< Попер   ЗМІСТ   Наст >

МАКАРЕНКО Антон Семенович

Педагог, письменник, громадський діяч, творець оригінальної системи виховання

Народився 13 березня 1888 р. в м. Білопілля Сумської області в сім’ї залізничника. Працював спочатку вчителем, потім інспектором, згодом директором залізничного училища. З 1 вересня 1905 р. розпочав педагогічну діяльність на посаді вчителя Харківського двокласного залізничного училища. З 1914 по 1917 р. навчався в Полтавському учительському інституті. Дипломну роботу писав на тему »Криза сучасної педагогіки». З 1920 р. керував колонією для неповнолітніх правопорушників, розташованою поблизу Полтави. Там і починається створення оригінальної системи виховання. Про життя у трудовій колонії ім. М. Горького, особливості педагогічної системи, запровадженої там, її результатах написав у творі »Педагогічна поема» (1933—1938). З 1928 р. працює у комуні ім. Ф. Дзержинського, першими вихованцями якої і водночас помічниками педагога стали горьківці.

На початку 30-х років комуна стала одним із провідних закладів інтернатного типу в країні. її відвідало понад 200 делегацій з Німеччини, Франції, Америки, Китаю, Австралії та інших держав. Життя комуни педагог описав у повісті »Прапори на баштах» (1938).

30-ті роки — час плідної творчої діяльності. У книзі »Марш 30-го року» (1932) А. Макаренко змалював життя колективу комуни. Повість »ФД-1» спочатку була задумана як продовження »Педагогічної поеми», проте стала самостійним твором. Поступово від художньої А. Макаренко переходить до написання навчально-методичної літератури. У 1935—1936 рр. працював у Києві на посаді заступника начальника відділу дитячих трудових колоній НКВС УРСР. Після переїзду до Москви у 1937 р. зосереджує увагу на узагальненні свого педагогічного досвіду, читає для робітників Наркомосу РРФСР лекції з проблем виховання.

У численних статтях і виступах А. Макаренко показував шляхи реалізації своїх педагогічних ідей в умовах масової школи. Був педагогом-новатором і збагатив українську педагогічну науку важливими ідеями, методами і прийомами. Вважав, що умовою успішної педагогічної діяльності є чітке знання педагогом мети виховання, а основа будь-якої новаторської педагогічної діяльності — повага до особистості дитини, віра у її потенційні можливості. Любов і повага до дитини повинні поєднуватися з високою вимогливістю щодо неї. Виховання потрібно орієнтувати на »радісні реальні перспективи». Найважливішою заслугою А* Макаренка є розробка завершеної теорії організації і виховання дитячого колективу та особистості в колективі і через колектив (система перспективних ліній, принцип паралельної дії та ін.). Багато ідей А. Макаренка і нині є об’єктом обговорення світовою педагогічною громадськістю. Помер 1 квітня 1939 р. в Москві.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >