< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Державне регулювання ринку цінних паперів

Поняття ринку цінних паперів

На сьогодні вітчизняний ринок цінних паперів перебуває в стадії становлення, активно формуються його елементи та інфраструктура. Про зростання ролі ринку цінних паперів в економіці свідчить той факт, що в останні роки постійно збільшувалися обсяг торгів на фондовому ринку та частка обсягів угод за цінними паперами у валовому внутрішньому продукті. Нині показники питомої ваги обсягу випуску акцій та обсягів угод за цінними паперами у ВВП наближаються до 40%.

У сучасній економічній літературі пропонуються різні підходи щодо визначення місця ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Згідно з найбільш поширеною серед спеціалістів думкою ринок цінних паперів є сегментом як грошового ринку, так і ринку капіталів.

Ринок цінних паперів (РЦП)- це частка фінансового ринку, яка забезпечує можливість мобілізації фінансових коштів та інвестицій, переміщення капіталу в різні галузі економіки з можливо найвищою нормою прибутку, а також виконання посередницької ролі в процесі збирання коштів у їх власників та ефективного розміщення цих коштів як у державному, так і в приватному секторах економіки. Предметом купівлі-продажу на цьому ринку є цінні папери.

Правовою базою державного регулювання ринку цінних паперів є Закони України: "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про Національний банк України", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Указ Президента України "Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку" та інші нормативно-правові акти.

Види цінних паперів. Державні цінні папери

Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів. Цінні папери можуть використовуватися для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів. В Україні можуть випускатися такі види цінних паперів: акції, облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери. Особливістю українського фондового ринку є домінування державних цінних паперів. До них належать облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик і казначейські зобов'язання.

Облігація (від лат. obligatio - зобов'язання) - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк із виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Державними облігаціями є: облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), облігації місцевих позик (ОМП) та облігації зовнішніх державних позик (ОЗДП).

Рішення про випуск ОВДП приймає Кабінет Міністрів України, про випуск ОМП - місцеві ради.

Облігації зовнішніх державних позик України - це цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їхню номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Первинне розміщення, обслуговування та погашення ОЗДП здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Мінфін може залучати банки, інвестиційні компанії та інші фінансово-банківські установи.

Казначейські зобов'язання України - це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Казначейські зобов'язання поділяються на: довгострокові (від 5 до 10 років); середньострокові (від 1 до 5 років); короткострокові (до одного року). Рішення про випуск довго- і середньострокових казначейських зобов'язань приймає Кабінет Міністрів України; короткострокових - Міністерство фінансів України. Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >