Організація взаємодії з правоохоронними органами щодо гарантування безпеки бізнесу

Якою б узгодженою не була самоорганізація безпеки підприємницької організації, вона не забезпечить запобігання злочинним посяганням без взаємодії з відповідними правоохоронними органами і насамперед з міліцією.

Організаційно-правовою основою такої взаємодії е:

o конституційні принципи рівності захисту всіх форм власності;
o закони України про міліцію, про оперативно-розшукову діяльність, про прокуратуру та інші нормативно-правові акти;
o угода між МВС України і асоціаціями та громадськими об'єднаннями підприємців, споживачів, охоронних підприємств і детективних агентств про взаємодію в галузі гарантування безпеки і боротьби зі злочинністю.

Метою співпраці є запобігання злочинним посяганням на персонал комерційних підприємств та розкриття їх цінності.

Пріоритетними напрямами взаємодії підприємства і територіального органу внутрішніх справ мають бути:

Обмін інформацією:

o про факти (способи) розкрадань грошових коштів з використанням підроблених банківських документів, кредитних карток, інших документів;
o про фізичних осіб, що працюють у комерційних підприємствах, підозрюваних у скоєнні злочинів.

Розроблення сумісних заходів:

o протидії передбачуваним (реальним) кримінальним проявам, загрозам убивства або тяжких тілесних ушкоджень, знищенню майна підприємств, їх керівників, співробітників та членів їх сімей;
o із технічної оснащеності засобами сигналізації об'єктів;
o зі створення так званої "гарячої лінії"" між службами безпеки і територіальними органами внутрішніх справ;
o участь у формуванні централізованого, регіонального банку даних про підприємства різних форм власності, недобросовісних учасників ділових операцій, кримінальних авторитетів та ін.

Робота з підбору, розстановки, професійної, спеціальної підготовки персоналу служби безпеки:

o здійснення сумісної перевірки кандидатур на роботу в службу безпеки з використанням інформаційних можливостей органів внутрішніх справ, відомостей про судимість та ін.;
o сумісне розроблення і введення правил про відповідальність персоналу за протиправне використання або розголошування комерційної таємниці;
o використання допомоги міліції в навчанні і підвищенні кваліфікації кадрів служби безпеки.

Здійснення міліцією оперативно-розшукової роботи щодо поданих службою безпеки неспростовних матеріалів про злочинні дії працівника, що сховався, або іншої особи. Служби безпеки фірм, компаній, організацій координують свою діяльність і взаємодіють між собою на основі укладеного договору. Координація і взаємодія між ними полягають в:

o обміні оперативною інформацією;
o сумісному аналізі;
o сумісному плануванні з окремих питань і напрямів діяльності;
o взаємному використанні наявних сил і засобів;
o сумісному проведенні відкритих і закритих заходів оперативного характеру.

Взаємодія служб безпеки фірми, компанії з державними правоохоронними органами є дуже серйозною і значною мірою ще не до кінця законодавчо розв'язаною проблемою. Тому досі в діяльності цих органів і підприємницьких компаній існує чимало проблем і навіть суперечностей. Це нерідко призводить до незахищеності підприємців перед неправомірними діями працівників міліції та контрольних органів і навіть до порушення їх прав і свобод як громадян і власників.

Багато підприємців мають негативний досвід спілкування з працівниками міліції. Зневага правами громадянина, образи, рукоприкладство, необґрунтовані звинувачення, на жаль, не такі вже й рідкісні в практиці правоохоронних органів. Причин тому кілька. Головні-це традиції, що історично склалися, низька правова культура суспільства в цілому. Зловживання працівників правоохоронних органів - біла всіх країн світу, щоправда, обсяги і види зловживань різні і не скрізь однаково з ними ведуть боротьбу.

Є кілька нескладних правил, якими слід користуватися:

o не вважайте працівника міліції дурнішим за вас;
o краще за все не вигадуйте (все, що сказали, можна перевірити). Якщо не бажаєте відповідати на запитання або боїтеся зашкодити своєю відповіддю, скажіть "не знаю", "не пам'ятаю";
o поводьтеся природно (наскільки це можливо в подібній ситуації), говоріть виразно, прагніть дивитися співробітникові міліції в очі, не вертіть у руках якісь предмети, не стукайте кулаками в груди і т. ін.;
o не намагайтеся тиснути на працівника міліції своїми зв'язками і знайомствами, особливо якщо немає впевненості в їх ефективності. Повірте, що він чує подібне щодня по кілька разів і не повірить вам на слово;
o не чиніть опору, оскільки у співробітника міліції виникає цілком законне право на застосування сили, і тоді, навіть за найсприятливішого результату, струс мозку вам забезпечений;
o все, що вам дають підписувати, спочатку дуже уважно прочитайте. Якщо написане не відповідає тому, що ви говорили, зробіть письмові зауваження і лише після цього підписуйте документ;
o якщо у вас почалися неприємності з міліцією, краще найняти захисника. Це дорого, але зазвичай виправдовує себе;
o не треба розповідати міліціонерові про те, що "всі так роблять", "хай у начальника голова болить, а ми прості люди" і т.ін.

Приводами і підставою для відкриття кримінальної справи є:

o заяви (повідомлення) підприємств, установ, організацій, посадовців і громадян;
o повідомлення посадовців і громадян, що затримали злочинця;
o явка з повинною;
o публікація в пресі;
o безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Проте сама по собі заява або повідомлення автоматично не переростає в кримінальну справу. За викладеними в них фактами проводиться перевірка, і лише на підставі зібраних матеріалів слідчий визначає злочин і залежно від результатів ухвалює рішення.

Підстави припинення кримінальної справи:

o відсутність факту злочину (встановлено, що факту, який міг би розглядатися як злочин, не було взагалі: помилкові відомості, помилка);
o відсутність у дії складу злочину (якась дія вчинена, проте з якихось причин її не можна назвати злочином);
o закінчився термін давності (злочин здійснений давно, і вже немає сенсу притягати особу до відповідальності). Терміни різні і залежать від важкості злочину;
o внаслідок акту амністії або помилування. Закон про амністію приймається Верховною Радою, в ньому вказується, які категорії осіб і за які злочини підлягають звільненню від кримінального переслідування і покарання. Помилування конкретної особи здійснюється Президентом України;
o злочин здійснений особою, що не досягла до моменту злочину віку, з якого можлива кримінальна відповідальність;
o унаслідок примирення обвинуваченого і потерплого, відсутності скарги потерпілого по злочинах, про які йшлося вище;
o стосовно померлого.

У яких випадках у вас можуть початися неприємності з міліцією, якщо ви самі не стали ініціатором? Тут можливі кілька ситуацій. По-перше, через незнання закону можна створити щось таке, що є злочином. По-друге, можуть несприятливо скластися обставини. І нарешті, вас просто можуть "підставити" або спробувати за сприяння міліції схилити до потрібного рішення. Останнє найнеприємніше.