Служба підтримки:

Київ +38 (050) 653-07-96

Навигация
 
с-сев
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

САМОЙЛОВИЧ

Іван Самійлович (р. н. невід., с. Ходорків, тепер Попільнянського р-ну, Житом, обл. — 1690, Тобольськ, Росія) — укр. держ. і військ, діяч, гетьман Лівобереж. України (1672—87). Навч. у Києво-Могилян. колегіумі,

Самойлович Іван Самійлович

але з початком Нац.-визв. війни укр. народу серед. 17 ст. подався до козац. війська, де служив сотенним писарем, сотником, наказним чернігівським полковником. У 1669—72 — ген. суддя, ген. осавул. На Ген. військ, раді 17(27).VI 1672 у Козачій Діброві (побл. м. Путивля, тепер Сум. обл.) С. обрано гетьманом Лівобереж. України. 17(27). III 1674 Переяславська військ, рада проголосила С. ще й гетьманом Правобереж. України, але фактично гетьманом усієї України він став 1678 після зречення гетьманства П. Д. Дорошенком. Вів тривалу б-бу за Правобережжя з Польщею і Туреччиною, об'єднання його з Лівобережжям, яка, зрештою, призвела до спустошення укр. земель і «руїни» в Україні.

Гол. правовими засадами функціонування Гетьманщини за С. були укладені ним з Моск. д-вою Конотопські статті 1672 і Переяславські статті 1674. Він намагався забезпечити спадковість гетьм. булави за своїми синами, розширити привілеї козац. старшини, зокрема щодо феод, землеволодіння. Загальних козац. рад майже не збирав, а в старшин, раді спирався на своїх близьких родичів. Створив інститут військових товаришів [переважно з синів козац. старшини — див. Знатне (значне) військове товариство], які стали частиною гетьм. оточення. С. здійснював досить незалежну політику щодо Моск. д-ви. Він, зокрема, не тільки не ліквідував на вимогу Росії війльнонаймане (охочекомонне) військо, а й збільшив його у кілька разів за рахунок правобереж. козаків, сердюцьких полків. Заперечував проти намірів рос. царя зруйнувати Чигирин. За його правління значно пожвавилося буд-во, селітроваріння, добування руди, набувало сили гутництво, ґуральництво, млинарство та ін. галузі пром-сті. 1687 Москва звинуватила С. у вкрай невдалому поході на Крим, таєм. зносинах з Кримським ханством. Своя ж старшина у цей час склала донос цареві на С. Гетьмана заслали до Тобольська, де він і помер.

Літ.: Костомаров Н. И. Руина: Истор. монографии и исследования: 1663-1687. СПб., 1882; Акты, относящиеся к истории Южной и Зап. России, т. 13. СПб., 1884; Літопис Самовидця. К., 1989; Літопис гадяц. полковника Григорія Грабянки. К., 1992; Мельник Л. Гетьманство Івана Самойловича (1672-1687). «Історія України», 1997, № 5; Мироненко О. М. Конституції укр. гетьманів XVII—XVIII століть як об'єкти офіц. тлумачення, захисту і грубих порушень. «Вісник Конст. Суду України», Ґ999, № 5.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]