< Попер   ЗМІСТ   Наст >

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ВРАХУВАННЯ СПЕЦИФІКИ ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН У ПРОЦЕСІ ЇХ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

  • 1. Об'єктивні підстави спеціального регулювання певних видів господарських відносин.
  • 2. Класифікація господарських відносин за різними критеріями.
  • 3. Принципи врахування специфіки господарювання в процесі правового регулювання.

Об'єктивні підстави спеціального регулювання певних видів господарських відносин

Економіка країни - досить складна сфера суспільної діяльності. Відповідно складними є господарські відносини, що формуються в цій сфері. Наявність у цих (господарських) відносинах загальних рис. що притаманні всім або переважній більшості їх видів, зумовлює так зване загальне правове регулювання цих відносин - щодо основних засад створення, діяльності та припинення суб'єктів, їх майнової основи, договірних засад взаємовідносин між ними, відповідальності за порушення встановленого порядку у сфері господарювання, в тому числі у сфері економічної конкуренції, негативних наслідків неефективного господарювання у формі визнання цих суб'єктів банкрутами.

Втім, господарські відносний надзвичайно різноманітні, що спричинено складністю господарського життя – багато галузевістю сучасної економіки, різними умовами господарювання, залежно від певних категорій об'єктів, певних територій, щодо певних суб'єктів, незвичних умов господарювання (надзвичайних ситуацій, військового стану) тощо.

Так, банківська діяльність відрізняється від інших видів господарської діяльності і суб'єктним складом, і правовим становищем суб'єктів такої діяльності, і державним регулюванням банківської сфери, і вимогами до банківських операцій.

Особливість притаманна і господарській діяльності, що здійснюється на певних територіях (наприклад, на території державного кордону). Здійснення інвестування за участю іноземного інвестора характеризується не лише специфікою його правового становища та формами іноземного інвестування, а й спеціальним правовим режимом іноземних інвестицій. Незвичні (екстремальні) умови господарювання також впливають на правове становище суб'єктів господарювання, щодо яких можуть застосовуватися заборонені за звичайних умов господарювання заходи - вилучення майна, зокрема, необхідного для задоволення публічних потреб і, відповідно, попередження чи зменшення негативних наслідків надзвичайної ситуації (військового стану).

Зазначені обставини зумовлюють спеціальне регулювання певних категорій господарських відносин, що знайшло відображення у Господарському кодексі України, кілька розділів якого (VI-VIII) присвячено такому регулюванню, а також великій кількості спеціальних законів і прийнятих відповідно до них підзаконннх нормативно-правових актів.

Класифікація господарських відносин за різними критеріями

Загальні умови, що визначають особливості регулювання господарських відносин, зафіксовані у ст. 258 ГК України, відповідно до якої особливості правового регулювання господарських відносин залежать від:

  • а) сфери суспільного виробництва, в якій складаються ці відносини;
  • б) особливостей певної галузі господарювання;
  • в) виду господарської діяльності;
  • г) економічної форми результату господарської діяльності;
  • д) простору, на якому складаються господарські відносини (внутрішньому чи

зовнішньому ринку, території зі спеціальним правовим режимом);

е) особливостей правового становища суб'єктів, між якими виникають господарські відносини;

є) суспільного поділу праці, що склався;

ж) суб'єктного складу, походження та порядку використання майна (зовнішньоекономічна діяльність, іноземне інвестування).

Окремі статті розділу VI Господарського кодексу присвячені класифікації господарської діяльності (ст. 259), галузей народного господарства (ст. 260), матеріального виробництва (ст. 261), продукції як результату господарської діяльності (ст. 262).

Так, відповідно до ст. 259 ГК, вид господарської діяльності має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати низку процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.

Класифікація господарської діяльності за цими критеріями на певні пили має практичне значення, а саме:

для правового регулюванні господарської діяльності з урахуванням Ті специфіки;

при здійсненні державного управління народним господарством ." урахуванням особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності;

для забезпечення державного управління народним господарством та учасників господарського життя обліково-статистичною інформацією, яка має задовольняти їх потреби в об'єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, державному, регіональному і галузевому рівнях. З цією метою, а також для впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики, Кабінет Міністрів України затверджує заходи щодо розпитку національної статистики України і державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації. Складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації є класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та має статус державного стандарту. Об'єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів.

Складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і статистичної інформації, яка використовується суб'єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин, а також органами державної влади та органами місцевого самоврядування в процесі управління господарською діяльністю, є загальна класифікація галузей народного господарства. Галузь народного господарства - це сукупність всіх суб'єктів господарювання (їх виробничих одиниць), які здійснюють переважно однакові функції (ч, 1 ст. 260 ГК України).

За критерієм створюваних благ розрізняють:

галузі сфери матеріального виробництва - галузі, які визначаються видами діяльності, що створюють, відновлюють або знаходять матеріальні блага (продукцію, енергію, природні ресурси), а також продовжують виробництво у сфері обігу (реалізації) шляхом переміщення, зберігання, сортування, пакування продукції чи інших видів діяльності);

галузі сфери нематеріального виробництва (невиробнича сфера) - галузі, що забезпечують надання різноманітних послуг (банківських, страхування, посередницьких, управління майном та ін.).

У галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призначених як для використання у сфері виробництва в якості засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання).

До сфери матеріального виробництва належать промислові підприємства, які виробляють і реалізують на підставі відповідних договорів (поставки, купівлі-продажу, міни/бартеру, контрактації сільськогосподарської продукції енергопостачання тощо) товари народного споживання та/або продукцію науково-технічного призначення.

Невиробнича сфера - більш різноманітна. Вона включає суб'єктів господарювання, які падають різноманітні послуги на підставі відповідних договорів. У Господарському кодексі окремі глави або параграфи присвячені таким галузям нематеріального виробництва, як:

господарсько-торговельна діяльність - глава ЗО;

комерційне посередництво (агентські відносини) - глава 31;

— перевезення вантажів - глава 32;

банківська діяльність - параграф 1 глави 35;

страхування - параграф 2 глави 35;

  • — посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами - параграф З глави 35;
  • — аудит - параграф 4 глави 35;
  • — комерційна концесія (глава 36 ГК) як діяльність (за кордоном іменується франчайзниговою) правоволодільця щодо передання користувачам за винагороду комплексу належних йому прав (зазвичай промислової та інтелектуальної власності) та надання користувачам постійного технічного та консультативного сприяння, контролювання якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (викопуються або надаються) користувачами на підставі договору комерційної концесії;
  • — концесійна діяльність (якщо вона обмежується управлінням та експлуатацією об'єкта концесії, не пов'язаної з виробництвом матеріальних благ) - глава 40 розділу VIII ГК.

Відносний, що складаються у процесі організації та здійснення окремих видів діяльності, характеризуються специфічними ознаками, а отже - потребують спеціального регулювання за допомогою вищезгаданих положень ГК і спеціальних нормативно-правових актів (подаються до кожної теми цього розділу, а також у списку нормативно-правових актів до цього розділу).

Зазначені види господарської діяльності можна класифікувати за критерієм можливості чи неможливості їх поєднання з іншими видами господарської діяльності та:

виключні види діяльності (не можна поєднувати з іншими видами господарської діяльності): банківська діяльність, страхування, аудиторська діяльність, посередницькі операції з цінними паперами;

універсальні види господарської діяльності (можна поєднувати з будь-якими іншими видами діяльності, крім виключних, за умови дотримання встановлених законом вимог). До універсальних належать усі інші (крім виключних) види господарської діяльності і насамперед - виробнича та господарсько-торговельна діяльність. Крім того, слід зазначити, що при здійсненні кількох універсальних видів діяльності виділяють основну господарську діяльність (на якій спеціалізується суб'єкт господарювання) та допоміжну (яка здійснюється час від часу - залежно від потреби в ній суб'єкта господарювання). Так, основною діяльністю підрядних будівельних організацій є виконання будівельних та пов'язаних з ними робіт, проте при цьому така організація може мати підсобні цехи з виробництва певних будівельних матеріалів (наприклад, столярних виробів), що використовуються в основній діяльності та реалізуються третім особами.

Особливість притаманна і господарській діяльності будь-яких або певних видів, що здійснюється:

на певних територіях (спеціальні/вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку, виключна/морська економічна зона України, державний кордон України, території та об'єкти, що особливо охороняються);

у незвичайних умовах (воєнного стану, надзвичайних ситуацій);

за участю певних суб'єктів господарювання - іноземних інвесторів (іноземне інвестування), резидентів і нерезидентів, якщо при цьому матеріальні цінності перетинають державний кордон України (зовнішньоекономічна діяльність).

Принципи врахування специфіки господарювання в процесі правового регулювання

Специфіка господарських відносин, що виникають у псиних галузях економіки, за участю певних суб'єктів, у процесі здійснення певних видів господарської діяльності, на певних територіях, у незвичайних умовах, потребує спеціального правового регулювання, таке регулювання здійснюється відповідно до певних принципів, а саме:

врахування загальних засад господарювання, визначених у першому розділі ГК України;

визначення особливостей: встановлення господарських відносин певного виду; правового становища їх суб'єктів; договірних відносин між ними; відповідальності за порушення вимог спеціального законодавства;

визначення спеціально уповноваженого органу, що здійснює державне регулювання в певній сфері господарювання, на відповідній території та/або в незвичайних умовах, а також повноважень цього органу;

встановлення спеціальних умов господарювання шляхом надання певних пільг і гарантій суб'єктам господарювання (зокрема, щодо дотримання їх майнових прав) та покладення на них (суб'єктів) додаткових обтяжень (наприклад, щодо підтримання майнової бази на певному рівні або заборони здійснювати інші види діяльності, крім основної).

Специфіка правового регулювання певних нидів господарських відносин здійснюється за допомогою відповідних положень Господарського кодексу Цивільного кодексу, спеціальних законів ("Про банки і банківську діяльність", "Про страхування", "Про аудиторську діяльність", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про правовий режим іноземного інвестування", "Про концесії", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про правовий режим воєнного стану", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та ін.) та прийнятих відповідно до них підзаконних нормативно-правових актів (основні з них вказані у відповідних темах).

Особливості правового регулювання певних видів господарських відносин більш грунтовно розглядатимуться в наступних темах цього розділу. Проте особливості господарсько-торговельної діяльності, перевезення вантажів, капітального будівництва висвітлювалися в розділі IV "Господарські зобов'язання", зокрема в темі 15 "Окремі види господарських договорів".

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >