< Попер   ЗМІСТ   Наст >

СЛАВИНЕЦЬКИЙ Єпіфаній

Український і російський церковний діяч, філолог, педагог, письменник і перекладач

Народився на Київщині, рік народження невідомий. У 1632 р. закінчив Києво-Могилянську колегію і продовжив навчання за кордоном. Повернувшись в Україну, постригся в ченці і став викладачем Київського братського училища.

Є. Славинецький був високоосвіченою людиною. Вільно володів слов’янською, грецькою, латинською, польською та іншими мовами, читав в оригіналі Плутарха, Арістотеля, Бекона, праці з історії Персії, Бельгії, Нідерландів, Шотландії, Іспанії. У 1649 р. на прохання царя Олексія Михайловича до київського митрополита Сильвестра Косова надіслати вченого ченця він прибув до Москви. Патріарх Никон зробив його керівником патріаршого училища і головним правщиком рукописів богослужебних книг. Саме в цей час Є. Славинецький складає словник малозрозумілих слів Святого Письма. Його перу належить величезна кількість творів духовного і світського змісту, книжок з географії, історії, педагогіки, медицини, мовознавства, так званих канонів, греко-слов’яно-латинських та філологічних лексиконів. Він прочитав близько 60 проповідей, переклав з грецької мови Біблію, з латини — книгу А. Візалія »Про будову людського тіла» тощо. Завдяки перекладу Є. Славинецького наукової праці з географії І. Блеу на Русі вперше ознайомилися із системою М. Коперника. Є. Славинецький був обдарованим

поетом і музикантом, автором епічних пісень і псалмів (дві з них було знайдено разом із музикою: »Радуйся, радость твою воспіваю» і »Святії святителів»). Є. Славинецький — видатний гуманіст XVII ст., один із перших вітчизняних учених-ерудитів, який поєднав у собі універсальний інтелект з ідеологією монаха. Помер 20 листопада 1675 р. у Москві.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >