< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Обґрунтування доцільності переходу від існуючої схеми магістральних перевезень посилок до схеми з КПМ

Основні складові техніко-економічного ефекту, пов'язаного з переходом від перевезення посилок за існуючою схемою магістральних перевезень пошти до їх перевезень за КПМ включають:

  • – безпосереднє скорочення вартості перевезень посилок;
  • – скорочення витрат на забезпечення щорічного зростання вантажопідйомності ПА, обумовлене зростанням об'ємів поштових посилок;
  • – скорочення витрат на утримання парка ПА, пов'язане зі скороченням їх загальної кількості;
  • – скорочення витрат на сортування поштових посилок, пов'язане з використанням поштових контейнерів для пересилання всіх міжобласних потоків поштових посилок.

Скорочення вартості перевезень посилок

За даними УДППЗ "Укрпошта" і транспортних компаній вартість перевезення вантажів на один км повністю завантаженими автомобілями вантажопідйомністю 8 і 16 т складає в середньому відповідно 6 і 9 грн.

Виходячи з цього, вартість сумісного перевезення посилок й інших видів пошти та ПВ 120 автомобілями складає 120 • 6 • 1000 = 720000 грн., з яких на перевезення власне посилок припадає приблизно 360000 грн., а вартість перевезення посилок за КПМ –15•6 • 2000 – 270000 грн.

Скорочення витрат на забезпечення щорічного зростання вантажопідйомності ПА, обумовлене зростанням об'ємів поштових посилок

Забезпечення 10% зростання вантажопідйомності 120 ПА середньої вантажопідйомності, що здійснюють перевезення посилок за діючою схемою магістральних перевезень пошти, як і забезпечення 20% зростання вантажопідйомності 15 ПА великої вантажопідйомності, ідо здійснюють перевезення посилок за КПМ, може бути здійснене шляхом відповідної заміни ПА меншої вантажопідйомності ПА більшої вантажопідйомності, що доцільно в разі вичерпання діючими ПА встановленого ресурсу, або шляхом упровадження додаткових (паралельних) ПМ, що доцільно з огляду на їх подальше використання в якості основних.

Вартість забезпечення зростання вантажопідйомності ПА у будь-якому з цих випадків чисельно не перевищує цього зростання, отже, при вартості ПА середньої і великої вантажопідйомності відповідно 600000 і 900000 грн. витрати на зазначене зростання вантажопідйомності 120 ПА, що здійснюють перевезення посилок за діючою схемою магістральних перевезень пошти, і 15 ПА, що здійснюють перевезення посилок за КПМ, складуть відповідно 120 • 600000 • 0,1 = 7200000 грн. і 15 • 900000 • 0,2 = 2700000 грн.

Скорочення витрат на утримання парку ПА, пов'язане зі скороченням їх загальної кількості

Як відомо, витрати на утримання парку ПА пропорційні їх загальній вартості.

В діючій схемі магістральних перевезень пошти використовується 120 ПА середньої вантажопідйомності, вартість кожного з яких складає 600000 грн., а загальна вартість – 120 • 600000 = 72000000 грн.

З упровадженням перевезення посилок за КПМ знадобиться 15 великовантажних ПА, вартість кожного з яких складає 900000 грн., а загальна вартість – 15 * 900000 = 13500000 грн. При цьому для перевезень інших видів пошти та ПВ можуть застосовуватися ті ж самі ПА середньої вантажопідйомності, проте, за рахунок вилучення перевезення ними поштових посилок, їх загальна кількість може бути скорочена практично удвічі, отже, їх загальна вартість скоротиться до 60 • 600000 = 36000000 грн.

Зауважимо, що за відсутності або за недоцільності використання 15 ПА високої вантажопідйомності для перевезення посилок за КПМ можуть використовуватися 30 ПА середньої вантажопідйомності з числа 60 вивільнених. За таких умов сумарна вартість ПА середньої вантажопідйомності, що використовуватимуться для перевезень посилок за КПМ, становитиме 30 • 600000 = 18000000 грн., а загальна вартість усього парку ПА, що використовуватимуться для магістральних перевезень усіх видів пошти та ПВ, складе (30 + 60)600000 = 54000000 грн., що в 1,33 раза менше, ніж в існуючій схемі магістральних перевезень пошти.

Скорочення витрат на сортування поштових посилок, пов'язане з використанням поштових контейнерів для пересилання всіх міжобласних потоків поштових посилок

Скорочення кількості сортувань посилок у схемі перевезення за КПМ порівнянно з їх перевезенням у схемах з одним чи з декількома РАСЦ випливає з наступного.

У схемі перевезення посилок за КПМ посилки, що пересилаються в межах одного кільця, не проходять додаткового сортування, а посилки, що пересилаються в межах двох кілець, проходять одне додаткове сортування у відповідних перехідних вузлах. Середня кількість додаткових сортувань за рівної ймовірності цих видів пересилання посилок, складе 0,5.

У схемі пересилання посилок за наявності одного РАСЦ, усі посилки проходять одне додаткове сортування у цьому РАСЦ.

У схемі пересилання посилок за наявності декількох РАСЦ, посилки, що пересилаються в межах одного регіону, проходять одне додаткове сортування в РАСЦ зазначеного регіону, а посилки, що пересилаються в межах двох регіонів, проходять два додаткових сортування в РАСЦ кожного з цих регіонів. Середня кількість додаткових сортувань посилок за рівних ймовірностей пересилання посилок в межах одного і в межах двох регіонів складе 1,5.

Звідси випливає, що середня кількість додаткових сортувань посилок при їх пересиланні за КПМ в 2 рази менша, ніж при пересиланні за схемою з одним РАСЦ, і в 3 рази менша, ніж при пересиланні за схемою з декількома РАСЦ.

Таким чином, за усіма розглянутими показниками перехід від перевезень посилок за діючою схемою магістральних перевезень пошти до їх перевезень за КПМ забезпечує можливість одержання крупного (синергетичного, мультиплікативного, комбінаційного) техніко-економічного ефекту, властивого великим логістичним системам, до яких відноситься МПЗ України.

Підкреслимо, що зазначений техніко-економічний ефект виникає "з повітря" і обумовлений лише переходом від перевезень посилок більшою кількістю ПА меншої вантажопідйомності до їх перевезень меншою кількістю ПА більшої вантажопідйомності.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >