Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень

Актуальність теми. Після народження дитини відбувається якісна зміна роботи сечової системи. Нирки функціонують уже в ембріона, а сеча, що виділяється, відіграє важливу роль у підтриманні об'єму амніотичної рідини. Екскреція речовин у плода забезпечується плацентою. З моменту народження провідну роль у забезпеченні гомеостазу організму починають відігравати нирки. їх функції полягають у підтриманні об'єму крові та рідини внутрішнього середовища, забезпеченні постійної концентрації в них осмотично активних речовин і окремих іонів, рН, екскреції кінцевих продуктів обміну, чужорідних речовин. Знання особливостей будови та функціонування органів сечової системи в дитячому віці є невід'ємною умовою встановлення точного діагнозу і правильного лікування.

Мета заняття. Вивчити особливості будови та функції сечової системи в дітей різного віку, знати найважливіші ознаки ураження сечових органів, навчитись досліджувати й оцінювати стан сечової системи в дітей різного віку.

Унаслідок самостійної підготовки студент повинен знати:

• 1. Анатомофізіологічні особливості нирок, сечоводів, сечового міхура в дітей.
• 2. Особливості функціонального стану нирок у дітей.
• 3. Симптоми та синдроми, що розвиваються при транзиторній та остаточній втраті гомеостатичних функцій нирок.
• 4. Кількісні та якісні показники сечовиділення в різні вікові періоди.
• 5. Семіотику захворювань сечових органів у дітей: набряковий, нефротичний, нефритичний, сечовий синдроми, синдром артеріальної гіпертензії.

б. Методи дослідження органів сечової системи в дітей.

Унаслідок вивчення теми студент повинен уміти:

• 1. Визначити й оцінити скарги, характерні для ураження органів сечової системи, зібрати сімейний та індивідуальний анамнез.
• 2. Провести пальпацію нирок за методикою Образцова-Стражес-ка в горизонтальному положенні та за методикою Боткіна.
• 3. Виявляти явні та приховані набряки.
• 4. Оцінити загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, Каховським-Аддісом, Амбурже, результати бактеріологічного дослідження сечі.
• 6. Інтерпретувати показники біохімічного дослідження крові, які використовують у нефрології: рівні креатиніну, сечовини, сечової кислоти, загального білка та його фракцій, холестерину, електролітів.

в. Інтерпретувати показники основних лабораторних функціональних досліджень нирок: пробу за Зимницьким, пробу Реберга, навантажувальні тести (пробу на концентрацію, пробу з водним навантаженням).

7. Оцінити рентгенограми: оглядовий знімок органів черевної порожнини, екскреторну урограму, мікційну цистоуретрограму.

Основна література

Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д. Пропедевтична педіатрія. – К.: Б. в., 1999. – С. 170-179,421-428.

Мазурин A.B., Воронцов И.M. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: "ИздательствоФолиант", 2001. – С. 538-682.

Додаткова література

Лапали A.B., Савенкова Н.Д. Клиничекая нефрология детского возраста. – СПб.: СОТИС, 1997. – С. 9-122.

Наумова В.И., Напаян A.B. Почечная недостаточность у детей. – М.: Медицина, 1991. – С. 4-37.

Лопаткин H.A., Пугачев А.Г. Детская урология: Руководство. – М.: Медицина, 1986. – С. 5-87.

Допоміжні матеріали

• 1. Анатомо-фізіологія ні особливості сечової системи в дітей.
• 2. Методика дослідження органів сечової системи в дітей.
• 3. Перелік методів клінічного дослідження, які застосовують під час обстеження дітей із захворюваннями органів сечової системи.
• 4. Семіотика уражень сечової системи.
• 5. Показники кількості сечі та частоти сечовиділень у дітей залежно від віку.
• 6. Коливання відносної густини сечі протягом доби в дітей.
• 7. Кількість формених елементів крові, що екскретуються із сечею у здорових дітей.
• 8. Вміст креатиніну в сироватці крові в дітей різного віку.
• 9. Вміст сечовини в сироватці крові в дітей різного віку.
• 10. Характеристика швидкості клубочкової фільтрації залежно віл віку дитини.