Методи планування доходів підприємства: особливості та умови їх застосування

На практиці використовують різні методи обґрунтування планової величини доходів від здійснення господарської діяльності. Серед них - метод техніко-економічних розрахунків; встановлення планової суми і рівня доходів, виходячи із необхідної величини прибутку; дослідно-статистичний метод.

Метод техніко-економічних розрахунків передбачає реалізацію розробленої цінової політики підприємства. Наприклад, торгові підприємства використовують різні методи визначення торгових надбавок. Відповідно до цього підприємство визначає середній розмір торгової надбавки за основними товарними групами, виходячи з їх рівня у попередньому періоді й коригування цього рівня з урахуванням розробленої цінової політики на майбутній період. За рештою товарних груп, крім основних, розрахунки доходів виконуються, виходячи з середнього рівня торгових надбавок, який склався за передплановий період і очікуваного обсягу продажів у плановому періоді.

Середній рівень торгової надбавки необхідно визначити також за сукупністю груп товарів із різною цільовою орієнтацією цінової політики й питомою вагою цих груп товарів у плановому обсязі товарообігу. Окремо розраховують рівень або середній рівень торгової надбавки.

Метод встановлення планової суми і рівня доходів виходячи із необхідної величини прибутку дозволяє пов'язати планову суму доходів із завданнями розвитку підприємства на майбутній період. Так, підприємство розраховує величину прибутку від реалізації товарів і послуг у такій послідовності: спочатку визначають потребу в чистому прибутку, виходячи з напрямів її використання, враховують податок на прибуток і таким чином визначають валовий прибуток. Далі розраховують вплив тих чинників, що характеризують відмінності між прибутком від реалізації і балансовим прибутком. Прибуток від реалізації можна також встановити, виходячи з його величини за поточний період у відсотках до товарообігу, до витрат обігу і врахувати тенденції його змін за 3—5 попередніх роки. Враховуючи всі планові показники, доходи розраховують як суму витрат обігу плюс прибутки від реалізації та плюс ПДВ.

Обґрунтованість цих розрахунків планових доходів підприємства можуть перевірити, вивчивши їх розподіл за напрямами використання. А саме, яка частина доходів використовується на відшкодування витрат обігу, ПДВ, і яка частина припадає на формування прибутку.

Дослідно-статистичний метод планування доходів від господарської діяльності використовується з метою обґрунтування середнього рівня доходів у відсотках до товарообігу на плановий період, враховують досягнуту величину цього показника за поточний період і коригують його з урахуванням майбутніх змін структури товарообороту, рівня торгових надбавок, ставок податкових платежів, що включаються в ціну товару та інших чинників.

Після визначення планового рівня доходів визначається їх сума множенням його рівня на плановий товарообіг і діленням на 100.

При обґрунтуванні доходів від торгової діяльності потрібно здійснити такі заходи, які будуть сприяти зниженню ризику за рахунок обґрунтування обсягів поставок товарів, чіткого визначення джерел їх надходження, величини ринкових і закупівельних цін на товари. Ці показники є основними чинниками, в розрізі яких ведеться пошук резервів збільшення доходів від торгової діяльності, і на основі їх аналізу визначаються можливості досягнення їх планових величин.

Резерви зростання доходів підприємства та їх використання

Обсяг доходів підприємства від реалізації продукції залежить від кількості реалізованих виробів, ціни їх закупівлі та ціни реалізації. В цьому контексті основними резервами зростання доходів є:

зниження ціни закупівлі виробів;

підвищення ціни реалізації виробів;

зростання обсягів реалізації виробів.

Основні шляхи мобілізації кожної групи резервів можна досягти таким чином:

• 1) зниження ціни закупівлі шляхом:
  • - скорочення кількості посередників при закупівлі виробів;
  • - використання системи цінових знижок у процесі закупівлі партій виробів;
  • - закупівлі окремих виробів за кордоном при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валют;
  • - здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінювані товари;
  • - закупівлі партій товарів на сезонних розпродажах;

а розвиток власного виробництва.

• 2) підвищення ціни реалізації через:
  • - здійснення ефективної цінової політики підприємства на споживчому ринку;
  • - використання сприятливої торгової кон'юнктури в окремі періоди року;
  • - скорочення частки виробів, які реалізуються за регульованими цінами у рамках окремих асортиментних груп;
  • - експорту конкурентоспроможних виробів з урахуванням співвідношення курсів національної та іноземної валют;
  • - розширення продажу продукції у попередній період, початок сезону (ціни найвищі);
  • - реалізація окремих груп виробів на товарних біржах та аукціонах.
• 3) зростання обсягів реалізації продукції шляхом:
  • - здійснення ефективної маркетингової політики в галузі її збуту;
  • - диверсифікації асортименту, внесенням до переліку взаємодоповнюючих та взаємозамінних виробів;
  • - регіональної диверсифікації діяльності (розширення регіону збуту);
  • - надання споживчого кредиту при реалізації виробів тривалого користування;
  • - розширення системи додаткових торгових послуг, пов'язаних із реалізацією продукції;
  • - використання ефективних рекламних заходів.
  • - сучасних умовах господарювання значним резервом доходів підприємства є розвиток інших видів діяльності (посередницької, кредитної, інвестиційної), які забезпечують отримання позареалізаційних доходів від їх здійснення.

Основними резервами отримання доходів від позареалізаційних операцій є:

проведення попередньої експертизи проектів та вибір для пайової участі в спільній діяльності підприємств тих галузей та сфер економіки, які мають найбільш високі перспективи зростання та потенційно високу рентабельність капіталу;

вкладання вільних фінансових ресурсів у ризикові (венчурні) підприємства, наукові дослідження, пов'язані з розробкою якісно нових видів продукції;

цілеспрямований вибір цінних паперів, які купуються підприємствам, оцінка рейтингу їх емітенту та інвестиційної привабливості;

продаж вільних грошових коштів на фінансовому ринку за придбання інвестиційних сертифікатів, відкриття депозитних рахунків;

надання комерційного кредиту насамперед тим підприємствам, які є партнерами з господарських зв'язків;

ефективне здійснення операцій з іноземною валютою з метою отримання доходів за рахунок курсової різниці;

здача в оренду основних фондів, які активно не використовуються у цей час, визначення /на обґрунтування умов оренди та розміру орендної плати;

врахування в розмірі штрафних санкцій, які використовуються контрагентами підприємства, суми втрат від інфляції та неодержаного прибутку.

Отже, виявлення резервів зростання доходів підприємств та їх використання слід розглядати як один із найважливіших напрямів результативної і ефективної їх діяльності та забезпечення конкурентної переваги.