку XXI століття у багатьох країнах (колишнього Радянського Союзу, а також тих, що входили до соціалістичної співдружності) відбувається інтеграція сфери фізичної культури і спорту у ринкове світове середовище. Це об'єктивно призводить до виникнення у ній якісно нових процесів та явищ. Відбуваються істотні зміни у системі соціально-економічних відносин у галузі, утворюються нові форми власності та форм господарювання, що активно впливає на поведінку усіх учасників фізкультурно- спортивної діяльності. Протиріччя перехідного періоду від адміністративної до ринкової економічної системи зумовлюють посилення негативних явищ у сфері фізичної культури і спорту, які протидіють реалізації соціальних функцій фізкультурно-спортивного руху. Істотно ускладнює ситуацію й те, що суб'єкти управлінської діяльності галузі за відсутності досвіду роботи у ринкових умовах та необхідних рекомендацій з боку науковців здебільшого не в змозі приймати рішення, що відповідали б потребам ефективного розвитку галузі.

Така ситуація певною мірою притаманна і Україні. Можливість якісних змін у розвитку фізичної культури і спорту в країні сьогодні багато в чому обумовлюється рівнем реалізації Закону України „Про фізичну культуру і спорт” (1994, 2002) та Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту, затвердженої Указом Президента України від 28 вересня 2004 р., № 1148/2004. Для поліпшення фінансового забезпечення галузі доктрина, зокрема, орієнтує її виконавців на активне залучення ринкових механізмів розширеного відтворення діяльності фізкультурно-спортивних організацій.

У зв'язку з цим набуває актуальності розробка теоретико- методологічних основ формування системи соціально-економічних відносин у сфері фізичної культури і спорту в Україні стосовно перехідного етапу, а також ринку, що склався, оцінка подальших перспектив функціонування та розвитку галузі в нових умовах. Це, у свою чергу, дозволить науково обгрунтувати практичні дії, пов'язані з перетворенням відносин власності, впровадження нових технологій управління фізкультурно-спортивними організаціями, визначенням форм та методів державного втручання у розвиток галузі, подоланням негативних тенденцій в економіці фізичної культури і спорту, обумовлених недосконалістю ринку, що формується в країні.

Необхідність зближення фізичної культури і спорту з іншими сферами діяльності суспільства (економічною, духовною, соціально- побутовою) визначається державою як один із найважливіших напрямів підйому її масовості, як засіб реалізації соціально- економічних закономірностей її функціонування і розвитку.

На сучасному етапі розвитку України використовують два типи економічних і соціальних відносин: адміністративні і ринкові.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >