Цілі та форми санації підприємства
Наявність реальної можливості відновлення платоспроможності підприємства-боржника є основною передумовою для проведення санації.
Санація представляє собою систему заходів по фінансовому оздоровленню підприємства, що реалізуються за допомогою сторонніх юридичних або фізичних осіб і спрямовані на упередження об'явлення підприємства банкрутом та його ліквідації.
Санація підприємства може проводитися в трьох основних випадках: - до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо підприємство для виходу з кризи застосовує зовнішню допомогу.
В цьому випадку рішення про проведення санації приймається на основі висновків санаційного аудиту. Його характерною рисою є те, що він проводиться на підприємствах, які знаходяться у фінансовій кризі і основною Його метою є оцінка санаційної спроможності підприємства. Для проведення санаційного аудиту інформаційною базою є:
- - бухгалтерський звіт підприємства;
- - звіти про результати інвентаризації;
- - акт оцінки вартості майна підприємства;
- - відомість розрахунку вартості основних фондів та нематеріальних активів;
- - відомість розрахунку вартості оборотних коштів;
- - розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;
- - дані про наявність коштів на банківських рахунках;
- - аналіз ринків збуту та конкурентоспроможності продукції;
- - склад персоналу підприємства, рівень заробітної плати;
- - наявність соціальної інфраструктури.
На основі цих даних проводиться аналіз фінансово-господарського стану підприємства, який охоплює:
оцінку фінансово-майнового стану підприємства (головні показники: коефіцієнт абсолютної ліквідності, критеріальне значення - 0,2; загальний коефіцієнт покриття, критеріальне значення - 0.5; величина чистих грошових потоків, яка дорівнює сумі чистого прибутку підприємства та амортизаційних відрахувань);
оцінку конкурентоспроможності продукції та причини її недостатнього рівня (досліджується стан реалізації, ціни, основні споживачі та конкуренти, обсяг та номенклатура продукції;
аналіз показників праці (динаміка чисельності робітників та рівня заробітної плати, рівень втрат робочого часу, плинність робочого персоналу та спеціалістів);
оцінку об'єктів незавершеного будівництва;
огнику даних про штрафні санкції, які нараховуються підприємству.
Згідно з результатами проведеного аналізу визначають, яка з видів кризи характерна для підприємства:
стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал та бракує довгострокових чинників успіху);
криза прибутковості (перманентні збитки "з'їдають" власний капітал, що призводить до незадовільної структури балансу);
криза ліквідності (капи підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).
На основі цих даних робляться загальні висновки та пропозиції відносно доцільності здійснення санації підприємства.
Санація затверджується судом тільки у випадку узгодження її умов. Слід зазначити, що процедура санації підприємств по справах про банкрутство ще не набула широкого розповсюдження і застосовується досить рідко.
Відтак збиткові підприємства можуть вдатися до санації балансу (чиста санація). Чиста санація передбачає покриття відображених в балансі збитків за рахунок власних та прирівняних до них коштів. Згідно із законодавством України, збитки підприємств можуть списуватися за рахунок резервних (страхових) фондів, засобів цільового призначення (спеціальні фонди і цільове фінансування) або за рахунок санаційного прибутку, який може утворитися за зменшення статутного фонду підприємства. Ліквідність та платоспроможність підприємства в результаті чистої санації не поліпшуються, оскільки на підприємство не залучаються додаткові фінансові ресурси.
При здійсненні санації за рахунок зовнішніх джерел виділяють два напрямки: 1. Санація підприємства, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію). Вона застосовується при великих масштабах кризових явищ на підприємстві і пов'язана із зміненням статусу юридичної особи підприємства-боржника. Реструктуризація може виступати в таких формах:
- злиття здійснюється шляхом об'єднання підприємства - боржника з іншим фінансово стійким підприємством. При цьому підприємство, яке сапується, втрачає свій юридичний статус, бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються. Виділяють:
горизонтальне злиття (об'єднуються підприємства однієї галузі);
вертикальне злиття (об'єднуються підприємства суміжних галузей);
конгломератне злиття (об'єднання підприємств, що взагалі не пов'язані між собою ні галузево, ні технологічно).
Для підприємства-санатора перевагою цієї форми санації є ефект синергізму, а для боржника - можливість збереження робочих місць та напрямків виробничої діяльності. За злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло внаслідок злиття. Бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються.
- - поглинання здійснюється шляхом придбання підприємства санатором. Підприємство-боржник втрачає при цьому свій самостійний статус, але як юридична особа воно може зберегтися у вигляді дочірньої фірми.
- - розділення. У цьому випадку відокремлені підприємства отримують статус нової юридичної особи, а майнові права та обов'язки переходять до кожного з них на основі розподільчого балансу. Ця форма санації може застосовуватись добровільно (для підприємств, що здійснюють багатогалузеву господарську діяльність) та примусово (якщо підприємство зловживає монопольним становищем на ринку).
- - передача в оренду. Така форма санації забезпечує фінансову участь персоналу в санації підприємства. Вона передбачає, що трудовий колектив повинен створити певний вид господарського товариства і в цій якості пропонувати послуги санатора державного підприємства. Умовою цієї форми є прийняття колективом орендаторів боргів підприємства і згода на це кредиторів.
- - приватизація. В цій формі сапуються в основному державні підприємства.
- 2. Санація підприємств, що спрямована на рефінансування його боргу.
Така санація здійснюється для усунення неплатоспроможності у випадках легкої фінансової кризи. При цьому не змінюється статус юридичної особи підприємства, яке санується. її можна поділити в залежності від джерел фінансування, а саме:
за рахунок державної фінансової підтримки;
пряме бюджетне фінансування (дотації, субвенції за рахунок коштів бюджету; державне пільгове кредитування);
непряма державна підтримка санації (надання дозволу підприємствам на порушення антимонопольного законодавства; санаційна підтримка підприємств фіскального характеру). Ось так досягаються цілі і реалізуються форми санації підприємств.