Кругообіг фінансових ресурсів підприємства в процесі формування його капіталу

Фінансові відносини підприємств охоплюють обмінні та розподільчі відносини, що реалізуються в різноманітних грошових потоках. Із руху грошей розпочинається і завершується кругообіг коштів підприємства, оборот його капіталу. Підсумки фінансової діяльності відображаються у фінансових результатах — прибутках чи збитках. У такий спосіб формується ланцюг, який відображає механізм фінансової діяльності підприємств: фінансові ресурси -- витрати -- доходи -- фінансові результати -- збільшення (зменшення) фінансових ресурсів.

Початкові фінансові ресурси, які формують статутний фонд, спрямовуються в основні засоби та оборотні фонди. У процесі використання основних засобів формується такий вид фінансових ресурсів, як амортизаційні відрахування. Забезпечення формування оборотних фондів здійснюється за рахунок оборотних коштів.

Амортизаційні відрахування являють собою специфічний вид цільових фінансових ресурсів. У кругообігу коштів вони відображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації. В цьому контексті - це витрати підприємства в даному виробничому циклі. Водночас у виручці від реалізації ця сума розглядається як цільовий дохід, призначений для простого відтворення основній засобів. Саме з цих позицій амортизаційні відрахування є фінансовими ресурсами підприємства, призначеними для відтворення зношених у процесі виробництва основних засобів. По суті це поетапне повернення початкових фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби, які можуть використовуватись у поточному році.

Капітал і його характеристика та принципи формування як складової ресурсів підприємства

Капітал - загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формі, які авансовані у формування активів підприємства.

Капітал складається із власного капіталу і зобов'язань. Зобов'язання, у свою чергу, поділяються на довгострокові і короткострокові (поточні).

Власний капітал є частиною капіталу в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Зобов'язання означають заборгованість підприємства, що виникла в наслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов'язання поділяються на довгострокові та поточні. До поточних відносяться ті зобов'язання, які будуть погашені упродовж операційного циклу діяльності підприємства або мають бути погашені упродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. До поточних зобов'язань належать:

• - короткострокові кредити банків;
• - поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
• - короткострокові векселі видані;
• - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
• - поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;
• - інші поточні зобов'язання.

Довгострокові зобов'язання - це всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

До них належать:

• - довгострокові кредити банків;
• - інші довгострокові фінансові зобов'язання; У відстрочені податкові зобов'язання;
• - інші довгострокові зобов'язання.

Отже, капітал підприємства є динамічною величиною, яка змінюється під впливом сукупності чинників економічного і фінансового спрямування в процесі його діяльності. Крім цього співвідношення складових капіталу має бути оптимальним, тобто сприяти ефективному функціонуванню підприємства.