< Попер   ЗМІСТ   Наст >

РЕРІХ Микола Костянтинович

Російський живописець, археолог, мандрівник, І громадський діяч

Народився 9 жовтня 1874 р. в Петербурзі. В 1893— 1897 рр. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, з 1909 р. — її дійсний член. Значний вплив на М. Реріха мав його вчитель А. Куїнджі.

З молодих літ захоплювався слов’янською старовиною, засобами живопису намагався відобразити її суворий та бентежний дух. Ранній період творчості художника присвячений Київській Русі. В 1897 р. М. Реріх дебютував з програмною картиною »Гонець. Повстав рід на рід». Наступні картини — »Похід Володимира на Корсунь. Червоні вітрила» (1900), »Заморські гості» (1901), »Будують місто» (1902) — присвячені древнім слов’янам, дещо стилізовані та символічні.

Історичного та філософського змісту сповнені пейзажні образи художника в картинах »Небесний бій» (1909) та »Міраж у степу» (1912).

У 1909—1912 рр. М. Реріх виконав низку театральних робіт, які стали помітним явищем у мистецтві. Особливе враження на глядача справляла оформлена ним сцена »Половецькі танці» з опери О. Бородіна »Князь Ігор». Відомі й інші декорації художника — до »Валькірії» Р. Вагнера, а також до »Весни священної» І. Стравінського, до драми »Пер Гюнт» Г. Ібсена.

У роки першої світової війни митець підняв свій голос на захист художніх цінностей. Він пише картини »Заграва», »Діла людські», де у символічній формі зосереджує увагу на загрозі культурній спадщині людства.

З 1916 р. проживав у Фінляндії, з 1920 — у США, а з 1936 р. — в Індії. До останнього періоду творчості майстра належать картини »Гуга Чохан» (1931), »Знаки Гесера» (1940), »Гімалаї. Нанда-Деві» (1941), »Пам’ятай», »Вогні Гангу» (1945).

Життя і творчість М. Реріха пов’язані з Україною. В молоді роки художник відвідав Київ, цікавився українським образотворчим мистецтвом, театром і музикою. Навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв, брав участь у проведенні українських вечорів, постановці »живих картин» з »Кобзаря» Т. Шевченка за ескізами М. Микешина.

За ескізами М. Реріха виконано мозаїки в церкві с. Пархомівка Київської області (1903—1906) та в Троїцькому соборі Почаївської лаври (1910).

Помер 13 грудня 1947 р. у Нагарі (долина Кулу, штат Пенджаб, Індія).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >