< Попер   ЗМІСТ   Наст >

В 'язіль барвистий

Вязель пестрый

Родина Бобові

У другій половині червня після весняного буйноцвіття в степу зацвітає в'язіль барвистий. Біло-рожеві гірлянди його суцвіть перекидаються на стебла інших рослин, спираючись на них. Так, наче по щаблях, піднімається до сонячного світла кволе стебло, підносячи барвисті, подібні до віночків суцвіття. А там, де немає підпори, розгалужені стебла стеляться по землі, утворюючи квітучі кола. Рослина багаторічна, живе 10-14 років. Стебла - 30-100 см заввишки. Нерідко цвіте до вересня. Квітки з рожевуватим парусом, майже білим човником і білими веслами, зібрані в 10-20-квітковий зонтик, який на довгому квітконосі підноситься над листками. Чашечка майже двогуба. Плід - боб, видовженолінійний, членистий, голий. Вид поширений по всій Україні. Росте на степах, луках, узліссях, по схилах і чагарниках. Худобою не споживається, як вважають, через отруйність. Медоносна рослина.

Гадючник шестипелюстковий

Лабазник шестилепестный

Родина Розові

Великі ніжні рожевувато-кремові султани квіток погойдуються на високих тонких стеблах. Це цвіте гадючник шестипелюстковий, окраса наших степів. Рослина багаторічна, до 80 см заввишки. Коріння з численними веретеноподібнопотовщеними бульбами. Шкірясті прикореневі листки, скупчені біля основи стебла, створюють пишні куртини. Кожний листок переривчасто-перистий: два великих (25-30 мм), перисто-роздільних сегменти чергуються з парою маленьких (2-3 мм) трироздільних сегментів. Стеблові листки нечисленні, такої самої будови, з великими прилистками. Квітки на відміну од квіток інших видів цього роду мають не 5 пелюсток, а 6. Численні довгі тичинки (20-40) надзвичайно прикрашають квітки. Маточок теж багато - 50-15. Плід - збірна листянка. Цвіте гадючник з червня по серпень. Росте майже по всій Україні. Найбільш масово розвивається на лучних степах, південніше росте по западинках, серед чагарників, у нижній частині схилів і по дну балок. Досить добре почуває себе і на вапнякових схилах. Рідше трапляється в лісостеповій зоні та південних лісових районах. Цінний медонос, лікарська і їстівна рослина.

Гармала звичайна

Гармала обыкновенная

Родина Паролистові

По схилах балок, обабіч доріг і на рівнині степу місцями ростуть темно-зелені, майже кулясті кущики гармали звичайної. Це чужинець, що потрапив на Україну, в її південні райони, ще в ХУІ-ХУІІ ст. Дослідники вважають, що насіння цієї рослини було випадково завезене чумаками, які їздили в Крим по сіль. Опинившись в українських степах, гармала почала поширюватися по місцях з порушеним рослинним покривом: уздовж доріг, на випасах, по засмічених місцях. Гармала звичайна отруйна, має гіркий смак і неприємний запах, тому не споживається тваринами і вільно розповсюджується. Багаторічна рослина, з міцним сильно розгалуженим дерев'янистим кореневищем, яке проникає в ґрунт на 2-3 м. На кореневій шийці може утворитися до 300 пагонів, які займають близько 0,25 м2 площі. На підземних пагонах утворюється дуже багато бруньок. Стебла розкидисті, густо вкриті 3-5-роздільними листками. Цвіте з травня до серпня. Квітки поодинокі, до 2 см, жовтуваті. Плід - коробочка. Розмножується насінням і вегетативно. Гармала - цінна лікарська рослина. Корені й насіння її містять алкалоїд гармін, який має лікувальне значення.

Гвоздика бліда

Гвоздика бледная

Родина Гвоздикові

Витончені білувато-палеві квітки гвоздики блідої на високому тонкому стеблі виділяються серед трави. Угорі стебло її рясновил-часто-розгалужене, кожна галузка закінчується квіткою. Ніжні довгі пелюстки війчасто-бахромчасті по краю, виходять з тонкої й довгої трубочки чашечки. Біля основи чашечки дві пари приквіткових листочків утворюють начебто другу чашечку. Тичинок 10, стовпчиків 2. Стебла розвиваються купками, по 2-7. Висота їх від 40 до 75 см. Вузенькі лінійні листки розміщені попарно. Цвіте гвоздика бліда в червні і липні. Удень пелюстки скручені і закривають вхід у трубочку, а тільки спаде спека, поволі розправляються, квітки починають пахнути, приваблюючи нічних метеликів-запилювачів. Плід - коробочка, розкривається чотирма зубчиками. При розхитуванні стебла легеньке дрібне насіння висипається з коробочки і розноситься вітром. Під час дощу зубці коробочки набрякають і вона закривається, захищаючи насіння від зайвої вологи. У цієї досить тендітної рослини добре розвинений корінь, який проникає в ґрунт більш як на 2 м. Росте на степах, сухих кам'янистих і степових схилах на півдні Лісостепу, в Степу й Криму.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >