< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ВІКУЛ Сергій Павлович

Український політичний діяч, публіцист, видавець

Народився 7 листопада 1890 р. у Вінниці у родині священика. Навчаючись у реальній школі, вступив до РСДРП. Восени 1905 р. його було заарештовано і виключено зі школи. Продовжив освіту у Петербурзі, де закінчив загальноосвітні курси і вступив на юридичний факультет університету.

У 1911 р. зблизився з українськими соціал-демократами. У 1916—1917 рр. редагував газету »Наше життя» — орган Петроградського комітету цієї партії. Улітку 1917 р. його було делеговано до Центральної ради, де він працював у редколегії »Робітничої газети».

У 1919 р. С. Вікул розійшовся з лінією ЦК УСДРП і виїхав до Німеччини, був одним із редакторів газети »Новый мир». У роки непу працював заступником завідувача прес-бюро Наркомату закордонних справ, референтом представництва України у Польщі, редактором українсько-американського видавництва у Берліні »Космос». Як член Закордонного бюро допомоги (ЗБН) і один з редакторів журналу »Наша правда» постійно підтримував зв’язки з КПЗУ.

Повернувшись 1928 р. на батьківщину, був членом Колегії ЦСУ УРСР, заступником директора Інституту марксизму-ленінізму. 1930 р. перейшов на видавничу роботу.

У травні 1933 р. С. Вікула за звинуваченням в »участі у контрреволюційній націоналістичній організації» було заарештовано й засуджено до 10 років позбавлення волі. На Соловках, де він відбував покарання, 9 жовтня 1937 р. його засудили до найвищої міри. 1 листопада 1937 р. в Карелії вирок було виконано. Реабілітований у 1992 р.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >