Торговельні логістичні системи. поняття системи

Поняття торговельної логістичної системи є одним із базових понять.

Рис. 1.10. Чотири властивості, якими повинний володіти об'єкт, щоб його можна було вважати системою

Загально прийняте визначення логістичної системи говорить:

Логістична система в торгівлі — це адаптивна система зі зворотнім зв'язком, що виконує ті або інші торговельні функції. Вона, як правило, складається з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки з зовнішнім середовищем.

У якості логістичної системи можна розглядати фірму (виробничо-торговельну), торгове підприємство і таке інше.

Рис. 1.11. Границі торговельної логістичної системи на основі циклу обертання

Виділяють три види логістичних систем.

Логістичні системи з прямими зв'язками. У цих логістичних системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минаючи посередників

Ешелоновані логістичні системи. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник

Гнучкі логістичні системи. Тут прямування матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як прямо, так і через посередників

Розрізняють два види операційних систем: "тягнучий" (pull) і " штовхаючий" (push).

Торговельна логістика і ринок

Рис. 1.12. Схема конкурентних переваг.

Ефективна ринкова стратегія фірми заснована на зв'язках між фірмою, споживачем і конкурентом.

Рис. 1.13. Торговельна логістика і конкурентні переваги

Дуже потужним засобом створення конкурентних переваг та надання товару додаткових споживчих властивостей є обслуговування (обслуговування в процесі постачання, післяпродажне обслуговування і т.п.). Ринок стає усе більш чутливим до якості обслуговування, яке усе більше і більше впливає на досягнення фірмою(підприємством) конкурентних переваг.

Рис. 1.14. Діяльність на досягнення конкурентних переваг за допомогою торговельної логістики

Звідси одна з головних задач керування в торговельній логістиці — планування і координація всієї діяльності, необхідної для досягнення бажаного рівня обслуговування і якості постачань при можливо більш низькому рівні цін. Торговельна логістика розглядається як зв'язок між місцем на ринку та виробничими функціями фірми, що охоплює весь процес організації, від керування постачанням сировини до збуту готової продукції (рис. 1.15).

У сучасних умовах склалася парадоксальна ситуація. Щоб успішно конкурувати, треба, по-перше, займатися тільки своїм бізнесом, тобто спеціалізуватися на речах, що фірма робить дійсно добре і де вона має конкурентні переваги, а по-друге, уміти кооперуватися, вступати в інтеграцію, у тому числі і з потенційними конкурентами. Вертикальна інтеграція постачальників, виробників і споживачів, знайома з процесу існування багатопрофільних фірм, поступається місцем горизонтальної інтеграції (логістичний ланцюг) (рис.1.16).

Сучасний ринок ставить перед торговельною логістикою як ланцюгом, що з'єднує потреби ринку, виробництво, мережу розподілу і постачання, задачі прискорення прямування матеріальних потоків. Тривалий процес транспортування призводить до того, що продукція морально застаріває, ледь попавши на ринок. Необхідно прискорити прямування товарів, зробити всю логістичну систему більш гнучкої, що швидко адаптується до умов ринку.

Рис. 1.15. Функціональна схема торговельної логістики.

Рис. 1.16. Логістичний ланцюг

Є три основні шляхи рішення цієї проблеми:

• - скорочення довжини логістичного ланцюга шляхом більш тісних контактів з постачальниками і споживачами (прямі зв'язки) і виключення з процесів прямування товарів операцій складування;
• - контроль за матеріальним потоком на всьому шляху його просування на основі створення інформаційних систем керування торговельною логістикою;
• - надання усіх видів діяльності, що зв'язують ринок послуг із ринком попиту.

Розглянемо основні взаємозв'язки відділу торговельної логістики з іншими підрозділами фірми (табл. 1.2.)

Усвідомлення тісного зв'язку торговельної логістики з маркетингом доповнилося розумінням ролі обслуговування споживачів у конкурентній боротьбі. Цьому розумінню сприяли два чинники.

Перший — зростаючі потреби споживачів, до яких необхідно довести і рівень обслуговування, особливо по швидкості і точності виконання замовлення.

Другий чинник — перехід до "товарного" типу ринку. Завдяки зближенню технологій з виробництва товарів.

Таблиця 1.2. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ВІДДІЛУ ЛОГІСТИКИ З ІНШИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПІДПРИЄМСТВА

На практиці ж фірми в основному свої зусилля на ринку зводять до притягнення клієнта, розширення своєї частки (сегменту) на ринку. Проте кожний " утриманий фірмою" покупець приносить більше прибутку, ніж новий покупець, до того ж постійний покупець потребує менше витрат на обслуговування (тому, що відомо його вподобання та фінансові можливості).

Процес сегментації послуг включає такі три стадії:

• - визначення ключових компонентів обслуговування на основі думок самих споживачів;
• - встановлення відносної важливості цих компонентів для споживачів;
• - угруповання споживачів по відношенню до переваг тих або інших компонентів обслуговування.

На ринку прямування товарів можна виділити два сегменти обслуговування, тобто дві групи покупців.

Перша приділяє більше уваги постачанню товарів (терміни й інтенсивність постачань, повнота замовлення).

Інша група споживачів віддає перевагу тісного зв'язку з постачальниками, якості комунікацій і легкості замовлення.

Рис. 1.17. Організаційна структура відділу логістики.