< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Методи планування

При розробці індикативних планів на різних рівнях планування використовуються методи: системного аналізу, балансовий, нормативний, економіко-математичний, програмно-цільовий та ін.

Метод системного аналізу застосовується для вивчення економічної ситуації у народному господарстві в минулому та майбутньому з урахуванням різних варіантів розвитку. Системний економічний аналіз передбачає:

  • o економічний аналіз організаційної структури об'єкта, який планується, ефективності діяльності структурних підрозділів;
  • o оперативне виявлення і вивчення відхилень від запланованих завдань розвитку економіки;
  • o аналіз ефективності використання ресурсів у процесі реалізації індикативного плану.

Аналіз економічного і соціального розвитку національної економіки - це початковий етап формування державного плану. Його предметом на макрорівні є дослідження тенденцій, факторів, структурних змін, інтенсивності, ефективності суспільного виробництва, народногосподарської діяльності і кон'юнктури.

Аналіз найважливіших загальноекономічних пропорцій здійснюють з огляду на соціальну спрямованість. Кількісному та якісному їх аналізові підлягають:

o економічний і науковий потенціал країни (земельні ресурси, запаси мінеральної сировини, водні, лісові ресурси, структура населення, трудові ресурси, основні фонди й оборотні засоби);

" темпи економічного зростання (валового національного продукту, валового внутрішнього продукту, національного доходу);

  • o макроекономічні пропорції (частка фонду відшкодування продукції першого і другого підрозділів, кінцевого продукту у валовому національному продукті, фонди споживання і нагромадження в національному доході, грошові доходи і видатки населення, купівельна спроможність і ринкові фонди тощо);
  • o фінансові показники (доходи і видатки державного бюджету, показники фінансового балансу держави, статистика банків тощо);
  • o динаміка і структура матеріальних витрат (питомі витрати сировини, матеріалів, енергії, палива на одиницю суспільного продукту);
  • o основні характеристики міжгалузевих народногосподарських комплексів (паливно-енергетичного, машинобудівного, агропромислового, інвестиційного, транспортного та ін.).

На рівні регіонів економічний і соціальний розвиток аналізується за двома групами показників. Показники першої групи характеризують регіон як виробника матеріальних благ, а показники другої групи - як їх споживана.

Суть балансового методу планування полягає у застосуванні розрахунків, в яких потреби суспільства пов'язані з ресурсами.

Балансовий метод застосовується в плануванні для досягнення рівноваги в сферах виробничого і особистого споживання на основі порівняння матеріальних, трудових, фінансових ресурсів з потребою в них. Система балансів дає змогу забезпечити збалансованість окремих розділів плану і державного плану економічного й соціального розвитку в цілому. За допомогою цього методу розкриваються: економічні зв'язки, пропорції, виявляються вузькі місця і диспропорції, встановлюються величини дисбалансів у різних сферах економіки.

Баланс - це документ у вигляді таблиці, в якому одна частина, що характеризує ресурси за джерелами надходження, дорівнює іншій частині, що характеризує розподіл ресурсів за всіма напрямами.

Баланси класифікуються за різними ознаками: видом виробничих ресурсів, охопленням кількості видів матеріальних ресурсів, формою виконання.

За видом виробничих ресурсів виділяються баланси матеріальних, трудових, фінансових, природних ресурсів і виробничих потужностей.

За охопленням кількості видів матеріальних ресурсів розрізняють одно- і багатопродуктові баланси.

Мобілізація внутрішніх резервів передбачає економію певних видів ресурсів, яка досягається:

  • o зниженням норми витрат при зберіганні, перевезенні та використанні ресурсів;
  • o впровадженням ресурсозберігаючих технологій;
  • o використанням взаємозамінних матеріалів (при дефіциті одних та наявності інших).

Сутність нормативного методу полягає в тому, що за допомогою норм і нормативів визначають потребу в продукції (послугах) і обґрунтовують її ресурсами. Через систему норм і нормативів обґрунтовують низку індикативних показників, контролюють ефективність виробництва, екологічну ситуацію, регулюють взаємовідносини між товаровиробником і державою, регіонами і державою.

В індикативному плануванні важливе місце посідають соціально-економічні норми і нормативи, а саме:

  • o споживання товарів (раціональні норми споживання в середньому на душу населення основних харчових продуктів, продукції легкої промисловості, забезпечення предметами культурно-побутового і господарського призначення та ін.);
  • o споживання послуг (рівень споживання на душу населення окремих видів послуг - транспорту, хімчисток, перукарень тощо);
  • o розвиток матеріальної основи соціальної інфраструктури (нормативні параметри розвитку торгівлі, громадського харчування, освіти, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, культури, житлово-комунального господарства та ін. Норми і нормативи характеризуються великою різноманітністю, що зумовлює необхідність створення автоматизованої системи нормативів] виділенням підсистем, перелік яких відповідає їхнім основним групам. При виборі оптимального варіанта індикативного плану

використовуються економіко-математичні методи, які характеризують формалізоване співвідношення елементів народногосподарської системи.

Програмно-цільовий метод планування передбачає розробку цільових соціально-економічних, науково-технічних, організаційних, екологічних та інших програм, проектів, вибір найважливіших напрямів робіт і визначення комплексу взаємопов'язаних заходів щодо їх вирішення.

Однією з головних особливостей програмно-цільового методу є планування від кінцевих цілей. Один із методів визначення системи цілей - це метод структуризації, який полягає у побудові деревних цілей і в подальшій числовій оцінці коефіцієнтів відносної важливості (КВВ) її елементів.

У разі вирішення таких комплексних завдань коефіцієнти відносної важливості обчислюють на підставі як кількісних методів аналізу (техніко-економічного аналізу, визначення вартості і трудомісткості виконання окремих робіт тощо), так і методу експертних оцінок.

У процесі переходу економіки до ринкових відносин програмно-цільовий метод посідає все важливіше місце серед методів індикативного планування.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >