< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вироби з пластмас

Сучасний ринок полімерних труб - це сукупність різноманітності їх типів і безлічі фірм, що проводять і реалізовують такі труби. Кожен тип труби має свою область раціонального застосування. У всьому світі труби з штучних матеріалів знайшли широке застосування при будівництві водопроводів і зовнішніх водопровідних мереж.

Імпорт

У найближчі п'ять років загальне споживання полівінілхлориду (ПВХ) в Східній Європі буде рости на 7-8 % щорічно. Особливо високим буде зростання в Україні, Білорусі, Румунії і Литві. За прогнозами, в 2010 році загальне споживання ПВХ в регіоні перевищить показник 1,1 млн т. Східна Європа залишається нетто-експортер ПВХ з часткою експорту в загальному об'ємі споживання 70 %. Основні постачання ПВХ доводяться на ринок Туреччини. Структура споживання ПВХ в Східній Європі відрізняється від ринку Західної Європи. Ринок профілів займає всього 17 %. При цьому більш за третину доводиться на ринок труб і фітингів. Загальний об'єм виробництва ПВХ труб перевищив рівень 220 кт. Найактивніше сектор виробництва Східної Європи ПВХ труб розвинений в Польщі. Провідним підприємством цієї галузі є сімейна фірма "Барбара Качмарек", яка імпортує свою продукцію в багато країн Європи.На думку вітчизняних виробників ПВХ труб основним їх конкурентом є продукція імпортного виробництва, тільки за офіційними даними її щорічний приріст складає 22- 25 %. Об'єм імпорту в 2006 році склав близько 9 тис. т (порівняно із приблизно 7,37 тис. т в 2005 році). За 8 місяців 2007 року було завезено 6,3 тис. т труби, а оскільки на осінь доводиться пік будівельного сезону, то на кінець року загальний об'єм ввезення був у розмірі 10-11 тис. т труб.

Серед основних трейдерів можна виділити TOB "Вавін Україна", частка якого в постачаннях труби виросла з 3,3 % до 10,4 %>. До лідерів постачань також належать TOB "Бровари-пластмасс" і TOB "СХІД", частки яких в імпорті знаходяться на стабільно високому рівні. Стійкий прогрес показала компанія TOB "Рехау" (5,7 %). Серед зарубіжних виробників ПВХ труб до України лідерство утримують наступні компанії: Kaczmarek, Wavin, Rehau, Magnaplast, InstalPlastLask. Не дивлячись на повну залежність українських виробників ПВХ труб від постачань імпортної сировини, ринок цієї продукції на Україні продовжує динамічно розвиватися. Темпи його зростання складають 25-30 %. У найближчі два роки тенденція розвитку ринку ПВХ труб в Україні збережеться. Серйозні зміни на ринку сировини можливі в 2009 році після запуску виробництва ПВХ на TOB "Карпатнафтохім" (р. Калуш). Передбачається, що 30-40 % продукції цього виробництва надходи-тиме на внутрішній ринок України.

Оператори українського ринку ПВХ труб

Динаміка розвитку вітчизняного виробництва ПВХ труб позитивна. Українські виробники успішно освоюють цей сегмент ринку. Вітчизняна продукція, якість якої не поступається, а іноді і перевершує зарубіжні аналоги, успішно конкурує з відомими європейськими орендами. Все більше споживачів під час вибору продукції зупиняють свій вибір на українських ПВХ трубах. Серед вітчизняних операторів є підприємства з солідним виробничим стажем і досвідом роботи, наприклад ВАТ "Броварський завод пластмас", і компанії, що увійшли до ринку на початку третього тисячоліття, а також зовсім "молоді", але фірми, що упевнено заявляють про себе, наприклад Металлпласт.

В даний час частка труб вітчизняного виробництва складає приблизно 40 % в загальному обсязі ПВХ труб на ринку України. Проте, не дивлячись на те, що за три останні роки вітчизняне виробництво значно зміцніло, обсяги постачань імпортній продукції унаслідок розвитку ринку теж зросли. Надалі прогнозується збільшення частки вітчизняного виробництва.

ЗАТ "Броварський завод пластмас". Броварський завод пластмас проектувався і будувався, як одне з найбільших підприємств у галузі переробки пластмас. У 2006 році завод відзначив своє сорокаріччя. На заводі проводиться більше 200 найменувань продукції, серед яких труби і фітинги з полівінілхлориду. Сьогодні на Броварському заводі пластмас в процесі виробництва труб і деталей трубопроводів з ПВХ зайнято: чотири трубні лінії фірми Cincinnati Milacron, одна італійська лінія фірми Olmas, два пристрої для виготовлення відведень фірм Tissen і Cincinnati Milacron, а також установка для виготовлення муфт всіх типорозмірів і ріжучий пристрій фірми Tissen. Завод випускає ПВХ труби для водопостачання, систем електропостачання і каналізації. Діапазон труб, що випускаються: по діаметру від 20 до 315 мм, робочому тиску від 6 до 16 атм. Трубна продукція Броварського заводу пластмас пройшла сертифікацію. Підприємство має акредитовану випробувальну лабораторію.

СП ТОВ "ЄВРОПЛАСТ" (Львівська область). Спільне українсько-польське підприємство "Європласт" було засновано в 1999 р. Воно стало першим українським виробництвом ПВХ труб для безнапірної каналізації. До нової справи із самого початку вирішили підходити комплексно: ретельно вивчили європейський досвід (технічний персонал пройшов курс стажування за кордоном), у власній технології застосували апробовану світовою практикою рецептуру Австрійської фірми Chemsom. Вперше в Україні розробили ТУ на ПВХ труби. У 1999 р. була запущена перша лінія екструзії фірми Metalchem по виробництву ПВХ труб потужністю 300 кг/ч. У 2003 р. була придбана австрійська лінія мазкі Cincinnati Extrusion потужністю 180 кг/ч. В даний час підприємство випускає ПВХ труби для внутрішньої каналізації (діаметром 50-110 мм), а також для зовнішньої каналізації і напірного водопостачання (діаметром

110-160 мм). ПВХ труби даного виробництва випускаються з розтрубним з'єднанням. Випробувальної лабораторії на підприємстві немає, тому і вся трубна продукція проходить випробування в лабораторіях інших виробників.

ПГ "ІНСТАЛПЛАСТ ХВ". Історія Промислової Группи (ПГ) "Інсталпласт ХВ" веде відлік із заснованого в 1994 р. МІ 111 "Хортиця". В 2001 році з'явилася ПГ "Інсталпласт ХВ". У 2001 році були встановлені три лінії по виробництву ПВХ труб. На ринку ПВХ труб продукція Інсталпласт ХВ представлена трубами для зовнішньої каналізації і напірного водопостачання діаметрами 110-400 мм. ПГ "Інсталпласт ХВ" є одним з небагатьох в Україні виробником тришарових труб із застосуванням спіненого (вторинного) ПВХ. Всі труби проводяться з розтрубним з'єднанням. Підприємство має власне виробництво гумових кілець ущільнювачів для розтрубного з'єднання труб від 50 до 400 мм (у тому числі і для поліпропіленової внутрішньої каналізації). Продукція ПГ "Інсталпласт ХВ" проводиться на високоякісному устаткуванні (ранні моделі відомих європейських фірм). На підприємстві є випробувальна лабораторія.

TOB "Торговий Дім (ТД) "МЕГАПЛАСТ". Фірма почала свою діяльність в 2003 році. Фірма швидко і динамічно розвивалася, з кожним роком освоюючи нові види продукції. Разом із зростанням асортименту продукції, що випускається, мінялася і організаційна модель підприємства. У 2004 році відбулося розділення виробництва і збуту. Було створено спеціалізоване торгове підприємство - "ТД "Мегапласт", яке займалося закупівлею того, що необхідно для виробництва, комплектуванням і реалізацією готової продукції. В 2006 році "ТД "Мегапласт" став не тільки продавцем, але і виробником. Виробництво напірних і безнапірних труб з ПВХ було освоєне в червні 2006 року. Зараз в асортименті фірми:

  • - напірні труби ПВХ діаметром 110-400 мм;
  • - ПВХ труби для зовнішньої каналізації дм. 110, 160, 315, 400 мм.

Виробництво здійснюється на одній лінії: екструдер - Yili продуктивністю до 320 кг/ч і розтрубна машина - IPM. На підприємстві є своя випробувальна лабораторія.

TOB "МЕТАЛЛПЛАСТ". Виробнича фірма "Металлпласт" була зареєстрована в 1999 році. За декілька років було освоєно виробництво трубної продукції різного призначення. У 2004 році почалося освоєння виробництва ПВХ труб для зовнішньої каналізації діаметром 160-315 мм на італійській лінії AMUT. У 2005 році була придбана лінія для виробництва ПВХ труб для зовнішньої каналізації діаметром 110 мм. Наступного року було почато виробництво ПВХ труб для зовнішньої каналізації за технологією Multilayer (багатошарова труба) діаметром 160-500 мм і для зовнішнього водопроводу діаметром 160-500 мм. В 2007 році запущено сучасний змішувач Henschel обсягом виробництва 3 т/год. У виробничому циклі Металлпласта використовується тільки якісна сировина. Продукція постійно проходить контроль в сертифікованій лабораторії (на ЗАТ "Харпластмасс").

ТОВ "ЮНІПЛАСТ". Підприємство "Юніпласт" почало свою діяльність на ринку пластикових труб в 1998 році, одним з перших на території України. У 2000 році була придбана лінія екструзії марки Metalchem, одночасно з цим були розроблені ТУ на виробництво ПВХ труб і фітингів. У сегменті ринку ПВХ труб підприємство спеціалізується в основному на випуску труб для безнапірної внутрішньої і зовнішньої каналізації. Для напірного водопостачання труби не випускаються. У 2003 році виробничі потужності підприємства збільшилися за рахунок придбання двох ліній (Metalchem) екструзій, а також трьох пресів для виробництва резинотехнических виробів. У 2006 році парк термопластавтоматів і ліній екструзій був повністю оновлений. Головними напрямами діяльності Юніпласта по виробництву ПВХ труб і фітингів на сьогоднішній день є:

  • - труби і фітинги для внутрішньої каналізації діаметром 32 - 110 мм;
  • - труби і фітинги для зовнішньої каналізації діаметром 110 - 200 мм.

У найближчих планах - освоєння випуску каналізаційних безнапірних труб і фасонних частин до них для зовнішніх магістралей діаметром понад 200 мм. Своєї випробувальної лабораторії у підприємства немає [6, 9].

Обсяги переробки ПВХ найбільш крупними гравцями ринку представлені в табл. 2.4.8.

Ринок трубного поліетилену і поліетиленових труб впродовж декількох років продовжує бути одним з самих швидкорослих промислових ринків України (табл. 2.4.9, рис. 2.4.11). Це прямий наслідок:

  • - розвитку газотранспортного і водного господарства країни,
  • - гострій потребі в заміні зношених комунікацій, що діють,
  • - успішній конкуренції полімерних труб з трубами з традиційних матеріалів (сталевими, чавунними, бетонними, азбестоцементними.

Таблиця 2.4.8

ОБСЯГИ ПЕРЕРОБКИ ПВХ НАЙБІЛЬШИМИ ВИРОБНИКАМИ ТРУБ УКРАЇНИ

Виробник

2008 (9 місяців)

2007, т

2006, т

2005,т

Інсталпласт хВ

3064

3389

3396

2645

МегаПласт

2055

н/д

н/д

н/д

БУСІ

1654

1290

760

-

Металпласт

899

927

630

739

Броварський завод пластмас

491

750

560

566

Європласт, Львів

478

551

668

756

Разом

8641

6907

6015

4706

Таблиця 2.4.9 ОБСЯГИ ІМПОРТУ ТРУБНОГО ПЕ ПО КЛАСАМ

Клас ПЕ

2004

2005

2006

2007

т

%

т

%

т

%

т

%

ПЕ натуральний

3984

18

3267

10

5762

15

4132

9

ПЕ 63

1848

8

1725

5

350

1

1978

5

ПЕ 80

15270

70

24788

80

27 635

74

31 008

68

ПЕ 100

888

4

1624

5

3612

10

7698

18

Разом

21991

100

31404

100

37 259

100

44 816

100

Як і очікувалося, в 2006 р. частка ПЕ 63 знизилася до 1 % (350 т). Європейські виробники відмовилися від цієї марки поліетилену вже давно, а в 2006 р. він повинен був бути знятий з виробництва і такими крупними російськими підприємствами як "Каза-ньоргсинтез" і "Ставрополь-полимер". За прогнозами на 2007 р. ця марка поліетилену не винна вже була фігурувати на ринку України. Проте, ситуація міняється у зв'язку з модернізацією виробництва ПЕНД на ВАТ "Казаньоргсинтез". Підприємство продовжує нарощувати потужності. У 2007 р. випустили до 80 000 т трубного поліетилену, за технологічними причинами весь цей об'єм не може припадти на ПЕ 80, таким чином, продовжено виробництво матеріалу 273-79, а значить деяка кількість ПЕ 63 (до 2 000 т) запропонована українським виробникам-трубникам.

Структура імпорту трубного ПЕ по класам

Рис. 2.4.11. Структура імпорту трубного ПЕ по класам

Постачання основної трубної марки ПЕ 80 в 2006 р. продовжувало складати левову частку - 27 635 т (74 %). Це на 4 % менше порівняно з 2005 р., таке невелике зменшення обумовлене збільшенням на ринку частки ПЕ 100. У 2007 р. частка ПЕ 80 залишилася переважаючою з невеликим зниженням (68 %, але при збільшенні об'єму - 30 000 т).

Прагнення провідних українських виробників працювати з якіснішою сировиною продовжує підвищувати акції ПЕ 100. Трубна продукція з покращуваними якостями, а труби з ПЕ 100 мають підвищені зносостійкість, стійкість до швидкого розповсюдження тріщин і довготривалу міцність, викликає все більший інтерес у будівельних і підрядних організацій. Так, порівняно з 2005 р., коли частка ПЕ 100 складала 5 % ринку, в 2006 р. його споживання зросло до 10 %.

Особливо хочеться прокоментувати ситуацію з натуральним поліетиленом. Тенденція, що намітилася, по зниженню його споживання в 2005 р. (на 8 % порівняно з 2004 р.), на жаль, зійшла нанівець, і навпаки спгостерігається негативне зростання частки натурального поліетилену в загальному об'ємі споживання сировини. У 2006 р. частка натурального поліетилену зросла до 15 % від загального об'єму, що склало 5 762 т. У 2007 р. відбувалося незначне зниження споживання натурального поліетилену (4000 т - 9 % від загального об'єму), пов'язане з виходом на ринок ПЕ 63. Такі цифри вже насторожують. Це говорить про те, що у деяких виробників культура виробництва поліетиленових труб знаходиться на низькому рівні. Адже якість труб, виготовлених з такої сировини, не може відповідати вимогам, що пред'являються споживачами. Неякісна продукція ж підриває довіру у споживачів до всієї галузі в цілому.

Розстановка сил Український ринок трубного ПЕ сьогодні практично структурований - 99 % продажів доводиться на торгові марки 8 найбільших виробників. Основними операторами вітчизняного ринку трубного поліетилену є "Лукойл Нефтехим" (Росія), "ТVК" (Угорщина), "КРІС" (Південна Корея), "Ваzell" (Німеччина), "Сhemopetrol" (Чехія), "Казаньоргсингез" (Росія), Шуртанський ГХК (Узбекистан) і "Реtrochemia" (Сербія). Інших компаній припадає на частку 1 %.

Проаналізуємо розстановку сил і прогнози на майбутнє серед найбільших гравців ринку поліетилену України (табл. 2.4.10, рис. 2.4.12).

Таблиця 2.4.10 ОБСЯГИ ІМПОРТУ ТРУБНОГО ПЕ ЗА ВИРОБНИКАМИ

Компанія

2004

2005

2006

2007

ТОННИ

%

ТОННИ

%

ТОННИ

%

ТОННИ

%

Лукойл Нефтехим (Росія)

4816

22

13379

43

10594

28

4 000

9

ТУК (Угорщина)

7796

35

6955

22

10014

27

14 000

32

КРІС (Південна Корея)

244

1

3043

10

6069

16

10 000

23

Ва8е11 (Німеччина)

0

0

0

0

2719

7

5 000

11

Спетореної (Чехія)

1429

6

2937

9

2749

7

3 000

7

КІС (Росія)

750

3

353

1

2452

7

4 000

9

Шуртанський ГХК (Узбекистан)

3234

15

2097

7

1685

5

2 000

5

Реппспетіа (Сербія)

2834

13

489

2

548

1

1 000

2

Інші

888

4

2152

7

529

1

1 000

2

Всього

21991

100

31404

100

37359

100

44 000

100

Обсяги імпорту трубного ПЕ за виробниками

Рис. 2.4.12. Обсяги імпорту трубного ПЕ за виробниками

Перше місце, за підсумками 2006 р., належить російській компанії "Лукойл-нефтехим". Проте, якщо в 2005 р. її частка складала 43 %, то в 2006 р. - тільки 28 %, це викликано збільшенням внутрішньої потреби ЖКХ Росії в трубному поліетилені. Так само на зменшення частки цього постачальника вплинув перехід його основного партнера, Рубежанського трубного заводу, на поліетилен німецької фірми "Ваzell". Дефіцит в трубного ПЕ в Росії наростав і в 2007 р. частка "Лукойл-нефтехим" на Україні зменшилася до 9 %.

Чудово відчуває себе на ринку угорська фірма "ТУК". Частка її продукції (всупереч попереднім прогнозам) продовжує підвищуватися: 2005 р. - 22 %, 2006 р. - 27 %. Керівництво фірми інформувало потенційних покупців, що виробництво ПЕ 80 буде інтенсифіковано і частка сировини ТУК в 2007 р. зросла до 32 %.

У 2006 р. на третю сходинку серед постачальників сировини упевнено піднялася південно-корейська компанія "КРІС" - 16 % від загальної кількості. У 2007 р. її частка склала 23 %.

Особливо хочеться відзначити німецьку компанію "Ваzell", що спеціалізується на постачаннях ПЕ 100. За перший рік роботи на ринку України цієї компанії вдалося забезпечити собі 7 % від загальної частки постачань сировини. Така ситуація підтверджує тенденцію успішного розвитку ринку ПЕ 100 в Україні. У 2007 р. частка компанії склала 11 %.

Чеська фірма "Сhemopetrol" продовжує утримувати 7 % і в 2007 р. ця цифра не збільшилася.

Серед російських постачальників трубного ПЕ позитивна динаміка спостерігається у ВАТ "Казаньоргсинтез": 2005 р. - 1 %, 2006 р. - 7 %. В даний час "Казаньоргсинтез" істотно збільшила випуск продукції за рахунок нарощування виробничих потужностей, тобто частка імпорту до України відповідно збільшилася (до 9 % у 2007 p.).

Надходження до України продукції Шуртанського ХК останні три роки мали чітку тенденцію до зниження: 2004 р. - 15 %. 2005 р. - 7 %, 2006 р. - 5 %. Проте слід зазначити, що зараз це зниження припинилося і в 2007 р. частка Шуртанського поліетилену трималася на рівні 5 %, отже в абсолютному відношенні кількість постачань збільшилася. Як вже наголошувалося вище це негативна ситуація.

Продовжує втрачати позиції сербська фірма "Petrochemia" - її частка складає 1-2 %.

Решті постачальників сировини припав на частку всього 1 %. Це такі фірми як бельгійська "Innovene", французкий "Total Petrochemicals, шведський "Borealis" і ін. У 2007 р. їх частка не змінилася.

Не всі вищеперелічені фірми і компанії мають офіційні представництва в Україні, тому практично кожен виробник ПЕ труб співробітничає з трейдерами трубного поліетилену. В даний час постачаннями поліетилену в Україні займаються близько 35 підприємств. Проте об'єми їх постачань дуже різняться: 96 % доводиться на 25 фірм, і 4 % - на долю останніх. Найбільшим серед українських трейдерів продовжує залишатися "Українська полімерна група" (17 %). Далі слід зазначити "Реал Пласт>> (12,68 %), "Сhemopetrol", "Химекси" (3,23 %), "Альфа-Донецк" (3,18 %). Решта підприємств поки не подолала планку 3 % (впритул до групи лідерів наблизився "Нефтехим" (2,92 %)).

Слід зазначити, що такі крупні підприємства як Рубежанський трубний завод і ЗАО "Полівтор" купують трубний ПЕ для власних потреб через свої торгові доми. Порівняно з 2005 р. постачання трубних ПЕ збільшилися на 5 745 т. (2005 г.- 31 403 т, 2006 р. - 37 148 т).

Структура споживання. Імпортований трубний поліетилен застосовується вітчизняними підприємствами для виробництва напірних труб, що використовується в газо- і водопостачанні ("газ" і "вода" в табл. 1.4, рис. 1.3), труб для безнапірної каналізації, для захисту кабелів зв'язку, а також труб-оболонок.

З 2004 р. спостерігається незначне зростання споживання газових труб в Україні, це призводить до того, що їх частка в загальному виробництві поліетиленових труб залишається практично незмінною (53 % у 2006 р. порівняно з 55 % у 2004 р.) і навіть знизилася в 2007 р. до 46 %.

Таке положення обумовлене тим, що основна частина цієї продукції використовується на об'єктах, кошти на будівництво яких виділяються з бюджету, а субвенції на газифікацію зменшуються. Споживання газових труб відчутно знизилося вже в 2006 р., оскільки реальне падіння споживання склало порядка 9 %. Приріст же споживання створила програма газифікації в розмірі близько 410 млн гри (що еквівалентно виділенню субвенцій в 2006 р.), що проводилася минулого року по шести західних облгазах, кошти на яку виділив ДК Укртрансгаз.

Об'єми водопровідних труб, що виробляють в Україні, навпаки, показують стійке зростання, як в абсолютному, так і відносному виразі (37 % у 2006 р. порівняно з 30 % у 2004 р.), і у 2007 р. склало 44 % (табл. 2.4.11).

Зростання споживання водопровідних труб пояснюється великою зношеністю прокладених комунікацій ЖКГ, водопровідних труб, а також використанням останнім часом поліетиленових труб великих діаметрів під час будівництва магістральних водогонів.

Таблиця 2.4.11

ВИРОБНИЦТВО ТА СТРУКТУРА РИНКУ ПЕ ТРУБ ЗА ВИДАМИ

Призначення

2005

2006

2007

2008

т

%

т

%

т

%

т

%

Газ

12 369

55

17 062

54

20 994

53

21 301

46

Вода

6718

30

10 604

34

14 395

37

19 902

44

Інші

3286

15

3884

12

3906

10

4497

10

Разом

22 373

100

31 550

100

39 295

100

45 700

100

Для виробництва водопровідних труб, особливо великих діаметрів, переважно як з технічного, так і з економічного боку використовували матеріал класу ПЕ 100, що сприяло збільшенню його частки в 2006 р. до 10 %, а в 2007 р. - до 18 %.

У гаммі поліетиленових труб спостерігається також невелике зростання споживання труб-оболонок для передізольованих труб, каналізаційних труб з поліетилену, а також труб для безнапірної каналізації (типу "спиро" тощо). Виробництво таких труб виросло з 3,3 тис. т в 2004 р. до 3,9 тис. т в 2006 р. і досягло 4,5 тис. т в 2007 р.

Виробники труб. У табл. 1.4 представлені сумарні об'єми виробництва (за аналітичними даними і за даними Міністерства статистики України), а також долі ринку, що доводяться на ці підприємства з 2004 р. по 2006 р. При цьому підприємства класифіковані по кількості виробленої ними труби в 2006 р. Ті компанії, чиї об'єми виробництва в 2006 р. склали менше 50 т, віднесені до рядка "Інші".

Розподіл ПЕ труб по видам

Рис. 2.4.13. Розподіл ПЕ труб по видам

Серед лідерів, компаній-виробників трубної продукції є:

  • - ТОВ "Рубежанський трубний завод" (р. Рубіж, Луганська обл.),
  • - концерн "Водполімер" (м. Бориспіль, Київська обл., НПФ "Водполімер", ТОВ "Укрпластпереработка"),
  • - ВАТ "Полівтор" (АР Крим, р. Красноперекопськ),
  • - ТОВ "Ельпласт-Львов" (р. Містечко, Львівська обл.),
  • - Корпорацію Енергоресурс-інвест" (м. Львів),
  • - ТОВ "Укрполімерконструкція" (м. Київ),
  • - ВАТ "Завод сантехнічних заготовок" (м. Київ),
  • - ТОВ "Пластпайп" (м. Івано-Франківськ),
  • - ТОВ "Планета Пластик" (р. Ірпень, Київська обл.).

При чому, якщо шість з них займаються виробництвом головним чином напірних труб, то "Енергоресурсінвест" і ЗСТЗ - труб-оболонок. Аналіз виробництва поліетиленових труб 40 вітчизняними виробниками представлено на рис. 2.4.14.

На ці компанії в 2006 р. довелося сумарно 80 % поліетиленовій трубній продукції України. Найбільші компаніями, що динамічно розвиваються, є Рубежанський трубний завод, "Полівтор" і "Планета Пластик", збільшення об'єму виробництва яких вплинуло на збільшення їх частки в ринку труби. Об'єми виробництва решти компаній-лідерів змінилися неістотно, що привело до зменшення їх ринкової частки ("Водполімер", "Ельпласт" і "УПК") або практично не змінило їх позиції на ринку ("Енергоресурс-інвест", ЗСТЗ, "Пластпайп").

Обсяги виробництва ПЕ труб українськими виробниками

Рис. 2.4.14. Обсяги виробництва ПЕ труб українськими виробниками

Серед решти компаній, на які припадає близько 20 % ринку, варто відзначити об'єми випуску TOB "Укргазификация-юг" (м. Одеса), що нарощували обсяги виробництва, ВАТ "Сизакор" (м. Сімферопіль), а також компанію "Пластмодерн". У 2006 р. на ринок поліетиленових труб України вийшли TOB "Бровари пластмас" (м. Бориспіль, Київська обл.), TOB "НЗПТ "Никопласт" (м. Никополь, Запорізька обл.), TOB "Кібер Пласт Україна" (м. Градіжськ, Полтавська обл.).

Значна розбіжність аналітичних даних з даними минстата по компаніях "Пластпайп", "ІНСТАЛЛПЛАСТ-ХВ", "Розма", "Броварський завод пластмас" пояснюється тим, що аналізувалося тільки виробництво поліетиленових труб, тоді як в минстат поступають дані про проведених підприємством всіх полімерних трубах (ПЕ, ПВХ тощо); по "Водполімеру" різниця пояснюється наявністю в концерні великої кількості майданчиків, дані по виробництву на яких не завжди оперативно поступають в міністерство статистики.

Також представляє інтерес питання забезпечення проведеної труби необхідною кількістю сировини, що привезла (нагадаємо, трубний поліетилен в Україні не виробляється). Очевидно, що на

Україні спостерігається "дефіцит" (табл. 1.7, табл. 1.3), тобто сировини до України надходить менше, ніж виготовляється з нього труби. При чому, якщо в 2004 р. такий нестача складала 383 т, в 2005 р. - не багато знизилася до 146 т, а в 2006 р. виросла - 1 936 т. Ймовірно, що не дістають близько 2 тис.т поліетилену (2006 p.), можна віднести на рахунок вторинного поліетилену, поліетилену нетрубних марок, а також відходів різних полімерних виробництв.

Таким чином, на українському ринку будівельних матеріалів останнім часом спостерігається стійкий попит на пластмасові труби. За останні декілька років їх споживання різко виросло.

В даний час в цьому сегменті ринку домінує імпортна продукція, проте внутрішні виробники прагнуть витіснити іноземних виробників і зайняти цю нішу на ринку. Так, наприклад, українські аналітики прогнозують, що місцеві виробники труб з жорсткого ПВХ для дренажних систем зможуть вже до 2010 року зайняти 60 % ринку. Втім, більшість імпортерів не згодна з таким прогнозом. За оцінками іноземних підприємств, учасників українського ринку, в кращому разі до 2010 року локальні компанії зможуть покрити лише 20 % ринку.

Як відзначили аналітики, в 2007 році Польща стала найбільшим імпортером на українському ринку, і частка польських компаній від загального обороту склала 43 %. До крупних іноземних постачальників можна віднести такі компанії, як Hunter (Великобританія, в 2007 році - 23 %), Plastmo (Польща; 17 %), Nicoll (Франція; 5 %), Bryza (Польща; 3 %) і Galeco (Польща; 1 %). На долю решти продавців випадає близько 8 %.

Вітчизняні будівельні компанії все частіше використовують труби, які не іржавіють; і фахівці вважають, що майбутнє саме за таким "артеріями" в будівлях.

Стійкий попит на пластмасові труби у 2007-2008 роках також засвідчують і обсяги імпорту (рис. 1.5) та експорту (рис. 1.6) труб, трубок i шлангів та їх фітингів з пластмаси

Як бачимо, дані рис. 1.5 та 1.6 говорять про сезонність споживання труб, трубок і шлангів та їх фітингів з пластичних мас. Обсяги імпортованої продукції у 2008 у середньому зросли порівняно з 2007 роком, а обсяги труб, трубок і шлангів та їх фітингів з пластичних мас, що експортуються українськими виробниками у 2008 році порівняно з 2007 роком знизився майже у 3 рази.

Стан ринку листового скла в Україні. Впродовж декількох років скляна галузь України успішно розвивалася. Встановлюється новітнє устаткування, упроваджується новий сучасний вигляд склопродукції. На ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" збудували другу лінію по випуску флоат-скла потужністю 380 тонн скломаси за добу. Здійснюється реконструкція на ВАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", ВАТ "Рокитнянський склозавод", ВАТ "Біомедскло", на Херсонському склозаводі.

Що доби в Україні виробляють 3,5 тис. т. скломаси, а на кінець 2008 р. ця кількість збільшилася до 5,5 тис. тонн. Так, в 2007 р. удвічі збільшені виробничі потужності на ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря", а ВАТ "Вільногірське скло" збільшило добові потужності на 380 тон скломаси і виробляє її за добу майже 1000 тонн, що дало можливість підприємству стати лідером в Україні по об'ємах звареного скла.

Виробництво флоат-скла в 2007 р. збільшилося на 1,445 млн кв. м або на 9 % в порівнянні з 2006 р. і стало 16,997 млн кв.м. Частка флоат-скла в загальних об'ємах виробництва листового скла збільшилася в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. до 70,4 % (2005 р. - 64,2 %). Разом з тим в 2007 р. загальні об'єми виробництва листового скла в Україні знизилися на 0,089 млн кв. м або на 0,4 %. Це обумовлено тим, що виробництво вертикально витягнутого скла щорічно знижується, а значного підвищення об'ємів виробництва флоат-скла не наголошується у зв'язку з недостатніми потужностями по його виробництву. Аналіз представлених даних показує, що в 2007 році, як і в попередні роки, продовжувався процес скорочення об'ємів виробництва листового скла по технології вертикального витягування і збільшення частки флоат-скла в загальному об'ємі виробництва.

Аналіз виробництва листового скла в Україні в 2004-2008 р. у розрізі виробників показав, що лідером виробництва листового скла в Україні як і раніше є ЗАТ "Лисичанський склозавод "Проле-тарій", який проводить скло по сучасній флоат-технології. У 2007 р. в ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" проведений масштабний проект технічного переоснащення:

  • o виконана реконструкція технологічної лінії випуску високоякісного полірованого скла продуктивністю 5 млн кв. м в рік;
  • o введений сучасний технологічний комплекс по виробництву нового високоефективного вигляду скління - скла загартованого будівельного;
  • o проведена реконструкція скловарної печі в цеху № 3 по виробництву флоат-скла з впровадженням нових ефективних інженерних рішень.

У 2007 р. в Україні продовжувалося активне збільшення реальної ємкості внутрішнього товарного ринку листового скла.

Динаміка видимого споживання листового скла в Україні характеризується підвищеною тенденцією. У 2007 р. розрахункове споживання в даному сегменті склало 44,1 млн кв. м листового скла, що на 45,3 % більше, ніж в 2006 р. Це обумовлено тим, що по-перше, з ринку вікон все більше витісняються старі конструкції (вони складають близько 40 % від всього обсягу, що був вироблений), так зване тянуте скло замінюється листовим. По-друге, розширюється сфера застосування листового скла за рахунок удосконалення технологій (затребувані склопакети, загартоване і багатошарове скло і ін.) При цьому таке зростання забезпечило споживання флоат-скла, яке склало в 2006 р. 37,055 млн кв. м або 84 % загального споживання листового скла в Україні.

Далі наведемо дані по виробництву флоат-скла і скла листового із шліфованою або полірованою поверхнею за 2007-2009 роки, тис. м .. Стрімке зростання виробництва цих видів скла почалося із середини 2007 року, але до кінця 2008 року цей показник знизився майже на чверть. Намагання виробників підвищити виготовлення будівельного скла в Україні на початку 2009 року не призвели до суттєвих змін.

Всі ці тенденції говорять про те, що світова криза вплинула на будівництво і як наслідок виготовлення будівельних видів скла зменшується через низький рівень споживання.

Окрім власного виробництва великі обсяги будівельного скла в Україну імпортується. Імпорт та експерт скла литого і прокатного, у вигляді листів, пластин або профільоване, з поглинальним, відзеркалюючим або не відзеркалюючим шаром чи без нього, але не обробленого іншим способом за 2007-2008 роки показаний на рис. 1.1.4. та 1.1.5.

На початок 2009 року картина ще більш не втішна. Виробництво листового скла зменшилося майже в 4 рази (табл. 2.4.12).

Таблиця. 2.4.12

ВИРОБНИЦТВО БУДІВЕЛЬНОГО СКЛА В УКРАЇНІ ЗА СІЧЕНЬ 2009 РОКУ

Фактично вироблено за

Зниження проти відповідного періоду минулого року

Темпи зниження, %

січень 2009 року

січень 2008 року

Скло листове гнуте, грановане, гравійоване або оброблене іншим способом, тис. кв м

21,9

57,2

-62,3

16,6

Таким чином, ми бачимо зниження виробничих потужностей будівельного скла, що визвано зменшенням попиту на цей товар а кризовою ситуацією в країні та світі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >