< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЛОГІСТИКА ТУРИЗМУ ЯК СКЛАДОВА ЛОГІСТИКИ ПОСЛУГ

Особливості та класифікація послуг

Логістика послуг поки що належить до недостатньо розроблених напрямів логістики як новітнього науково-практичного напряму, що відрізняється надзвичайно високою динамікою розвитку в XXI ст. - як у світі, так останнім часом і в Україні. Сфера послуг бурхливо розвивається. При цьому в розвинених країнах світу (постіндустріальних) на галузі цієї сфери припадає левова частка валового внутрішнього продукту та чисельності зайнятих (60-80 %). До сфери послуг належать: транспорт, зв'язок, торгівля, матеріально-технічне забезпечення, побутові та комунальні послуги, фінанси, наука, освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, фізкультура і спорт, туризм тощо. У літературі особливу увагу звертають на те, що об'єднує різні види трудової діяльності з надання послуг, а саме - виробництво таких споживчих вартостей, які переважно не набувають матеріальної форми. Тому для послуг як товару, незважаючи на їх різноманітність, характерні такі загальні ознаки, як невідчутність, нездатність до зберігання, мінливість якості, нерозривність виробництва і споживання. На цій підставі роблять правильний висновок про те, що ринки послуг абсолютно не схожі на інші ринки (мають на увазі, насамперед, ринки товарів). Диференціація послуг поглиблюється і нині. Наприклад, за СОТ виокремлюють 12 секторів послуг, зокрема бізнес-послуги із включенням професійних та комп'ютерних; послуги зв'язку; будівельні й інженерні; дистриб'юторські; освітні; екологічні; фінансові, у тому числі банківські; страхові; медичні; послуги в галузі туризму та подорожей; рекреаційні, культурні та спортивні; транспортні та ін., які, у свою чергу, поділяють на 155 підсекторів.

У світі спостерігається тенденція до виокремлення певних класів послуг, що відрізняються між собою, а послуги всередині них мають ідентичні проблеми і можливості. Важливою проблемою всіх країн світу є розробка класифікації послуг і вдосконалення їх обліку. Є різні підходи до класифікації послуг. 11 а й загальнішу запропонував учений К. Лавлок1. Головне завдання полягає у з'ясуванні - на кого (що) спрямовані послуга та її відчутність (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Класифікація послуг за К. Лавлоком

Основні класи послуг

Сфери послуг

1. Відчутні дії фізичного виливу на людину

Охорона здоров'я, пасажирський транспорт, салони краси і перукарні, спортивні заклади, готелі, ресторани та кав'ярні, рекреація та туризм

2. Відчутні дії, спрямовані на товари

Вантажний транспорт, ремонт устаткування, охорона, підтримка чистоти, пральні, хімчистки, ветеринарні послуги

3. Невідчутні дії, спрямовані на свідомість людини

Освіта, радіо -, телемовлення, інформація, культурні послуги

4. Невідчутні дії з невід-1 чутними активами

Банківсько-фінансові, юридичні, консалтингові послуги

Це головна класифікація послуг, яку використовують у західних компаніях, зокрема діяльність яких пов'язана з міжнародним бізнесом і маркетингом.

Порівняння послуг за ступенем їх відчутності подано в табл. 1.2. Фахівці з маркетингу зазначають, що чим менше виражена матеріальність, відчутність послуги, тим менша їх подібність до маркетингу товарів.

Таблиця 1.2. Порівняння послуг за ступенем їх відчутності

Порівняння послуг за ступенем їх відчутності

Фактори сегментації послуг можуть бути комбінованими (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Матриця сегментації послуг

з/п

Послуга

Споживачі

Ділові послуги

Особисті

1

Тільки послуга

Франчайзинг, аудит, безпека подорожі

Освіта, подорожі, розваги, працевлаштування

2

Послуга, що збільшує цінність чогось матеріального

Страхування, реклама, прибирання, ремонт

Ремонт, страхування, послуги "зроби сам"

3

Послуга, яка надає щось матеріальне

Перевезення, торгівля, наймання персоналу

Перевезення, торгівля

В аналітичних цілях величезне розмаїття послуг, як правило, групують за іншими ознаками. У Світовому банку, наприклад, прийнято розширений підхід до послуг, до яких належать і рух прибутку. Так, послуги поділяються на:

  • - факторні - платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва, насамперед, капіталу і робочої сили (прибутки на інвестиції, роялті та ліцензійні платежі, заробітна плата нерезидентів);
  • - нефакторні - транспорт, подорожі й інші нефінансові послуги.

Очевидно також, що послуги падають у більшості випадків одночасно з продажем товарів або здійсненням інвестицій, у тому числі міжнародних. Тому відповідно до засобів доставки послуг споживачу їх поділяють на:

  • - послуги, пов'язані з інвестиціями (банківські, готельні, фахові);
  • - послуги, пов'язані з торгівлею (транспортні, страхові);
  • - послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею (зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні, особисті, культурні, рекреаційно-туристичні).

Є корисний з аналітичного погляду поділ міжнародних послуг залежно від ознаки мобільності продавця і покупця (або виробника та споживача) послуг (табл. 1.4). Така класифікація охоплює не тільки послуги в їх традиційному значенні, а й рух чинників виробництва, які вважають носіями цих послуг. Вона дає змогу виокремити чотири типи ситуацій у взаємовідносинах виробників та споживачів послуг:

  • 1) виробник послуги та її споживач не змінюють свого місцезнаходження ;
  • 2) щоб надати послугу, виробник рухається до її споживача;
  • 3) з метою отримання послуги споживач рухається до її виробника;
  • 4) для надання й отримання послуги рухаються як її виробник, так і споживач.

Іноземні спеціалісти класифікують послуги також за ознакою можливої участі в міжнародному обміні. Таким чином, їх поділяють на три групи. Першу становлять послуги, що мо

Таблиця 1.4. Розподіл послуг за ознакою мобільності їх виробника та споживача

Мобільність виробника

Мобільність споживача

Споживач не переміщується

Споживач переміщується

Виробник не переміщується

1. Торговельні, транспортні, фінансові, комп'ютерні, інформаційні послуги

3. Подорожі (туризм), освітні, сервісні та медичні послуги

Виробник переміщується

2. Прямі іноземні інвестиції, тимчасова трудова міграція

4. Подорожі в треті країни, організовані фірмами-нерезидентами

жуть бути об'єктом зовнішньої торгівлі (на їхню частку припадає майже 8 % загального обсягу наданих послуг). Ідеться, насамперед, про повітряні та морські перевезення пасажирів і вантажів, зв'язок, міжнародні кредитні та страхові угоди. До другої групи належать послуги, котрі за своєю сутністю взагалі не можуть бути предметом експорту (всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг). Третя велика група послуг (до неї належать і рекреаційно-туристичні) охоплює ті їх види, що виробляються як для внутрішніх потреб, так і на експорт. Відповідно потреби в послугах цього виду задовольняються за рахунок як внутрішніх джерел, так і імпорту.

На жаль, часто внаслідок браку чітких критеріїв розмежування товарів та послуг, національних розходжень у підходах до регулювання цієї сфери виникають конфліктні ситуації. Ліквідувати їх ще на етапі появи - завдання Генеральної угоди з торгівлі послугами або ГАТС (General Agreement on Trade is Services, GATS), підписаної в результаті Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів у 1994 р. у м. Маракеш (Марокко). Вона входить як додаток до складу угоди про створення Світової організації торгівлі (COT, 1995) і є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому. За цією угодою торгівлю послугами визначають як надання послуги з території однієї країни на територію іншої, і розглядають усі види послуг, окрім наданих урядом.

Серед головних положень угоди виокремлюють такі:

  • - міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння;
  • - ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно впливати з національного режиму, тобто бути недискримінаційним і транспортним (країни зобов'язані публікувати нові регулювання, що стосуються торгівлі послугами, і повідомляти інші країни про них);
  • - забезпечення активної участі країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі послугами.

Таким чином, ГАТС поширює принципи ГАТТ/СОТ на новий сегмент міжнародної торгівлі, торгівлю послугами, що становить 20-25 % її обсягу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >