< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Структура єдиної транспортної системи України

У законодавстві України визначено основні складові транспортної системи. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про транспорт", Єдину транспортну систему України становлять такі види транспорту:

  • – транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен) завдання якого – забезпечувати зв'язок між окремими галузями економіки, регіонами, виробництвом і споживачами. За своїм значенням та масштабами використання в транспортній системі України транспорту загального користування належить провідне місце;
  • – промисловий залізничний транспорт, що обслуговує, як правило, виробничі процеси на підприємствах (технологічні перевезення, вантажні та складські операції);
  • – відомчий транспорт;
  • – трубопровідний транспорт;
  • – шляхи сполучення загального користування.

У тій же статті Закону визначено основні завдання транспортної системи – "мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України".

Кожен із зазначених видів транспорту створює певну підсистему з власною структурою, яку формують такі елементи:

  • – підприємства залізничного, морського, річкового, автомобільного, авіаційного та міського електротранспорту, що здійснюють господарську діяльність із надання послуг із перевезення пасажирів, багажу, вантажів; підприємства трубопровідного транспорту; підприємства промислового залізничного та відомчого транспорту;
  • – залізничні, морські, річкові, повітряні, автомобільні шляхи сполучення, трамвайні та тролейбусні колії та канатні дороги;
  • – засоби перевезення (рухомий склад залізничного, автомобільного та міського електротранспорту, судна, літаки, транспортні засоби підприємств, установ, організацій);
  • – пасажирські вокзали, залізничні станції, автовокзали, автостанції, порти, пристані, аеропорти, аеродроми;
  • – землі транспорту, захисні та укріплювальні насадження, берегоукріплювальні споруди, снігозахисні споруди, придорожні лісосмуги тощо;
  • – промислові, будівельні підприємства; підприємства промислового залізничного транспорту; судноремонтні, суднобудівні заводи; ремонті заводи цивільної авіації; ремонтно-будівельні організації; ремонтно-експлуатаційні депо; заводи з ремонту рухомого складу і виготовлення запасних частин; підприємства зв'язку, споруди локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського енергетичного господарства і сигналізації; система управління повітряним рухом, навігаційного господарства; водопостачання, каналізації; гідротехнічні споруди тощо;
  • – науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, навчальні заклади, технічні школи; заклади підготовки та перепідготовки кадрів, підвищення їх кваліфікації; кваліфікаційно-експертні заклади;
  • – підприємства, установи та заклади соціально-культурної сфери (заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, дитячі дошкільні заклади); постачальницькі й торговельні підприємства; інші підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, що забезпечують діяльність і розвиток транспорту.

За родом діяльності підприємства транспорту покликані забезпечувати:

  • – потреби громадян, підприємств і організацій у перевезеннях;
  • – обслуговування пасажирів під час тривалих перевезень доброякісною питною водою, харчуванням, можливість задоволення інших біологічних потреб;
  • – якісне і своєчасне перевезення пасажирів та вантажів;
  • – виконання державних завдань (контрактів) щодо забезпечення потреб оборони і безпеки України;
  • – безпеку перевезень;
  • – безпечні умови перевезень;
  • – запобігання аваріям і нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму;
  • – охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;
  • – права на пільги громадян щодо користування транспортом. Транспортна система України складається з кількох відносно самостійних підсистем. Серед них можна виділити:
  • – систему перевезень;
  • – систему закладів освіти;
  • – систему об'єктів сервісу;
  • – інформаційну систему.

Роботу транспортної системи забезпечує транспортна інфраструктура, що включає шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів (що їх перевозять усіма видами транспорту), а також засоби управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання.

Відносини між підприємствами різних видів транспорту під час перевезень пасажирів та вантажів визначаються кодексами (статутами) окремих видів транспорту, а також укладеними на їхній основі договорами (вузловими угодами). Розроблення та укладання вузлових угод здійснюється в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.

Координацію діяльності всіх видів транспорту здійснює Міністерство інфраструктури України. Координацію діяльності видів транспорту в межах регіонів здійснюють комісії з координації роботи транспорту, утворені органами місцевої влади и самоврядування; вони діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їхньої компетенції.

Органи управління транспортом повинні сприяти органам влади й місцевого самоврядування у виконанні ними своїх повноважень щодо соціального та економічного розвитку транспорту, спільно з ними здійснювати програми захисту навколишнього природного середовища, розробляти й проводити узгоджені заходи для забезпечення безперебійної роботи транспорту у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та під час ліквідації їхніх наслідків, координувати роботу, пов'язану із запобіганням аваріям і правопорушенням на транспорті.

Органи влади й місцевого самоврядування у межах своїх повноважень також повинні надавати допомогу підприємствам і організаціям транспорту у поліпшенні використання транспортних засобів відправниками (одержувачами) вантажів і розвитку (в тому числі на пайових засадах) будівельної індустрії, об'єднувати кошти підприємств, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, кооперативів (за їхньою згодою), а також бюджетні та позабюджетні кошти для вдосконалення транспортної мережі, будівництва вокзалів, шляхопроводів та інших об'єктів транспорту; організовувати взаємодію різних видів транспорту з метою ефективнішого їх використання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >