Класифікація закономірностей навчання

Закономірності, що діють у навчальному процесі, поділяють на загальні і конкретні. Загальними є закономірності, які охоплюють своєю дією всю систему (нагадаємо, що системою є процес навчання); конкретними - закономірності, дія яких поширюється на окреміш аспект системи: дидактичний, який узагальнює дидактичні (змістовно-процесуальні) характеристики процесу (ціль, зміст, методи, форми, засоби, способи навчання); гносеологічний - аспект пізнання учнями під керівництвом учителя об'єктивної дійсності, фактів, законів природи й суспільства, самих себе; психологічний, що належить до внутрішньої психічної (пізнавальної) діяльності учнів у процесі навчання; управлінський - аспект управління засвоєнням інформації; соціологічний, що охоплює конкретні взаємодії учителів і учнів, соціальну спрямованість процесу навчання; організаційний, що відображає організацію навчальної і викладацької праці, їх матеріально-технічне оснащення, стимулювання, продуктивність тощо.

Загальні закономірності процесу навчання поширюються, головним чином, на основні компоненти процесу навчання (цільовий, стимуляційно-мотиваційний змістовий, операційно діяльнісний та ін.), які своєю взаємодією сприяють результативності навчання.

Загальними закономірностями є;

І. Закономірність цілі навчання. Ціль навчання залежать від: а) рівня і темпів розвитку суспільства; б) потреб і можливостей суспільства; в) рівня розвитку і можливостей педагогічної науки та практики.

2. Закономірність мотивації навчання. Результативність навчання зумовлюється: а) внутрішніми мотивами (стимулами) навчання; б) зовнішніми (суспільними, економічними, педагогічними) умовами і стимуляторами.
3. Закономірність змісту навчання. Зміст навчання (освіти) залежить від: а) суспільних потреб, мети освіти, цілі, завдань навчання; б) вікових можливостей учнів; в) рівня розвитку теорії і практики навчання; г) матеріально-технічних і економічних можливостей навчальних закладів.
4. Закономірність методів навчання. Ефективність дидактичних методів залежить від: а) знань і навичок використання методів; б) завдань навчання; в) змісту навчання; г) віку учнів; д) навчальних можливостей учнів; є) матеріально-технічного забезпечення; ж) організації навчального процесу.
5. Закономірність управління навчанням. Продуктивність навчання спричиняється: а) інтенсивністю зворотних зв'язків у процесі навчання; б) обгрунтованістю регулюючих впливів.
6. Закономірність результату навчання. Кінцевий результат процесу навчання залежить від: а) результатів попередніх етапів навчання; б) характеру й обсягу матеріалу, що вивчається; в) організаційно-педагогічного впливу педагогів; г) здатності учнів до навчання; д) часу навчання.

Конкретні закономірності навчання. Сучасній науці відома значна кількість конкретних закономірностей. Наведемо лише деякі з них, не коментуючи.

Дидактичні (змістово-процесуальні) закономірності:

1. Результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні усвідомленню цілі навчання учнем.
2. Результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні значимості для учнів змісту, який засвоюється.
3. Результати навчання залежать від способу включення учнів у навчальну діяльність (Л.В. Занков).
4. Продуктивність засвоєння обсягу знань, умінь (у відомих межах) зворотно пропорційна кількості матеріалу, що вивчається, чи обсягу дій, що вимагаються.
5. Продуктивність засвоєння обсягу знань, умінь (у відомих межах) зворотно пропорційна трудності й складності виучуваного матеріалу, формуючих дій.
6. Результати навчання залежать від методів, які застосовуються.
7. Результати навчання залежать від засобів, які застосовуються.

Навчання шляхом "діяння" в 6-7 разів продуктивніше, аніж шляхом "слухання". Гносеологічні закономірності:

1. Продуктивність засвоєння знань, умінь прямо пропорційна потребі вчитися.
2. Результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні вмінню учнів вчитися.
3. Продуктивність навчання (у відомих межах) прямо пропорційна обсягу навчальної (пізнавальної) діяльності учнів.
4. Продуктивність засвоєння знань, умінь (у відомих межах) прямо пропорційна обсягу практичного застосування знань, умінь.
5. Розумовий розвиток учнів прямо пропорційний засвоєнню обсягу взаємопов'язаних знань, умінь, досвіду творчої діяльності (І.Я. Лернер).
6. Продуктивність засвоєння залежить від рівня гроблем-ності навчання, інтенсивності включення учнів у розв'язання посильних і значущих для них навчальних проблем.

Психологічні закономірності:

1. Продуктивність навчання (у відомих межах) прямо пропорційна інтересу учнів до навчальної діяльності.
2. Продуктивність навчання (у відомих межах) прямо пропорційна навчальним можливостям учнів.
3. Продуктивність навчання (у відомих межах) прямо пропорційна рівню пізнавальної активності учнів.
4. Результати засвоєння конкретного навчального матеріалу залежать від здібностей учнів до оволодіння конкретними знаннями, уміннями, від індивідуальних нахилів школярів.
5. Продуктивність навчання спричиняється рівнем, силою, інтенсивністю і особливостями мислення учнів.
6. Продуктивність навчання (у відомих межах) залежить від рівня розвитку пам'яті.
7. Продуктивність навчання (у відомих межах) прямо пропорційна працездатності учнів.
8. Закон Йоста. З двох асоціацій однакової сили, одна з яких старша, при наступному повторенні краще буде актуалізуватися саме вона.
9. Закон Йоста. За інших рівних умов для досягнення критерію засвоєння потрібно менше спроб при заучуванні матеріалу методом розподільного научіння, ніж методом концентрованого научіння.
10. Продуктивність діяльності зумовлюється рівнем сфор-мованості навичок і вмінь.
11. Кількість повторень значно впливає на продуктивність навчання (фон Кубе).
12 Процент збереження завченого навчального матеріалу зворотно пропорційний його обсягу (Г. Еббінгауз). Управлінські закономірності:
1. Ефективність навчання (у відомих межах) прямо пропорційна частоті й обсягу зворотного зв'язку.
2. Якість навчання прямо пропорційна якості управління навчальним процесом.
3. Ефективність управління прямо пропорційна кількості та якості управлінської інформації, стану і можливостям учнів, що сприймають і переробляють управлінські впливи.

Соціологічні закономірності:

1. Розвиток індивіда обумовлений розвитком усіх інших індивідів, з якими він перебуває в прямому або непрямому спілкуванні
2. Продуктивність навчання залежить від обсягу й інтенсивності пізнавальних контактів.
3. Ефективність навчання зумовлюється рівнем "інтелектуальності середовища", інтенсивності взаемо навчання.
4. Престиж учня в класі залежить від: 1) позиції, яку він займає; б) ролі, яку він виконує; в) академічних успіхів і досягнень; г) індивідуальних якостей.
5. Ефективність навчання спричиняється якістю спілкування вчителя з учнями.
6. Дидактогенія (грубе ставлення учителя до учнів) веде до зниження ефективності навчання класу в цілому й кожного учня зокрема.

Організаційні закономірності:

1. Ефективність навчання залежить від організації. Лише та організація навчання є хорошою, яка розвиває в учнів потребу вчитися, формує пізнавальні інтереси, приносить задоволення, стимулює пізнавальну активність.
2. Результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні ставленню учнів до навчальної праці, своїх навчальних обов'язків.
3. Результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні працездатності учнів.
4. Результати навчання залежать від працездатності учителя.
5. Розумова втома веде до гальмування органів чуття: чотири години навчальних занять знижують поріг чуттєвості аналізаторів більш ніж в 2 рази (Ватер, Блажек).
6. Розумова працездатність дітей залежить від стану здоров'я, режиму розумової діяльності, статі, віку, пори року, дня тижня, часу доби (М.В.Антропова та ін.).
7. Активність розумової діяльності учнів залежить від розкладу навчальних занять, місця в ньому уроків фізичної культури і праці (М.В. Антропова та ін.).
8. Продуктивність навчання зумовлюється рівнем організації педагогічної праці.