Служба підтримки:

Київ +38 (050) 653-07-96

Навигация
 
вит-віз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВІЗАНТІЯ

Візантійська імперія — держава, що виникла в 4 ст. під час розпаду Римської імперії у її сх. частині та існувала до серед. 15 ст. Офіц. назва за Середньовіччя — (Імперія Ромеїв). Столиця — Константинополь (кол. давньо-грец. поліс Візантій, перейм. 330 імператором Константином І). До складу В. в апогеї її розквіту входили значна частина Балканського п-ва (в т. ч. Греція), Мала Азія,

Сирія, Палестина, Єгипет, частина Месопотамії, Зх. Вірменія і Грузія, Херсонес Таврійський та ін. Держ. мовою В. у 4—6 ст. була латинська, потім — грецька. Сх. провінції Рим. імперії уже за імператора Діоклетіана (284—305) отримали самост. управління, а 395 остаточно відділилися від Риму. В 4—7 ст. В. переживала розклад ра-бовласн. ладу і формування феод, відносин. Особливостями її сусп. життя порівняно із Зх. Європою були наявність вільного селянства, сільс. громад, поширення колонату (своєрідної форми правової та соціальної залежності хліборобів-орендарів) і довгострокової оренди. В. мала торг, зв'язки з багатьма країнами. За рівнем розвитку ремесел і торгівлі, інтенсивністю міськ. життя В. періоду раннього Середньовіччя випередила країни Зх. Європи. За правління Юстиніана І (527—565), котрий прагнув відновлення Рим. імперії у и кол. величі, проведено адм. і законод. реформи, зміцнено централізацію д-ви, створено сильну армію. Саме в цей період В. завоювала (533—534) д-ву вандалів у Пн. Африці, королівство остготів в Італії, Пд.-Сх. Іспанію (555). Характерною особливістю держ. устрою В. було збереження сильної імперат. влади, централіз. управління імперією. Починаючи з 9 ст., виборність трону була замінена передачею його за заповітом. Майб. імператор при цьому призначався ще за життя правлячого монарха. Йому присвоювався титул царя (цезаря).

В управлінні д-вою імператор спирався на великий держ. апарат. Провідне місце серед вищих чиновників належало тим з них, які відали поліцією, зовн., військ і фін. справами. Законод. діяльністю у В. займався сенат. Сенатська знать поділялася на 18 розрядів. Саме з неї відбувалося заміщення вищих управлін. посад. Кожний розряд заміщував відповідні посади. Перехід у вищий розряд давав право на вищу посаду. Місц. управління зосереджувалось у руках генерал-губернаторів («стратегів»). Вони виконували як військові, так і цив. функції у провінціях. При них діяв відповідний апарат управління. На місцях панувала сваволя генерал-губернаторів та численного чиновництва, що знайшло відображення у терміні «візантійство».

Правова система В. сприйняла чимало від римського права. Тут з 529 по 537 було проведено широкомасштабну кодифікацію — Звід законів Юстиніана. Це була найбільш систематизована збірка рим. класичного права і рим. юриспруденції у цілому. Відомими пам'ятками права В. є також

«Еклога» (8 ст.), «Землеробський закон», який санкціонував існування сільс. громад у країні і регламентував їх правовий статус, а також «Базиліки» імператора Лева (810), за якими В. поверталася до законодавства Юстиніана.

У 9—11 ст. велику роль у зовн. політиці В. відігравали її зносини з Київською Руссю. Після облоги Константинополя військами київ, князя Олега (907) візантійці змушені були 911 укласти вигідний для Русі торг, договір. 941 і 944 київ, князь Ігор здійснив походи на В., внаслідок яких 944 було укладено угоду, що забезпечувала інтереси Русі на Чорному м. В ост. третині 10 ст. між В. і Київ. Руссю (за князя Святослава Ігореви-ча) точилася боротьба за Болгарію. За правління Володимира Святославича Русь уклала з В. союз і допомогла імператорові Василію II придушити заколот феодалів усередині д-ви. Відносини були закріплені шлюбом сестри базилевса Анни з київ, князем Володимиром.

Наприкінці 12 ст. В. втратила свою могутність. Упродовж 13—15 ст. у В. посилилася феод, роздробленість, занепала центр, влада, велася виснажлива боротьба проти іноз. завойовників. Під час 4-го хрестового походу 1204 західноєвроп. хрестоносці захопили Константинополь, ряд візант. територій і утворили т. з. Латинську імперію. На решті тер. В. виникли незалежні грец. д-ви: Ні-кейська імперія, Трапезундська імперія, Епірська держава. 1261 нікейський імператор Михаїл VIII Палеолог відновив Візант. імперію з центром у Константинополі. На престолі утвердилася династія Палеологів (1261 — 1453). Проте В. не відродила своєї кол. величі. В ост. роки існування вона була невеликим феод, князівством. 1453 Константинополь завоювали турки-османи. Візант. імперія припинила своє існування, її територія увійшла до складу Османської імперії.

Літ.: Азаревич Д. И. История визант. права, т. 1-2. Ярославль, 1876-78: Барац Г. М. Критико-сравнитель-ный анализ договоров Руси с Византией. К., 1910; Кула-ковский Ю. А. История Византии, т. 1—3. К., 1910—15; Левченко М. В. Очерки по истории русско-визант. отношений. М., 1956; История Византии, т. 1—3. М., 1967; Курбатов Г. Л. История Византии (Историография). Ленинград, 1975; Щапов Я. Н. Визант. и южнославян. правовое наследие на Руси в XI—XIII вв. М., 1978; Черниловский 3. М. Всеобщая история гос-ва и права. М.. 1996.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]