Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?

Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяються залежно:

• 1) від характеру участі школярів у їх застосуванні — на пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);
• 2) від часу проведення — на одномоментні (анкетування, тестування) та довгострокові;
• 3) від місця проведення — на шкільні (класні та позакласні) і лабораторні;
• 4) від сутності — на неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести, шкалування), експериментальні (природний експеримент, лабораторний експеримент) та формуючі.

У чому сутність методу спостереження?

Спостереження — це цілеспрямоване, тривале сприйняття дослідником педагогічних явищ і процесів у природних умовах з метою накопичення фактів, подальшого їх аналізу.

У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?

Бесіда — метод встановлення у ході безпосереднього спілкування особливостей фізичного, психічного та соціального розвитку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учнями, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователями, які беруть участь у здійсненні навчально-виховної роботи з окремими учнями або колективами вихованців.

При підготовці та проведенні бесіди варто дотримуватися таких правил:

• 1. Бесіду з учнем треба починати з тематики, яка може бути психологічно прийнятною для вихованця і сприятиме встановленню контакту.
• 2. Бесіда має відбуватись у час, коли учень не стомлений, у сприятливих умовах, без присутності сторонніх осіб.

З" Успіх бесіди може бути досягнутий, коли вона має плановий характер.

4. Запитання, які вихователь пропонує учню, повинні бути доступні та зрозумілі з урахуванням вікових можливостей, індивідуальних особливостей, інтересів, потреб.

б. Не варто підказувати вихованцям бажані відповіді та вдаватися до навідних питань.

• 6. Слід дотримуватися вимог педагогічного такту.
• 7. Не треба вдаватися до надто спрощених запитань, спускатися до жаргонної лексики.
• 8. Бесіда з учнем повинна тривати не більш як 25—ЗО хв.

Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів?

Аналіз продуктів діяльності — це метод вивчення учнів, який передбачає ознайомлення педагога з результатами і наслідками діяльності вихованців з метою з'ясування рівня сформованості їхніх якостей, умінь, здібностей.

З цією метою учитель-вихователь вивчає робочі зошити, щоденники, творчі роботи, малюнки, вишивки, моделі тощо,

Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів?

Сутність діагностичних методів полягає в тому, що вони дають змогу не просто зробити опис тих чи тих особливостей розвитку вихованців, але й вимірюють їх, лають їм якісну та кількісну характеристику.

У ході використання діагностичних методів відбувається пошук специфічних недоліків, відхилень від норм у певній системі, шляхів їх корекції. Вони є засобами розв'язання педагогічних задач і мають підпорядковуватися навчальним та виховним функціям.

До діагностичних методів варто включити насамперед тестування і шкалування.

У чому сутність тестових методів і шкалування?

Тестом (від англ. test — випробування, дослідження)називають короткі стандартизовані завдання, за допомогою яких проводять психолого-педагогічні дослідження.

Шкалування (від лат. scaling визначення масштабу, одиниці виміру) — це діагностичний метод виміру, за допомогою якого реальні якісні психолого-педагогічні явища отримують певне числове вираження у формі кількісних оцінок. Цей метод можна використовувати для оцінювання якостей особистості при складанні характеристики учнів, а також для виявлення їх ставлення до різних видів діяльності (навчальної, трудової, ігрової тощо). Розрізняють три види шкал.

1. Оціночні шкали. Вони вирізняються відносною простотою, можливістю математичних методів обробки й аналізу результатів дослідження. Сутність цього методу полягає в тому, що будь-які реальні психічні явища (якості) моделюють (відображують) за допомогою числових систем за завчасно обумовленими оцінками.

Наприклад, для оцінки характеру стосунків учителя з учнями можна застосовувати таку шкалу оцінок:

Одним із видів оціночного шкалування є рейтинг (від англ. rating — оцінка). Він являє собою діагностичний метод виміру психічних явищ, інших якостей соціального розвитку шляхом збору суджень і різноманітних оцінок компетентними експертами.

2. Шкали ранжування. їх створюють через порівняння окремих показників між собою. Наприклад, учнів одного класу розміщують у ряд за рівнем їх успішності, або членів однієї спортивної команди — в ряд за показниками спортивних досягнень.

Різновидністю шкал ранжування є парне порівняння. Сутність його полягає у зіставленні учнів один з одним за якоюсь однією якістю. Якщо ця якість властива обом учням однаковою мірою, то кожному з них ставлять по одному балу. Якщо досліджувана якість у першого розвинена краще, ніж у другого,

Оцінка учнями певної якості

Оцінка вчителем певної якості

Соціометричні шкали використовують для вивчення міжособистісних стосунків у групах вихованців. Відповідно до них за особистими виборами членів колективу (групи) і кількістю цих виборів визначають соціальний статус конкретної особистості в певному колективі. то першому ставлять два бали, а другому — нуль балів. Сумуючи отримані бали для кожного учня, мають кількісне вираження рівня розвитку певної якості у школяра порівняно з іншим учнем. У такий спосіб можна отримати рангову послідовність досліджуваної якості в учнів, що зручно проілюструвати таблицями: