< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Визначення екологічного менеджменту з позицій міжнародних стандартів

В існуючому нині тлумаченні понять визначення »менеджмент» і »управління» трохи відмінні один від одного. В епоху А. Файоля, творця теорії адміністрування, в іноземній і російськомовній літературі поняття »управління» і »адміністрування» були синонімами. В останні десятиліття в україномовній літературі з’явилося визначення »менеджмент» і його модифікації, відмінні від екологічного управління.

У вітчизняній літературі (у тому числі, у перекладі документів ISO 14000) замість поняття »екологічний менеджмент» використовується термін »управління якістю навколишнього середовища», а в деяких випадках - »екологічне управління».

Однак, твердження про те, що ці поняття -’синоніми -досить спірно. Доказом цьому слугують сталі формулювання щодо традиційних понять науки управління.

Є спроби розмежувати ці два поняття, використовуючи ознаки розходження співвідношення і ступінь уваги до внутрішнього і зовнішнього середовища організації. В англомовній літературі таке розходження робиться для чіткого розмежування понять »управління бізнесом» (management) і »управління в державному секторі» (administration). Щоправда, існують і симбіози - public management, business administration і ін. И тут кінцевим виходом інвентаризації визначень може стати глосарій основних термінів по видах управління (табл.7.2.1). Правомірно ці дефініції поширити і на сферу екологічних відносин.

Таблищ 7.2.1 Глосарій основних понять науки управління

Поняття У широкому розумінні У вузькому розумінні
Управління Уся система класів, відносин і явиш управління в природі і суспільстві Технологічна організація об’єкта управління
Менеджмент Загальний принцип соціального управління; влада і мистецтво управління людьми Управління

виробництвом, діяльність по організації досягнення поставлених цілей
Адміністрування Адміністративно-державне управління; соціально-політичний менеджмент Розробка і постановка цілей, визначення політики організації
Управління Ієрархічна система інститутів влади Безпосереднє управління людьми

Наукова уява про управління як діяльність успішно розвивалася завдяки структурно-функціональному аналізу, розробка якого призвела в 1916 р. до відкриття Анрі Файолем п’яти істотних його функцій - прогнозування, організації, розпорядження, координації і контролю. Причому, функціональний підхід до дослідження управління широко представлений не тільки в науці. Він чітко виявляється й у практичній діяльності - в елементному визначенні управління як системи, методах проектування робіт і організаційних структур, посадових інструкціях, поетапності процесів управління і фіксованих процедур.

Одночасно має місце й інше - предметне - визначення управління як сукупності відносин, що виникають між членами організації при здійсненні цілеспрямованої діяльності. При цьому розглядаються процес і результат впливу одного учасника на іншого.

Саме для визначення структури і процесу управлінських функцій усередині організації будь-якого типу і пропонується зберегти термін »менеджмент». Суб’єктом цього роду відносин є керуючий будь-якого рівня ієрархії, об’єктом - будь-який член організації чи її підрозділ. Відповідно до прийнятого в міжнародних стандартах визначення, система екологічного менеджменту (СЕМА) являє собою частину загальної системи менеджменту, що включає організаційну структуру, планування діяльності, розподіл відповідальності, практичну роботу, а також процедури, процеси і ресурси для розробки, впровадження, оцінки досягнутих результатів і вдосконалення екологічної політики.

При цьому в спрощеному розумінні »менеджмент» - це уміння домагатися окреслених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поводження інших людей; функція, вид діяльності з керівництва людьми в найрізноманітніших організаціях. Менеджмент (у тому числі екологічний) - це також сфера людського знання, що допомагає здійснити цю функцію, тобто в тих випадках, коли потрібно знання більш високого порядку. Значимість менеджменту була особливо ясно усвідомлена в 30-ті роки. Вже тоді стало очевидним, що діяльність ця перетворилася на професію, галузь знань - на самостійну дисципліну, а соціальний прошарок - на дуже впливову суспільну силу. Що ж стосується екологічного менеджменту, то, на думку вчених, його активний розвиток пов’язаний із прийняттям на початку 90-х років »Порядку денного на XXI століття».

Вперше термін »менеджмент» стосовно сфери вітчизняного управління природоохоронною діяльністю був застосований відомим українським вченим у галузі економіки й екології В.Я. Шевчуком.

Далі, в антології розвитку цього напрямку з’являються різні трактування і тлумачення. З’являється таке визначення як »економічний менеджмент природокористування», під яким варто розуміти сукупність організаційно-управлінських і економічних інструментів регулювання відносин між суб’єктами управління (органами законодавчої і судової влади) і об’єктами, у даному випадку - природокористувачами. Таким чином, це поняття включає питання регулювання економічної відповідальності природокористувача за використання природних ресурсів; питання формування еколого-економічного, фінансово-кредитного механізму організації природоохоронної діяльності в масштабі країни, регіону, міста, району, фірми, підприємства, організації тощо.

Сьогодні, виходячи з найбільш істотних розходжень у поняттях »екологічне управління» і »екологічний менеджмент» у прикладному аспекті, фахівцями пропонуються такі визначення:

ЕКОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ - діяльність державних органів і економічних суб’єктів, головним чином, спрямована на дотримання обов’язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку і реалізацію відповідних цілей, проектів і програм, а ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ - ініціативна і результативна діяльність економічних суб’єктів, спрямована па досягнення їхніх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності і екосправедливості. Таким чином, ефективний екологічний менеджмент забезпечує підприємству кредит довіри у відносинах з усіма зацікавленими в його діяльності сторонами, в чому і вбачається основна перевага екологічного менеджменту н порівнянні з традиційним формальним екологічним управлінням. Істотні розходження в трактуванні даних понять наведено в табл.7.2.2

Таблиця 7.2.2

Відмінності в поняттях

Відмінності Екологічне правління Екологічний менеджмент
1 Наявність нових функцій відсутні екологічне планування, екологічний інжиніринг, екологічний аудит, екологічний облік, екологічний маркетинг, екологічне оподаткування, екологічна освіта і культура
В інструментах екополітики в основному

адміністративно-командні і, додатково, економічні
економічні, у т.ч. ринкового

характеру з елементами адміністративно-командного стилю
У мотивах обов’язкова у своїй основі діяльність свідомо добровільна й ініціативна діяльність
У рівнях централізації здійснюється органами державної влади й економічними суб’єктами національного і регіонального рівнів здійснюється економічними суб’єктами на базі державного регулювання
Заохочувальні стимули відсутні присутні
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >