< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ГАЛАН Ярослав Олександрович (псевдоніми: Яга, Мирон Яро та ін.)

Український письменник

Народився 27 липня 1902 р. у м. Динув, нині Пшемисльського воєводства (Польща), в сім’ї дрібного службовця. Спочатку навчався у місцевій школі, потім у Перемишлі — в чотирирічній школі і в гімназії. 1915 р. сім’я Я. Галана евакуювалась до Ростова-на-Дону, звідки у 1918 р, повернулася до Перемишля. Навчався у Віденському (1923— 1926) і Краківському (1926—1928) університетах.

В університеті Я. Галан написав свою першу п’єсу »Донкіхот із Еттенгайму» (1927). Після закінчення Краківського університету (1928) рік викладав польську мову в українській гімназії в Луцьку, а 1929 р. був позбавлений права на педагогічну роботу в межах тодішньої Польщі як член КПЗУ та один із засновників і керівників організації революційних письменників »Гроно». У 1930—1932 рр. працював у журналі »Вікна». В 1932—1939 рр. був безробітним, брав активну участь у підпільній роботі, в підготовці й проведенні Антифашистського конгресу діячів культури 1936 р. у Львові. Перебував під особливим наглядом поліції, двічі (1936 і 1937) був заарештований.

Після возз’єднання Західної України з УРСР працював у редакціях газет »Вільна Україна», »Правда України», »Радянська Україна». У роки другої світової війни був коментатором на радіо станціях ім. Т. Г. Шевченка, »Радянська Україна», »Дніпро». З листопада 1945 р. по квітень 1946 р. — спецкор газети »Радянська Україна» на Нюрнберзькому процесі. Продовжував займатися літературною діяльністю як драматург (п’єси »Вантаж», »Вероніка» (обидві 1930). Проблемам визвольної боротьби народу Західної України присвячені сатирична комедія »99 %» (1930), драма »Осередок» (1932). У творах »Кара», »Цілина», »Невідомий Петро» (всі 1932), »Померлі борються» (1934) та ін. в основу сюжетів покладено конкретні події визвольної боротьби трудящих Західної України. Широко відома його публіцистика, спрямована проти фашизму. Вже у своїх перших памфлетах, що друкувалися у »Вікнах», він викривав імперські плани Гітлера і нацистів. Радіокоментарі Я. Галана в роки війни сповнені глибокого аналізу подій у світі, нищівного осуду німецько-фашистського розбою. У збірках сатиричних нарисів, памфлетів, фейлетонів »їх обличчя» (1948), »Перед лицем фактів» (1949) показав злочинне нутро верховодів фашистської Німеччини.

Велику увагу Я. Галан приділяв висвітленню українсько-польських відносин. Багато писав польською мовою (повість »Гори димлять», оповідання »Померлі борються» та ін.), друкувався в прогресивній польській періодиці. Виступав також як літературний і театральний критик.

24 жовтня 1949 р. загинув від рук найманих убивць. Похований у Львові.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >