< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЗЕНЬКІВСЬКИЙ Василь Васильович

Український філософ, педагог, богослов

Народився 4 липня 1881 р. у Проскурові (нині м. Хмельницький). Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету і був залишений у ньому для підготовки до професорського звання. Викладав філософську пропедевтику в гімназіях Києва, на Вищих жіночих курсах, у Фребелівському педагогічному жіночому інституті. Був директором Київського інституту дошкільного виховання. Упродовж 1913—1914 рр. перебував у науковому відрядженні в Німеччині та Італії. 3 1915 р. — професор кафедри філософії Київського університету. Активний учасник релігійно-філософського та науково-філософського товариств у Києві.

В. Зеньківський був міністром віросповідань в уряді гетьмана Скоропадського 1919 р. емігрував до Югославії. У 1920— 1923 рр. обіймав посаду професора філософії та богослов’я Белградського університету, в 1923—1926 рр. — директора Вищого педагогічного інституту в Празі, де очолював кафедру експериментальної та дитячої психології, а з 1927 — професора філософії та психології Свято-Сергієвського православного богословського інституту в Парижі. 1942 р. прийняв сан священика.

Головні праці: »Проблема психической причинности» (1914), »Психология детства» (1923), »Русские мыслители и Европа» (1926), »Проблема воспитания в свете христианской антропологии» (1934), »Основы христианской философии» (в 2 т., 1961— 1964), »Апологетика» (1959), »Н. В. Гоголь» (1961). В. Зеньківський — автор низки статей з проблем християнської антропології та космології, зокрема: »Иерархическая структура души», »Религиозный опыт», »Проблема космоса в христианстве», »Об образе Бога в человеке», надрукованих у журналах »Путь», »Научные труды Русского народного университета» та ін. Працюючи в Києві, здійснив філософський аналіз тогочасних психологічних теорій і понять: причинності, психологічної активності, свободи волі. Його »История русской философии» (у 2 т.,

1948—1950) — перше фундаментальне дослідження російської філософії в її історичній послідовності та діалектичній єдності. Особливість методу історико-філософського дослідження В. Зеньківського полягає у з’ясуванні теми, яка є визначальною у творчості будь-якого мислителя, та інтуїції або висхідних принципів, які спрямовували творчість.

Помер 5 серпня 1962 р. у Парижі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >