< Попер   ЗМІСТ   Наст >

КРИМСЬКИЙ Агатангел Юхимович

Український сходознавець, мовознавець, літературознавець, фольклорист, етнограф, історик, письменник, педагог, перекладач

Народився 15 січня 1871 р. у м. Володимирі-Волинському в родині вчителів, які походили з бахчисарайського татарського роду, переселеного до Криму з Литви.

У 1889 р. закінчив Колегію Павла Галагана в Києві, де досконало оволодів східними мовами (французьку, англійську, німецьку, польську знав з дитинства). Після закінчення Лазаревського інституту східних мов (у Москві) у 1896 р. навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету, склав магістерські іспити водночас з двох спеціальностей: арабістики (Петербург) та слов’янської філології (Москва). З 1896 по 1898 р. перебував у науковому відрядженні у Сірії та Лівані.

У цей час починає формуватися світогляд ученого. Особливий вплив на нього мали праці М. Драгоманова, В. Антоновича та спілкування з П. Житецьким. Приходить глибоке усвідомлення своєї причетності до українського національного руху: »Я зрозумів, що я мусю бути українофілом, — і це я зрозумів цілком свідомо».

Близько 20 років (1898—1918) діяльності вченого пов’язані з Москвою. З 1898 р. — приват-доцент, з 1900 — професор Лазаревського інституту східних мов, у якому викладав арабську, перську, турецьку мови та історію країн мусульманського Сходу. Водночас працював у Московському університеті. 1900—1918 рр. — секретар східного відділу Московського археологічного товариства.

Його становище було досить стабільним, проте з початком революційних подій в Україні він вважав своїм патріотичним обов’язком повернутися на рідну землю.

У 1918 р. А. Кримський переїхав до Києва. З цього року був професором, завідувачем кафедри україністики Київського університету. Став організатором і провідним діячем Української академії наук (1918—1928), головою історико-філологічного відділення, директором Інституту української наукової мови (з 1930 р. — Інститут мовознавства), завідувачем кафедри сходознавства Київського державного університету. Академік УАН з 1918 р.

Водночас А. Кримський написав збірку поезій »Пальмове гілля» у 3 ч. (1901, 1908, 1922). Крім оригінальних віршів вона містить багато перекладів з арабської, перської та інших мов. Перекладав твори Омара Хайяма, Сааді Хафіза, Фірдоусі, західноєвропейських поетів. Вийшли і прозові твори: збірки оповідань »Повісті та ескізи з українського життя» (1895), роман »Андрій Лагоський» (1905, повністю опублікований у 1972), »Бейрутські оповідання» (1906), художні переклади зі східних, англійської, німецької, французької мов, низка літературознавчих та критичних статей, у яких досліджував творчість І. Вишенського, С. Руданського, І. Карпенка-Карого, І. Франка, О. Кобилянської, М. Драгоманова, Лесі Українки.

Науковий доробок А. Кримського — близько 1000 праць. Велика частина їх присвячена проблемам розвитку української мови: »Наша язикова скрута та спосіб зарадити лихові», »Про нашу літературну мову» (обидві 1891), »Про научність фонетичної правописи» (1897), »Найголовніші правила українського правопису» (1901), »Українська мова, звідкіля вона взялася і як розвивалася», »Хрестоматія з пам’ятників письменської староукраїнщини XI—XVIII в.» (обидві 1922), »Нарис історії українського правопису до 1927 р.» (1929). Праці з фольклору та етнографії вміщені у книжці »Розвідки, статті та замітки. І—XXVII» (1928).

А Кримський є автором численних праць з історії ісламу, історії та літератури арабів, турків, посібників з арабської мови (»Історія мусульманства», 1904—1912; »Історія арабів і арабської літератури», 1911—1912; »Історія Персії та її письменства», 1923; »Історія Туреччини та її письменства», т. 1—4,1924—1927). Сходознавчі дослідження А. Кримського стали важливим внеском у розвиток філологічної науки в Україні, вони залишаються актуальними і в наш час.

А. Кримський брав участь як науковий редактор у створенні багатьох видань, зокрема »Русско-украинского словаря» у 3 т. (1924—1933), »Українського діалектологічного збірника» (1928—1929), »Записок Історико-філологічного відділу ВУАН».

З 1928 р. починається трагічний період у житті вченого, що було пов’язано з ліквідацією українознавства*

У 1930 р. вийшла остання наукова праця А. Кримського в УАН. Він потрапив до числа опальних. 20 липня 1941 р. його заарештували, звинувативши в антирадянській націоналістичній діяльності.

Помер 25 січня 1942 р. в тюремній лікарні м. Кустанай (Казахстан). Реабілітований у 1960 р.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >