< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Види економічних і соціальних відносин

Адміністративні відносини характеризуються такими рисами, як централізоване управління, координація відносин за посередництвом економічних і соціальних планів і програм, переважно державна власність.

Ринкові відносини – це складна економічна система, в основі якої закладений спільний характер праці, що знаходиться у товарі, визначається при його реалізації у сфері обміну, тобто на ринку, дн інтереси трудящих і покупців збігаються внаслідок попиту, а також через механізм ринкових відносин.

Разом з тим необхідно відзначити ще одну важливу особливість ринку, що не виключає приватної власності на засоби виробництва і виготовлений продукт праці за принципом вільної діяльності, професійної волі, незалежності в процесі укладання договорів, об'єднань і ведення здорової конкуренції. Усі ініціативи ринкової економіки виходять із вільно діючих економічних об'єктів. Особистість, як приватна особа або організація у сфері економічної діяльності автономні, вони можуть поводитися відповідно до власних бажань, але в рамках існуючих законів.

Принципи волі та її сутність

У цьому відношенні необхідно пізнати принципи волі і визначити її суть:

  • воля господарської діяльності – це воля для кожного громадянина займатися бажаним видом економічної діяльності. У системі фізичної культури і спорту це означає вільне рішення громадян займатися бізнесом у сфері фізичної культури і спорту;
  • воля договорів передбачає право окремих суб'єктів укладати договори щодо власної мети. В процесі фізкультурної діяльності це дає право на самостійне укладання з іншими партнерами, організаціями трудові угоди, договори підряду, купівлі, продажу, наймання, оренди, позики тощо;
  • воля об'єднань – це особливий вид договорів. Для працівників галузі фізичної культури і спорту важливо те, що це дає їм право організовувати об'єднання їх спільної економічної діяльності для реалізації своїх інтересів. Це положення набуває значення для найманих працівників (тренерів, науково-педагогічних працівників (НІНІ), спортсменів тощо);
  • воля конкуренції дозволяє в рамках законодавства працівникам фізичної культури і спорту та організаціям вступати у конкуренцію з іншими підприємцями, вести боротьбу за розвиток свого бізнесу у сфері фізичної культури і спорту.

Це сама спрощена характеристика ринкової економіки, що має місце і у сфері фізичної культури і спорту.

Отже, ринок у нашій країні має дві форми управління – та, яка керується з боку держави, і та, яка реалізується на принципах саморегулювання. Тому слід конкретизувати, що дане положення стосується сфери фізичної культури і у межах компетенції Міністерства сім'ї, молоді та спорту України, обласних управлінь, управлінь міст, районів і може регулюватися ними на державній основі в межах чинного законодавства і на принципах приватного підприємництва, але після узгодження з державними органами і установами.

Із вище викладеного можна зробити висновок, що у сучасних умовах життєдіяльності України перед органами фізичної культури і спорту поставлені багато аспектні завдання. Вони можуть успішно вирішуватися тільки тоді, коли суб'єкти управління системи фізичної культури і спорту будуть тісно взаємодіяти у межах держави, між собою, а також на регіональному рівні. Щоб покращилася їхня діяльність, необхідно знаходити і впроваджувати нові форми і методи управління в системі фізкультурних відносин.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >