< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ШАШКЕВИЧ Маркіян Семенович

Український письменник, один із зачинателів нової української літератури в Західній Україні

Народився 1811 р. у с. Підлісся (нині Буського району Львівської області) в родині священика. Закінчивши 1838 р. Львівську духовну семінарію, став вільним слухачем Львівського університету. Був священиком у селах Львівщини.

Під час навчання згуртував навколо себе національно свідому українську молодь і разом з Я. Головацьким та І. Вагилевичем заснував гурток »Руська трійця». У своїх творах та церковних проповідях М. Шашкевич боровся за відродження української народної мови. Він — головний ініціатор, організатор і автор альманаху »Русалка Дністровая» (1837), який мав вирішальний вплив на національне відродження й розвиток української літератури в Галичині, автор ліричних віршів, оповідання про опришків »Олена» (1837), полемічного трактату »Азбука і аЬесасііо» (1836), низки перекладів зі слов’янських мов фольклорних та літературних творів.

Проголошував єдність усього українського народу, звеличував його боротьбу проти соціального і національного поневолення (вірші »Болеслав Криворотий під Галичем в літо 1139», »О Наливайку»), цікавився запорозькими козаками, мав намір написати їх історію (зберігся уривок »О запорожцях і їх Січі»). Особливу увагу М. Шашкевича привертала постать Б. Хмельницького. Його перу належать нарис про гетьмана для »Зорі», вірш »Хмельницького обступлення Львова».

Помер »будитель Галицької Русі» 7 червня 1843 р. від туберкульозу. Спочатку був похований у Новосілках Лісних, а у 1891 р. його прах було перевезено до Львова і поховано на Личаківському кладовищі. 1959 р. в с. Підлісся відкрито музей М. Шашкевича. У 1961 р. у Вінніпезі засновано інститут ім. М. Шашкевича.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >